Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

Версія для людей
з вадами зору

19.06.2017 — 11:39

На Шепетівщині вшанували пам’ять Ігоря Ляшенка

17 червня у краєзнавчому відділі музею Миколи Островського, біля експозиції «Борці за Україну», відбулась година пам’яті, приурочена третій річниці загибелі в зоні АТО Ігоря Ляшенка.

Вшанувати пам’ять Ігоря прийшли міський голова Михайло Полодюк, голова Яворівської районної державної адміністрації Орест Хлян, друзі та родичі, побратими загиблого героя.

У своєму виступі Михайло Полодюк акцентував на тому, що життя Ігоря Ляшенка, як громадянина і патріота, не закінчується, адже він поклав його на вівтар свободи України, показав своїм вчинком, як потрібно жити. Посадовець подякував організаторам за патріотичний проект і висловив слова вдячності та співчуття батькам загиблого.

Побратими згадували як мужній Ігор захищав цілісність України, був завжди першим, справжнім воїном та патріотом України. У своїх виступах не стримували емоцій, говорили схвильовано і тремтячи.

По завершенні, учасники відвідали могилу героя на міському кладовищі, куди поклали квіти та корзини.

Довідково:

Він мав позивний «Беркут»

Найбільше бажання кожного українця – зупинити війну на Сході України, яка забирає життя її найкращих синів. Крок у безсмертя зробили наші земляки: Ігор Ляшенко, Руслан Мазунов, Ярослав Давидов, Максим Коваль, Сергій Гаврилюк, Сергій Оврашко, Валентин Драчук, Ярослав Кревогубець, Андрій Молодика, Ігор Балда, Юрій Лабунець, Василь Кашлаков, Руслан Скотенюк, Валерій Числюк, Олександр Тимошишин, Андрій Біленький, Ревазо Циклаурі, Володимир Шевчук.

Першим із цього трагічного списку загинув підполковник Ігор Ляшенко (йому посмертно присвоєно звання полковника). Він служив командиром першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

2014-й був роком важких боїв. Дев’ятнадцятого червня комбат Ляшенко керував боєм. Бронетранспортер, на якому він їхав з групою розвідників, потрапив на засідку терористів. Зав’язався бій, у якому загинуло 7 бійців, серед них – і наш земляк. Це були гіркі втрати героїчної 24-ї бригади. У тому бою українські військовослужбовці знищили чимало бойовиків, захопили кілька одиниць бойової техніки.

Минуло три роки з того трагічного дня, та біль втрати не вщухає. Ігор живе у спогадах рідних, однополчан. Документи, світлини, його особисті речі стали музейними реліквіями.

Зі спогадів майора С.Скородумова: «У Яворові ми дружили сім’ями. Ігор був люблячим батьком, чоловіком. Як командир, був завжди справедливим, добропорядним, справжнім офіцером, прикладом для багатьох підлеглих. Він – командир з великої літери…».

Зі слів старшого прапорщика О.Нечипоренка: «На війні комбат показав себе з найкращого боку, з ним не страшно було йти у бій. Постійно об’їжджав блокпости, розпитував солдатів про умови життя, підбадьорював їх. Полковник І.Ляшенко заслуговує великих почестей та високого звання героя України».

Зі спогадів радіотелефоністки К.Паршикової: «Комбат перший» – так називали його у нашій 24-й «Залізній». Його позивним був «Беркут». Тверда хода, гордо піднята голова, широко розправлені плечі, ясний погляд — справжній беркут. Його здалеку було видно. З ним ніколи не було страшно. Наш батальйон був як один живий організм. Комбат Ляшенко назавжди залишиться у наших серцях у вигляді беркута, що відображається на шевронах нашого 1-го батальйону і є оберегом для його бійців».

Ігорем завжди пишались батьки, з нього брав приклад менший брат Ярослав, теж військовий – майор, учасник АТО. Син в усьому хоче бути схожим на тата, донька дуже сумує за ним. А дружина Олена одягнула військову форму, пішла на контрактну службу, стала учасником АТО. Військова форма їй дуже пасує, тільки в очах – великий сум і біль.

За мирне майбутнє своїх і усіх дітей у вільній, незалежній державі віддав своє життя герой АТО Ігор Ляшенко. Тому кожен з нас повинен пам’ятати це ім’я.

За матеріалами Шепетівської РДА