19.07.2017 — 11:50

В. Кальніченко: Жнивна кампанія в розпалі – наше завдання належним чином забезпечити її проходження

18 липня перший заступник голови адміністрації Володимир Кальніченко провів обласну селекторну нараду з питань проведення комплексу збиральних робіт, догляду за сільгоспкультурами та реалізації державних програм.

Участь у селекторі взяли директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Омелянюк та представники Департаменту, директор Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Віктор Молдован, представник ДП “Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції” Олександр Васьков, директор обласного центру з гідрометеорології Юрій Вороновський, предстаник ГУ ДСНС в області Олександр Лещик та інші запрошені.

Розпочинаючи нараду, Володимир Ілліч зазначив, що на сьогоднішньому селекторі необхідно обговорити бачення та рекомендації щодо стратегії проведення жнивної кампанії, адже жнива розпочалися майже у всіх районах області і головне завдання – забезпечити належне її проходження.

“Питання, пов’язані з проведенням жнивної кампанії, повинні бути на особливому контролі у керівництва районів, оскільки на врожай понесено відповідні витрати (матеріальні ресурси, кошти). Тому допустити сьогодні загибель або втрату врожаю – це не по – господарськи”, – відмітив посадовець.

Про аналіз проведення збиральних робіт доповів директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Омелянюк.

Так, згідно попередніх статистичних даних, під урожай цього року посіяно 1 млн.168 тис. га сільськогосподарських культур, що на 19 тис. га більше минулорічних обсягів. В тому числі зернові культури займають  548 тис.га, що на 23  тис. га до 2016 р., або 47% до загальної посівної площі. Суттєво збільшено посівні площі  такої культури, як соняшник – +33 тис. га до минулого року.

За попередніми обрахунками передбачається отримати валовий збір зерна в обсязі 2 млн. 900 тис.тонн. В цілому до збирання підлягає понад 380 тис. га ранніх зернових культур, що на 20 тис. га більше минулорічних показників і 175 тис. га кукурудзи, що дасть змогу отримати прогнозовану кількість зерна.

За словами Олега Тимофійовича, з 17 липня 2017 року у всіх районах області агроформування всіх форм власності розпочали комплекс збиральних робіт. Станом на вчорашній день вже обмолочено 7,8 тис. га, або 2% площ ранніх зернових культур. На сьогодні намолочено понад 38 тис. тонн збіжжя при середній урожайності 49 ц/га. Рівень урожайності – на рівні минулорічного. На третині площ – 4,1 тис. га – обмолочено озимий ячмінь, середня урожайність якого складає 49 ц/га. Цей показник урожайності на  рівні минулорічного. На площі 1,2 тис. га (11% до прогнозу) обмолочено горох, урожайність якого 38 ц/га.(+ 4 ц/га до 2016 р.)

Озима пшениця обмолочена на 1% площ, валовий збір складає 13 тис. тонн, урожайність – 55 ц/га., що на 4 ц/га вище минулорічних показників. До збирання цієї культури приступили у 4 районах області.

Озимий ріпак обмолочено з площі майже 9,9 тис. га, або 19 % до прогнозу. Валовий збір культури становить 32,3 тис. тонн при урожайності 33 ц/га (+ 4 ц/га до 2016 р.).

Також директор Департаменту звернув увагу присутніх на те, що відповідно до інформації Головного управління статистики, до збирання залишилося всього 52 тис. га озимого ріпаку, що на 22 тис. га менше від посіяного, але від районних управлінь до Департаменту не надходила інформація про такі обсяги загибелі культури, що вказує на повну безвідповідальність і бездіяльність при формуванні щоденної звітності.

Що стосується технічного забезпечення збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур в області, то в наявності є понад 1100 зернозбиральних комбайни, середнє навантаження на один наявний комбайн по області становить 205 гектарів. На даний час на жнивах працює  430 комбайнів, з них 20 залучених. За добу намолочено біля 10 тис. тонн зерна.

“Ми розуміємо, що жнива ще не увійшли у свою активну фазу, їх проведенню заважають погодні умови. Тільки за 13 липня на території Ізяславського і Шепетівського районів загинуло понад 1135 га сільгоспкультур, в тому числі 500 га озимого ріпаку, 300 га озимої пшениці. Крім того, негодою були зруйновані тваринницькі і складські приміщення. Тому, зважаючи на нестабільні погодні умови, надлишок опадів, сильні пориви вітру, агроформуванням всіх форм власності необхідно активізувати проведення жнивних робіт, задіяти весь наявний парк зернозбиральної техніки, щоб провести жнивну кампанію у найкоротші строки і не допустити втрат урожаю зернових культур від примх погоди”, – додав Олег Тимофійович.

На завершення доповіді, посадовець ще раз нагадав про необхідність укладання договорів між агроформуваннями і хлібоприймальними підприємствами на сушіння і зберігання зерна нового урожаю.

В свою чергу Володимир Кальніченко дав доручення Департаменту привести у відповідність площі до збирання урожаю в середньому по області, зокрема, районам необхідно оформити належним чином акти для списання загиблих посівів та передати їх Департаменту для коригування площ.

В продовження наради заступник директора Департаменту АПР Вадим Конончук проінформував щодо компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами.

Як зазначив Вадим Петрович, на сьогодні з бюджету виділено 5,5 млр.грн. на підтримку агропромислового комплексу, основна частина цих коштів піде на бюджетну дотацію. Щодо інших бюджетних програм, то по програмі компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами в минулому році нею скористалися 31 господарство.

12 липня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України №502 були внесені деякі зміни до Порядку надання часткової компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами. Відповідно до цієї постанови, зняті обмеження щодо розмірів відсоткових ставок за кредитами 2017 року, а також збільшений розмір відшкодування для малих сільгосппідприємств, з чистим річним доходом до 10 млн.грн., а також для підприємств що займаються вирощуванням та розведенням великої рогатої худоби. Для цих підприємств, розмір відшкодування буде складати 100 % облікової ставки НБУ, на дату нарахування відсотків, а для решти підприємств 50%. На сьогодні облікова ставка НБУ складає 12,5 % річних. Решта умов надання відшкодування залишились незмінними.

Після набуття юридичної сили відповідної Постанови та внесення змін до складу обласної конкурсної комісії по визначенню підприємств, яким буде надаватись відповідне відшкодування та розпочнеться прийом документів від підприємств. Щодо початку прийому документів районні управління агропромислового розвитку буде повідомлено письмово. Крім того, на сайті Департаменту буде розміщене відповідне оголошення щодо умов конкурсу та переліку необхідних документів для участі в конкурсі.

Щодо 20% компенсації вартості сільгосптехніки з державного бюджету, то відмічено, що державна програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки розпочала свою роботу, про що районні управління агропромислового розвитку були повідомлені письмово в кінці червня. Відтак, всі сільськогосподарські підприємства можуть звертатись до найближчих відділень Ощадбанку, Приватбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку для подачі всіх необхідних документів для отримання компенсації. В разі необґрунтованої відмови в прийнятті документів представником банку, необхідно повідомити Департамент агропромислового розвитку для вирішення даного питання на рівні обласних відділень.

Окремо присутні обговорили питання щодо виконання протипожежних заходів в сільськогосподарському виробництві. Представник ГУ ДСНС в Хмельницькій області Олександр Лещик зазначив, що протягом минулого року на території області зареєстровано 1 випадок загорання хлібу на корені на площі 0,66 га та 25 випадків горіння стерні, соломи та після хлібних залишків, якими завдано значних матеріальних збитків державі на суму понад 400 тис. грн. Олександр Володимирович зауважив, що однією з основних причин загорання хлібу на корені є порушення правил пожежної безпеки під час збирання зернових, порушення правил експлуатації машин та агрегатів та свідоме спалювання стерні під час жнивної кампанії. Представник ДСНС нагадав, що забороняється палити стерню та пожнивні залишки, розпалювати багаття, застосовувати будь-який відкритий вогонь на хлібних полях і поблизу, а також на зернотоках, заготівельних пунктах, елеваторах, поруч із стогами соломи й сіна.

Перший заступник голови адміністрації додав, що необхідно серйозно приділити увагу організації протипожежного захисту хлібних масивів, повній забороні спалювання стерні та пожнивних решток на полі та профілактичним заходам по забезпеченню безпеки праці під час проведення робіт по збиранню врожаю. Тільки за таких умов цьогорічні жнива пройдуть організовано і безпечно.

Крім того, Володимир Ілліч зауважив, що цьогорічне спалювання соломи, стерні та інших решток категорично недопустимо. У разі виявлення таких випадків необхідно належним чином їх фіксувати аби орендарі або власники, які ведуть господарську діяльність на даній території, понесли за це відповідальність.

Як сказав посадовець: “Сьогодні в області не має жодних проблем зі збутом соломи. Існує ряд електростанцій, соєвих заводів, де основним матеріалом для забезпечення паливом є солома. Також приїжджають заготовачі соломи з інших областей, які платять за це гроші. Тому висловлювання окремих керівників про неможливість будь-якого збуту соломи свідчать лише про небажання та бездіяльність господарів на своїй території”.

Під час селектору також було надано рекомендації по догляду за  сільгоспкультурами та збиранню ранніх зернових культур, заслухано інформацію щодо підготовки насіння озимих культур під урожай 2018 року та прогноз погодних умов на час проведення комплексу збиральних робіт.

Далі присутні заслухали окремі райони щодо стану проходження жнивної кампанії.

На завершення Володимир Ілліч повідомив, що в цьому році заплановано відновити с/г виставки. На виставці від районів буде представлена мала живність, техніка, ярмаркова торгівля. Кінцеву дату проведення ярмаркування посадовець не повідомив, але орієнтовно вона буде проведена у вересні місяці, відтак райони ще мають час належним чином підготуватися до виставки та представити до уваги жителів області підсумкові здобутки нашого аргарного краю.