19.07.2018 — 19:59

В облдержадміністрації обговорили шляхи підвищення ефективності використання коштів ДФРР

Сьогодні в облдержадміністрації у форматі круглого столу відбулася зустріч представників обласної влади,  Мінрегіонбуду та Групи радників з впровадження державної регіональної  політики України  Програми «U-LEAD з Європою», членів обласної конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть фінансуватись за рахунок ДФРР, представників суб’єктів регіонального розвитку  Хмельницької області.

Групою радників  Програми «U-LEAD з Європою» спільно з Мінрегіонбудом в рамках виконання завдань Стратегічного плану Мінрегіонбуду та Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік проводиться робота з адаптації європейських підходів щодо планування та фінансування регіонального розвитку в Україні. У червні представники групи радників зробили огляд видатків бюджету у сфері регіонального розвитку в частині реалізації програм і проектів регіонального розвитку за рахунок коштів ДФРР. За результатами Уряд затвердив звіт та висновки, які передбачають внесення змін в законодавство про ДФРР, рекомендації місцевим державним адміністраціям щодо вжиття заходів для підвищення ефективності та результативності використання коштів ДФРР на місцевому рівні.

Саме з метою обговорення проблемних питань роботи ДФРР на регіональному рівні та практичного опрацювання зазначених у звіті Уряду висновків та надання рекомендацій на прикладі Хмельницької області і проводиться сьогоднішній круглий стіл.

Голова облдержадміністрації Вадим Лозовий, розпочинаючи роботу, висловив щиру вдячність представникам Мінрегіону та радникам з впровадження державної регіональної  політики України  Програми «U-LEAD з Європою» за рішення провести це засідання.

“Сьогодні відбувається багато реформ, і одна з найуспішніших – це децентралізація влади. Тому сьогодні візит такої поважної комісії фахівців з питань освоєння коштів ДФРР є для нас, для області вкрай важливим,- зазначив Вадим Миколайович. – На сьогодні ми маємо 48 проектів по ДФРР, 33 з них вже затверджені у Кабінеті Міністрів, 15 проходять цю процедуру. Показники гарні, але хотілось би ще кращі. Маємо надію, що з вашою допомогою ми сьогодні напрацюємо шляхи, як це зробити.”

Посадовець констатував, що незважаючи на досягнення, проблем в цьому напрямку також вистачає. Зокрема, це питання, що виникають при написанні і затвердженні проектів регіонального розвитку, а також нестача кваліфікованих фахівців, які б виконували цю роботу в області.

“Область не пасе задніх у цьому процесі, бо ми маємо непогані результати, але щоб їх покращувати та  зрозуміти, як далі будемо рухатися, жити і працювати, ми і зібрали сьогодні цей круглий стіл”, – додав голова.

Юрій Третяк, керівник Групи радників з впровадження державної регіональної  політики України  Програми «U-LEAD з Європою», в свою чергу зауважив, що йому дуже приємно повернутися на Хмельниччину, адже саме звідси у 2009 році Україна розпочала свій шлях до європейської регіональної політики. Вона стала першою пілотною областю, де була напрацьована стратегія регіонального розвитку, яка і на сьогодні залишається однією із кращих.

“Власне, мета сьогоднішнього круглого столу обговорити та оцінити наскільки успішно вдалося реалізувати цю стратегію, наскільки нам вдалося на рівні держави вибудувати механізми фінансування регіонального розвитку, що дозволяв би такі стратегії реалізовувати. Тому хочемо сьогодні почути вас і розповісти свою думку про те, що ми вважаємо,  відбувається добре, і де можна покращити за вашої активної участі. Ми в  групі Радників програми “U-LEAD” визначили Хмельниччину одним із тих регіонів, де б ми хотіли допомогти попрацювати над вдосконаленням реалізації регіональної політики”,  – розповів Юрій Іванович.

У продовження спілкування генеральний директор Директорату регіонального розвитку Мінрегіону Олена Бойко окреслила для присутніх основні напрямки практичної роботи Мінрегіону у сфері регіонального розвитку. “2018 рік для нас у сфері державної регіональної політики є переломним, і ті системні зміни, що готуються у сфері стратегічного планування, фінансування, моніторингу, інституційної підтримки в державі регіональної політики є найбільш суттєвими і вагомими за останні п’ять років.” – зазначила Олена Анатоліївна. – Готуємо проект системних законодавчих змін в ключові закони, що стосуються державної регіональної політики, що мають безпосередній вплив на роботу з проектами, що фінансуються з ДФРР”.

Далі учасники круглого столу мали можливість ознайомитися з презентацією, що висвітлювала основні віхи, які область пройшла на шляху створення програми регіонального розвитку, законодавчі засади її створення, роль органів влади різного рівня у її реалізації, тощо. Також було проведено аналіз ефективності використання коштів ДФРР на Хмельниччині та в інших областях починаючи з 2015 року.

Так, радник програми “U-LEAD” Василь Кашинський звернув увагу присутніх, що згідно даних моніторингу проектів ДФРР за 2015-2017 роки, не лише на Хмельниччині, а по всій Україні відслідковуються однакові тенденції, котрі вказують на відсутність комплексного підходу при підготовці та реалізації проектів. Зокрема, вплив від реалізації проекту в переважній більшості поширюється на громаду чи її частину, поза увагою часто залишаються проекти, що мають вплив на підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки. 35% проектів ДФРР були розроблені без технічного завдання  або не відповідали йому, робочі місця, що були створені в результаті реалізації проектів ДФРР, належать до соціальної сфери, а тому лягли додатковим фінансовим тягарем на місцеві бюджети. Непоодинокі випадки, коли не  передбачені показники, за якими можна оцінити їх ефективність, та чи досягнуті їх цілі.

Підсумовуючи сказане, Василь Кашинський наголосив, що ключове задання державної регіональної політики – підвищення конкурентоспроможності регіонів та зростання надходжень до бюджетів. Регіони отримали від держави широкі повноваження, що дозволяють самостійно визначати пріоритетні напрямки, куди спрямувати кошти. Однак поки що 82% завдань регіональних стратегій розвитку, передусім ті, що мають прямий вплив на підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, залишилися поза увагою і кошти з ДФРР у них не вкладалися.

Після ознайомлення з презентаціями, учасники круглого столу обговорили проблемні питання, що виникають під час підготовки та реалізації проектів ДФРР, поділилися досвідом та своїм баченням кроків, що забезпечать реалізацію в області дійсно розвиткових проектів. Під час дискусії порушували питання ефективності роботи комісії з відбору програм і проектів ДФРР, дотримання вимог нормативних актів при їх підготовці, вчасного та максимально ефективного освоєння коштів. Не оминули увагою присутні і питання роботи Агенції регіонального розвитку, що декілька років тому була створена в області, але так і не змогла запрацювати, і яка  мала забезпечувати системний підхід до вибору проектів. Наголошувалося також на необхідності активізації роботи Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури ОДА у роботі з визначення стратегічних напрямків розвитку області, на які в першу чергу потрібно спрямовувати кошти ДФРР.

Підсумовуючи зустріч, голова облдержадміністрації зазначив: “Я думаю, кожен з учасників сьогодні визначив для себе основні напрямки для подальшої роботи. Будемо далі працювати над проектами, підвищувати їх рівень. Ми стоїмо зараз на важливому перехідному етапі, тому хочеться пройти його якомога краще та ефективніше”.

Довідково. Стратегія регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради у травні 2011 року. Вона була розроблена за активної допомоги  нашого земляка Анатолія Ткачука, на сьогодні радника Програми «U-LEAD з Європою»

Мета Стратегії полягає у формуванні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити стале економічне зростання, враховуючи наявні ресурси.

У Стратегії визначено 4 стратегічні цілі:

  1. Диверсифікація структури економіки області та покращення діяльності економічних факторів.
  2. Реалізація туристичного потенціалу регіону.
  3. Розвиток сільських територій та територій навколо міст регіону.
  4. Забезпечення росту регіонального потенціалу (вирішення наскрізних проблеми).

Реалізацію Стратегії передбачено у три етапи: 2011-2014; 2015-2017 і 2018-2020.

Одним із основних інструментів реалізації Стратегії є плани заходів, що розробляються для кожного етапу та є базою для середньострокового бюджетного планування.

Перегляд і оновлення Плану заходів з реалізації здійснюється з урахуванням змін, що відбуваються на рівні держави, з врахуванням оновлених цілей розвитку області.

Завершено перший та другий етап реалізації Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки.

Для третього завершального етапу реалізації Стратегії облдержадміністрацією розроблено План заходів з реалізації Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2018 -2020 роки, який затверджено рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 22 грудня 2017 року № 32-17/2017.

План реалізації розроблений так, щоб забезпечити узгодження із стратегічними цілями Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки, державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та іншими важливими аспектами розвитку.

До плану додається каталог технічних завдань у розрізі програм з додатковою інформацією про цілі проекту, очікувані результати, ключові заходи проекту, період реалізації, вартість проекту, джерела фінансування та ключові учасники реалізації проекту. План заходів складається із 34 технічних завдань із загальним обсягом фінансування у сумі 3511,5 млн. гривень.

Програма 1. Диверсифікація структури економіки області та покращення діяльності економічних суб’єктів містить 8 технічних завдань орієнтовною вартістю 830 млн. гривень.

Програма 2. Реалізація туристичного потенціалу регіону нарахувала 8 технічних завдань орієнтовною вартістю понад 98 млн. гривень

Програма 3. Розвиток сільських територій та територій навколо міст регіону містила теж 8 технічних завдань орієнтовною вартістю понад 310 млн. гривень.

Програма 4. Забезпечення росту регіонального потенціалу (вирішення наскрізних проблем) містить 11 технічних завдань орієнтовною вартістю майже 2,5 млрд. гривень.