Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації вкотре звертається до керівників сільськогосподарських підприємств та громадян щодо попередження та заборони спалювання сухої рослинності, стерні та пожнивних залишків.
Сучасні реалії вивели на перший план екологічні проблеми, що пов’язані із спалюванням пожнивних решток і сухої природної рослинності та створюють серйозну загрозу для здоров’я людей і навколишнього природного середовища.  Думка про те, що солому треба спалювати тільки тому, що вона є накопичувачем збудників хвороб і шкідників, не є раціональною з тієї причини, що в даний час є комплекс агротехнічних методів і хімічних препаратів, що дають можливість вирішити питання. В результаті – необхідно виключити з сільськогосподарської практики спалювання соломи на полях.

Загрозливих масштабів останніми роками набуло спалювання соломи і всіх післяжнивних органічних залишків на поверхні ґрунту, що є злочином агрономів і фермерів перед майбутнім.

При спалюванні соломи безповоротно втрачаються раніше використані живильні елементи;через втрати перегнійних речовин погіршуються структура і будова орного шару грунту, зменшується питома вага водоміцнихгрунтових частинок, що веде до появи і посилення ерозійних процесів; висока температура горіння призводить до зниження чисельності і життєдіяльності корисної грунтової мікрофауни, порушуються процеси аммоніфікації і нітріфікації, зменшується утворення аміаку і нітратів, що приводить до погіршення живлення рослин; погіршуються водний, повітряний і тепловий режими грунту; вкрай несприятливу дію на навколишнє середовище надають продукти згорання тощо.
Дослідження екологічних наслідків спалювання стерні встановили, що при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус найбільш родючого поверхневого шару. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною.

Використання відходів сільськогосподарського виробництва відбувається в різних галузях. В основному розглядають варіанти отримання додаткової енергії з таких відходів. Для цього відходи полів використовують для виготовлення паливних брикетів чи пелет або для реалізації технології біогазу, яка дає можливість встановлювати когенераційні установки для виробництва електроенергії та для теплопостачання. Але в теперішні часи, коли основна увага зосереджується на зменшенні споживання енергоносіїв, звертають увагу на чудові властивості соломи бути добрим утеплювачем та наповнювачем.

Варіантом перетворення соломи з відходів у корисний будівельний продукт є виготовлення солом’яних панелей для будівництва будинків – екопанелей. Такі панелі є екологічно чистим матеріалом. Вони зберігають тепло взимку і не дають перегріватися приміщенню влітку.

В той же час пожнивні рештки, рівномірно розміщені на полі, пришвидшують інфільтрацію вологи в ґрунті, зменшують поверхневий стік і швидкість вітру над поверхнею ґрунту, температуру ґрунту, гасять кінетичну енергію дощових крапель, запобігають запливанню ґрунту й утворенню поверхневої кірки, послаблюють ерозію, і, що важливо, поглинають невикористаний азот для формування врожаю, тим власне запобігаючи його втратам і забрудненню ґрунтових вод, який розкладаючись, стає доступним для наступної культури.

Органічне землеробство – нове, добре забуте старе вирощування продукції, насамперед зернових, овочів та фруктів високої екологічної чистоти без застосування мінеральних добрив, хімічних засобів захисту від бур’янів та шкідників, тобто цілком природно. В Європіорганічнеземлеробствовважають зараз одним ізпріоритетнихнапряміврозвиткусільськогогосподарства.

Заборони спалювати солому і листядіють у більшостікраїнсвіту. В Німеччині 30 років тому запровадили закон про заборонуспалюваннясоломи, а порушниківкарають на рівні 50 % величиниврожайності. В Україніспалюваннярослиннихзалишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративніправопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктами 3.6.14. та 3.7.1. Правил утриманняжилихбудинків та прибудинковихтериторій, пунктами 3.6 та 6.4.2. Правил утриманнязеленихнасаджень у містах та іншихнаселених пунктах України та законодавствомУкраїни про охорону земель. За будь-якихобставинніхто не має права самовільноспалюватилистя, траву чи стерню. Необхіднопривчатисьвиконуватизакони, оскількиніхтокрім нас не подбає про стан навколишньогосередовища .

Поділитись —