Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

Версія для людей
з вадами зору

04.02.2016 — 10:57
Природні ресурси

Природно-заповідний фонд Хмельницька область є унікальним оселищем рідкісних видів, більшість з яких охороняються на міжнародному та європейському рівні і становлять особливу цінність за умов заповідання.            Основу природно-заповідного фонду області становлять об’єкти різних категорій: національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища зі збереженням природних угруповань та ландшафтів.            До окремої категорії можна віднести парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, зоологічні парки та ботанічні сади. Такі об’єкти природно-заповідного фонду можуть створюватись на ділянках природного лісу чи лук з подальшим формуванням та поповненням колекцій рідкісних видів рослин та тварин регіону, рідкісних угруповань, а також екзотичних видів рослин та тварин. В парках створюються умови для відтворення та розмноження популяцій зникаючих та вразливих видів, що охороняються на національному та регіональному рівнях.

На сьогоднішній день в структурі природно-заповідного фонду області нараховується 522 об’єкти загальною площею 328467 га.

З них ключовими об’єктами є:            – один з найбільших у Європі та найбільший в Україні національний природний парк «Подільські Товтри» загальною площею 261316 га. Територія парку займає повністю два адміністративних райони – Кам’янець-Подільський і Чемеровецький, частково Городоцький район, та складає 12,67% від загальної території Хмельницької області.             Національний парк створений з метою збереження, відтворення і ріаціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення. Мікроклімат Кам’янецького Придністров’я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра і його притоків, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних та реліктових рослин, серед яких більшість лікарських. На території парку знайдені великі запаси мінеральних вод – типу «Нафтуся», «Миргородська», «Мінська» та інші.            Наявність на території національного природного парку «Подільські Товтри» як унікальних рукотворних об’єктів, так і неповторних природних косплексів створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального значення.            – у 2013 році з метою збереження цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів східної частини Малого Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення створений другий національний природний парк «Мале Полісся» загальною площею 8762 га, який розташований на території Славутського та Ізяславського районів.            Мале Полісся – один з найбільш своєрідних природно-географічних районів України. Природний потенціал цього краю створює всі умови для виховання та відпочинку в природі. На території Парку добре збереженні рослинність і фауністичні комплекси, висока залісненість, мальовнича заплава річки Горинь, унікальні мальовничі озера та болота різних типів. Територія НПП «Мале Полісся» здебільшого вкрита сосновими та дубово-сосновими лісами, болотами та луками. Невисока родючість ґрунтів і заболоченість обмежили антропогенний вплив на рослинність території та сприяли її збереженню.

– також на території області розташований регіональний ландшафтний парк «Мальованка» загальною площею 16915,3 га, який займає територію Шепетівського та Полонського районів. Регіональний ландшафтний парк створений з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.

Територія РЛП «Мальованка» є не типовою для Хмельницької області, багато в чому вона унікальна і для її північного регіону. На території парку переважає відносно незмінений природний ландшафт. Лісистість території становить близько 80%, для області цей показник складає – 11,9%, для Шепетівського району – 29,2 %.

Велика заболоченість території, переважання на ній вологих лісів, незначна родючість грунтів придатних для сільськогосподарського освоєння, суттєво обмежили антропогенний вплив на цю територію, сприяли збереженню багатьох рідкісних та малопоширених видів рослин (в тому числі 13 видів, занесених до Червоної книги України). Біотопічне різноманіття, багатство рослинності, в тому числі різних типів лісів, обумовлюють різноманітний склад і високу чисельність тваринного світу.

Заповідними перлинами області безперечно можна назвати:

– ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Совий яр», розташований на схилах долини р.Студениці та охоплює територію Колодіївської, Крушанівської, Китайгородської, Калачковецької сільських рад Кам’янець-Подiльського району;

– ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Товтра Самовита», розташовану поблизу с.Залуччя Залучанської сільської ради Чемеровецького району;

– гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Башта», розташований в заплаві р.Південний Буг між селами Ставниця, Требухівці та Головченці Летичівського району;

– геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон», охоплює каньйон р. Смотрич від південної околиці с.Голосків до с.Цибулівка Кам’янець-Подiльського району;

– унікальну для України та Європи геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Печера Атлантида», яка знаходяться на околиці с.Завалля Кам’янець-Подiльського району;

– ботанічний заказник місцевого значення «Черчецька Товтра», розташований в с.Черче Залучанської сільської ради Чемеровецького району;

– ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Циківський», розташований неподалік с.Циків Кам’янець-Подiльського району;

– унікальний азональний природний комплекс на півночі Хмельницької області – гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе», розташована на території Радошівської сільської ради Ізяславського району.

Окрім перерахованих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в області знаходиться 2 водно-болотні угіддя міжнародного значення – «Бакотська затока» площею 1590 га та «Пониззя річки Смотрич» площею 1480 га, створені з метою охорони популяцій рідкісних водоплаваючих птахів. Ці території відіграють важливу роль у збереженні лебедів-шипунів, коловодників болотяних, журавлів сірих, шулік та чайок, крім того тут зростають рідкісні види рослин занесені до Червоної книги України та Додатку 2 Бернської конвенції. Зазначені водно-болотні угіддя – є оселищем ендемічних видів, характерних для Подільського регіону.