29.08.2019 — 16:18

Екологічний стан водних ресурсів та оренду водних об’єктів області розглянула колегія ОДА

Учасники розширеного засідання колегії облдержадміністрації, яке відбулося сьогодні, проаналізували екологічний стан водних ресурсів (поверхневих водойм) та оренду водних об’єктів в області. Доповідала з цього питання директор Департамен­ту природних ресурсів та екології  облдержадміністрації Тетяна Дзюблюк.

 

Як повідомила Тетяна Василівна, до поверхневих водних ресурсів Хмельницької області належать 3733 річ­ки загальною протяжністю 12880 км, 42 водосховища та 2913 штучно створе­них водних об’єктів (ставків) загальною площею 17,38 тис. гектарів. Річки області належать до басейнів великих річок Дніпро, Південний Буг і Дністер.

Серед основних водних проблем області, за словами доповідачки, потрапляння у річки значного обсягу забруднювальних речовин унаслідок скидів зворотних вод і площинного змиву, а також надмірне регулювання річкового стоку (створення штуч­них водних об’єктів), що спричиняє додаткові витрати води на випаровування, уповільнення водообміну і, як наслідок, погіршення якості води і деградацію русел.

За даними Департаменту фінансів облдержадміністрації, на 01 червня 2019 року в області перебуває в оренді 10,9 тис. га земель водного фонду за 1131 договором оренди земельних ділянок водного фонду. Після набрання чинності Закону України “Про аквакультуру” обласна державна адміністра­ція передала в оренду 70 водних об’єктів у комплексі із земельними ділян­ками: за період 2013-2017 років укладено 14 договорів, у 2018 році – 33, з по­чатку 2019 – 23. Чотири договори оренди проходять державну реєстрацію та погодження у Державному агентстві водних ресурсів України.

За інформацією Державного агентства водних ресурсів України, погод­жено 10 договорів оренди водних об’єктів, укладених органами місцевого само­врядування. На 01 серпня 2019 року розроблено та затверджено 186 паспортів водних об’єктів, з яких 153 розроблено на замовлення обласної державної адміністрації.

Тетяна Василівна повідомила, що утворено робочу групу з обстеження водних об’єктів та земельних діля­нок водного фонду, переданих у користування на умовах оренди, та проведено засідання “круглого столу” щодо вирішення договірних умов користування земельними ділянками водного фонду. За їх результатами встановлено пору­шення окремими орендарями у Красилівському та Хмельницькому районах прав на загальне водокористування громадян (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство), використання значно більшої земельної ділянки, ніж зазначено у договорі оренди, укладення декількох договорів оренди земельних ділянок водного фонду на підставі одного розпорядчого документа та нецільове використання земельних ділянок.

За інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області, на території області знаходиться 2430 гідротехнічних споруд, з яких 313 пе­ребуває у власності, 2104 – на балансі органів місцевого самоврядування, 13 – безхазяйні. Відповідно до вимог Земельного кодексу України розпорядником земельних ділянок, на яких знаходиться комунальне майно, є органи місцевого самоврядування незалежно від місця розташування таких земельних ділянок. У переважній більшості випадків право комунальної власності у встановленому законодавством порядку не визначено, що створює суттєві перешкоди для передачі земельних ділянок водного фонду та водних об’єктів у користування і, як наслідок, недоотримання коштів у місцеві бюджети.

На 01 серпня до обласної державної адміністрації було надіслано звернення Волочиської міської ради щодо відве­дення у комунальну власність двох земельних ділянок водного фонду на під­ставі права комунальної власності об’єктів нерухомого майна (гідротехнічних споруд).

“У ході розгляду цих питань додатково виявляються безхазяйні гідротех­нічні споруди, тому органам місцевого самоврядування необхідно провести роботу щодо їх обліку та прийняття у комунальну власність”, – зазначила Тетяна Дзюблюк.

Екологічний стан поверхневих вод області відстежується Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології (на 5 контрольних створах), Регіональ­ним офісом водних ресурсів в області (на 3 контрольних ство­рах) по 6 водних об’єктах на 8 контрольних створах (торік на 14 контрольних створах), Державним управлінням “Хмельницький обласний лабораторний центр Мі­ністерства охорони здоров’я України” на водоймах 1-ї категорії – на 3 створах та 2-ї категорії – на 65 створах.

Спостереження за рівнем забруднення водних об’єктів на території Націо­нального природного парку “Подільські Товтри” здійснювалося лабораторією парку.

За результатами спостережень рівень забруднення басейнів трьох великих річок Дніпро, Південний Буг і Дністер порівняно до минулого року суттєво не змінився.

За даними Регіонального офісу водних ресурсів в області, загальні скиди зворотних вод у поверхневі водойми торік становили 49,98 млн м3, що на 2,35% менше ніж у 2017 році (51,18 млн м3). На 39,5% збільшилися обсяги скидання недостатньо очищених зворотних вод. У минулому році вони становили 1,001 млн м3, у 2017 – 0,606 млн м кубічних. Загальний вміст забруднювальних речовин, скинутих у складі зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, змен­шився на 2,1%: з 21,821 тис. тонн у 2017 до 21,366 тис. тонн у 2018 роках.

Торік, порівняно з 2017 роком, скиди забруднювальних речовин, які визна­чено державною звітністю за формою №2ТП-водгосп (річна), збільшилися по нафтопродуктах, завислих речовинах, сульфатах, залізу загальному, міді, цинку та хрому загалом на 12,31 тонни. Водночас зменшилися на 468,1 тонни по сухому залишку, БСК5, хлоридах, азоту амонійному, нітратах, нікелю, фосфа­тах та хрому (VI).

Посадовець наголосила, що цьогоріч поверхневі води басейнів річок Дніпро та Південний Буг  харак­теризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних сполук, азоту амо­нійного, нітритів, заліза загального, міді, марганцю, фенолів, хрому (VІ). Пере­вищення норм гранично допустимих концентрацій для водойм рибогоспо­дарського призначення становили від півтора до 10,5 разів. У поверхневих водах басейну річки Дністер спостерігалося незначне перевищення вмісту розчинених органічних сполук. Вміст інших показників, за якими проводилися спосте­реження протягом цього року, перебував у межах норми.

У 2018 році на території області cкидання зворотних вод у водні об’єкти здійснювали 52 водокористувачі. На сьогодні основними забруднювачами поверхневих водойм є скиди установами та організаціями житлово-комунальної сфери.

Тетяна Дзюблюк звернула увагу учасників засідання, що у червні-липні цього року Департаментом природних ресурсів та екології облдержадміністрації проведено виїзні наради спільно з представниками рай­держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та керівниками кому­нальних підприємств та обстежено 22 комунальні очисні споруди. За їх результатами встановлено відсутність очистки зворотних вод або неефективну роботу каналізаційних очисних споруд, зумовлену їх незадовільним технічним станом (аварійний стан окремих вузлів і агрегатів і загальна фізична зно­шеність обладнання, несвоєчасне проведення поточних і капітальних ремон­тів, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд), недотримання технології очистки зворотних вод, недостатність ведення постійного лабора­торного контролю за технологічним процесом очистки стоків та відсутність кваліфікованого обслуговуючого персоналу.

На сьогодні очистка зворотних вод не здійснюється у місті Городок, селищах Летичів, Стара Синява та Віньківці через несправність очисних споруд. Неефективно працюють очисні споруди у містах Волочиськ, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Красилів, Старокостянтинів (старі очисні споруди), селищах Нова Ушиця, Понінка, Ярмолинці, які потребують модернізації та рекон­струкції.

Якість поверхневих вод річки Південний Буг на різних ділянках залежить від антропогенного навантаження. У верхній частині басейну, де Південний Буг має ознаки малої річки, розташоване місто Хмельницький, яке здійснює істот­ний вплив на стан річки та якість води у ній. При цьому найбільший об’єм зво­ротних вод відводиться міським комунальним підпри­ємством “Хмельницьк­водоканал” з каналізаційних очисних споруд № 2 (с. Давидківці) – 14,5 млн м3 у рік (39744 м3/добу) при середньорічних витратах води у створі водовід­ведення – 224640 м3/добу. Проте найгірша (критична) ситуація складається в період літньо-осінньої межені, під час якої середньо­місячні витрати води в річці дорівнюють 14686 м3/добу, що значно менше, ніж скиди зворотних вод.

Посадовець повідомила, що у містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Славута та Шепетівка очищення зворотних вод проводиться в межах нормативних показників, але через фізичне та моральне зношення очисні споруди потребують реконструкції.

У смт Білогір’я збудовано очисні споруди потужністю 100 м3/добу при потребі 300 м3/добу. Відсутність блоку механічної очистки, передбаченої про­єктом, негативно впливає на процес очищення стоків. Знезараження зворотних вод перед скидом не проводиться, хоча облаштовано нову електролізну.

У місті Полонне реконструйовано очисні споруди, але первинна ланка механічної очистки стічних вод залишається в аварійному стані.

Очисні споруди у смт Ярмолинці перебувають у напівзруйнованому стані, при цьому придбано нову установку для знезараження зворотних вод (електро­лізну), яка на момент ознайомлення не використовувалася.

Потребують реконструкції очисні споруди ТОВ “Понінківська картонно-паперова фабрика “Україна”. Керівництвом фабрики виготовлено проект ре­конструкції блоку біологічної очистки зворотних вод, який проходить про­цедуру оцінки впливу на довкілля згідно з вимогами чинного законодавства. На проведення робіт з реконструкції зарезервовано 16,0 млн грн коштів підпри­ємства. Крім того, проведено ремонт споруд механічної очистки та вжито заходів з вилучення плаваючих домішок перед очисними спорудами. Незва­жаючи на вжиті заходи, очисними спорудами підприємства не забезпечується очи­щення зворотних вод до нормативних показників.

“Однією з причин порушення технології очистки зворотних вод є неква­ліфікований обслуговуючий персонал. Тільки у трьох комунальних підпри­ємствах міст Кам’янець-Подільський, Славута та Хмельницький працюють інженерно-технічні працівники з відповідною освітою”, – наголосила Тетяна Василівна.

 

 

На виконання заходів Програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2016-2020 роки з поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема будівництво та реконструкція споруд для очищення стічних вод, що утворюються у проми­словості, комунальному господарстві, інших галузях народного господарства, і будівництво та реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд, заплановано 184147,566 тис. гривень.

Профінансовано заходів на суму 89563,938 тис. грн, у тому числі: 27010,981 тис. грн – державний фонд регіонального розвитку, 13589,357 тис. грн – субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природо­охоронних заходів, 46646,8 тис. грн – обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, 2316,8 тис. грн – місцеві бюджети.

Сьогодні реалізуються проєкти з будівництва очисних споруд у смт Віньківці, реконструкції у м. Городок, споруд для очищення стічних вод обласних психіатричної лікарні № 1 (Скаржинці), протитуберкульозного диспан­серу (с. Осташки), госпіталю ветеранів війни (с. Ружичанка). Також здійсню­ється реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них у містах Деражня, Ізяслав.

Крім цього, у рамках виконання Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2011-2020 роки на заходи з охорони і раціонального вико­ристання водних ресурсів, а саме, реконструкцію очисних споруд каналізації продуктивністю 1000 куб.м/добу в м. Полонне спрямовано 12664,77 тис. грн, у тому числі: 11398,06 тис. грн – кошти державного, 1266,71 тис. грн – місцевих бюджетів.

Посадовець повідомила, що торік на реконструкцію очисних споруд смт Летичів передбачалися кошти у сумі 7423,498 тис. грн, у тому числі: 6717,998 тис. грн – кошти державного фонду регіонального розвитку, 705,5 тис. грн – місцевого бюджету. Незважаючи на наявне фінансування будівельно-монтажні роботи призупи­нено.

МКП “Хмельницькводоканал” за власні кошти на суму 450,0 тис. грн розроблено проектно-кошторисну доку­ментацію щодо реконструкції та модер­нізації каналізаційних очисних споруд № 2 (с. Давидківці Хмельницького району).