Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

31.10.2019 — 09:20

У Департаменті охорони здоров’я проаналізували роботу галузі за 9 місяців 2019 року

25 жовтня у конференц-залі Державного патолого-анатомічного центру провели чергову колегію Департаменту охорони здоров’я ОДА. На ній підсумували результати роботи закладів охорони здоров’я краю за 9 місяців поточного року. Зокрема, заступник директора ДОЗ Тетяна Косовська повідомила, що в області реформування закладів охорони здоров’я відбувається відповідно до державної політики і діючих вимог законодавства. Таким чином, в Україні з 2020 року запроваджується програма медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги і буде визначено обсяг медичних послуг та лікарських засобів, що гарантовані населенню та оплачуються з державного бюджету. Тобто, замість медичної субвенції, за рахунок якої відбувалося утримання закладів, буде оплачуватися медичне обслуговування пацієнтів за договорами з НСЗУ за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Наша область належить до одного з 5 міжрегіональних департаментів НСЗУ – західного Львівського.

За новою системою фінансування за укладеними договорами з НСЗУ функціонують 32 КНП ЦПМСД, з них 20 районних, 6 міських, 5 селищних, 1 сільський, до складу яких увійшли 152 сільських та 90 міських АЗПСМ. Також функціонує 836 ФАПів. Однак, саме амбулаторії є ключовими структурними підрозділами, тому їх оптимізація на часі.

Первинну медичну допомогу в області надають 810 лікарів. Штатні посади лікарів ЦПМСД укомплектовані фізичними особами лишена 83,8%. 18 АЗПСМ взагалі не укомплектовані посадами лікарів.

У підписанні електронних декларацій беруть участь 783 лікаря, які надають ПМД. Станом на 23 жовтня в області підписано 1 007 079 декларацій, що становить 79,8% від усього населення області. За цим показником серед областей України Хмельниччина посідає 5 рангове місце.

Показники інфекційної захворюваності за більшістю нозологій перебувають на рівні державних. Проте, епідситуація в області оцінюється як нестійка: відзначається ріст деяких захворювань та існує ймовірність поширення інфекційних хвороб. Зокрема, зросла захворюваність на вірусний гепатит В та ГЕКи невстановленої етіології. Зареєстровано 5 спалахів кишкових інфекцій, в т. ч. 1 дизентерії, який дав ріст дизентерії в цілому по області до 50 випадків. Зареєстровано 1 випадок неполіомієлітних ГВП у дітей віком до 15 років.

Щодо керованих засобами імунопрофілактики інфекцій, то зареєстровано 1 випадок дифтерії та 4185 випадків кору (752 у минулому році). Так, 49% тих, хто захворів, – дорослі та 51% діти. 55% хворих не були щеплені. Вдвічі зросла захворюваність на кашлюк.

План вакцинації дітей до року проти гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правцю та кашлюку виконано на 53,3% – 69,5% при нормативі 75%. Недовиконання плану щеплень проти поліомієліту (обласний 69,5%) реєструється у більшості центрів ПМСД. Своєчасність охоплення дітей щепленнями АКДП-3 до року становить лише 57,1%. Вакцинація дорослого населення проти дифтерії та правцю склала лише 49% з підлягаючих. Тобто, в області продовжує накопичуватись велика кількість не щеплених осіб, наслідком чого може бути виникнення чергових спалахів та епідемії.

Виписку електронних рецептів за Урядовою програмою «Доступні ліки» з реімбурсацією безпосередньо з НСЗУ виконують усі ЦПМСД.

Закладам вторинної та третинної медичної допомоги необхідно завершити процеси автономізації, комп’ютеризації, оновлення ліцензій та роботи з однією з МІС електронної системи охорони здоров’я для подальшого заключення договорів з НСЗУ для оплати якісних медичних послуг.

Відтак, Тетяна Косовська підкреслила, що послуги спеціалізованої медичної допомоги за програмою медичних гарантій пацієнти зможуть отримати безоплатно лише за направленням лікаря первинки або лікуючого лікаря. Проте, без направлення спеціалізовану медичну допомогу відповідно до медичних показань безоплатно зможуть отримати пацієнти, котрі звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога та при невідкладному стані.

В області наразі функціонує 38 ЗОЗ вторинної медичної допомоги: це 20 центральних районних лікарень (ЦРЛ), 7 Хмельницьких міських, 4 Кам’янець-Подільських міських заклади, СМСЧ м. Нетішин, а також 4 РЛ, Полонський клініко-діагностичний центр та Шепетівська залізнична лікарня. Із 38 ЗОЗ вторинного рівня наразі у статусі КНП працює 35.

Нагадаю, що заклади, які не реорганізуються, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету через договори з НСЗУ і будуть змушені утримуватися з місцевих бюджетів.

Питання комп’ютеризації та обрання медичної інформаційної системи є одним з ключових для успішної співпраці з НСЗУ. За оперативними даними, лікарі ЦРЛ забезпечені комп’ютерами на 49% від оптимальної потреби. Договори з МІС електронної системи охорони здоров’я уклали лише 8 ЦРЛ. Міські ЗОЗ забезпечені на 56,4% від потреби. Таким чином, в області є проблема щодо повного забезпечення лікарів ЗОЗ комп’ютерною технікою. Крім того, є потреба введення та укомплектування посад ІТ-спеціалістів, які необхідні як для технічного, так і для програмного супроводу.

Впровадження телемедицини в закладах всіх рівнів області потребує технічного та відповідного фінансового забезпечення. Телемедичні консультативні центри на вторинному рівні повинні функціонувати у центральних районних та міських лікарнях, особливо центрах госпітальних округів, та на третинному рівні – в обласній і обласній дитячій лікарнях з подальшим створенням їх в інших обласних високоспеціалізованих закладах. Для цього заклади повинні бути забезпечені широкосмуговим Інтернетом та серверами (або одним потужним дата-центром на всю область), а робоче місце медичного працівника – персональним комп’ютером (ноутбуком або планшетом), програмними компонентами та діагностичним обладнанням.

За рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на заходи з розвитку медичних закладів у сільській місцевості планується придбання 70 комплектів для телемедицини, з них – для 27 нових амбулаторій.

З 2013 року на базі Хмельницької станції обласного центру ЕМД та МК функціонує телеметричний консультативний центр, оснащений телеметричним програмно-діагностичним кардіологічним комплексом та електрокардіографами з функцією телеметричної передачі даних (їх 34). Це дає змогу фельдшерським бригадам цілодобово отримувати рекомендації щодо тактики подальших дій.Інші заклади оснащені вкрай недостатньо для проведення телемедичного консультування. За рахунок обласного бюджету проводиться закупівля по 300 одиниць комп’ютерної техніки для закладів ІІ та ІІІ рівня, у т. ч. для впровадження телемедицини.

На початок року в області функціонувало 30 обласних ЗОЗ. З травня як КНП функціонує «ХОЦГЗ», до складу якого увійшли 3 заклади.

На сесії Хмельницької обласної ради у червні ухвалене рішення про реорганізацію 17 обласних медичних закладів, шляхом перетворення їх у КНП.

Залишатимуться у статусі бюджетних установ – обласні МСЕК, бюро судмедекспертизи, база спецмедпостачання. Також бюджетними установами залишаться з перспективою подальшої реорганізації: обласний наркодиспансер та Голозубинецька протитуберкульозна лікарня. На черговій сесії обласної ради буде розглянуте питання створення одного дитячого санаторію шляхом об’єднання діючих. Наразі завершено автономізацію 8 обласних ЗОЗ: психоневрологічний диспансер в обласний центр психічного здоров’я, кардіодиспансер в обласний серцево-судинний центр, госпіталь інвалідів війни, стоматполіклініка, державний патологоанатомічний центр України в обласний патологоанатомічний центр, облтубдиспансер, облпсихлікарня № 1 у ХОЦзНПД, обласна дитяча лікарня, ОЦПБ-СНІД. Решта закладів – на стадії перетворення.

Стратегічними питаннями для області залишаються завершення реконструкції діючого та будівництва нового корпусу облкардіодиспансеру; будівництва лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні та корпусу Шепетівської ЦРЛ для створення регіонального перинатального центру ІІ рівня у Шепетівському ГО, а також створення централізованої оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

На завершення доповіді Тетяна Косовська наголосила, що трансформація системи охорони здоров’я, що зараз відбувається, дає шанс справжнім професіоналам на професійне зростання та достойний офіційний дохід від держави. Це майбутнє, в якому в центрі системи охорони здоров’я буде пацієнт, а лікар матиме гідну оплату праці, настане значно швидше, якщо ми будемо наближати його разом.

Заступник директора Департаменту Наталія Федів повідомила, що пріоритетними завданнями реформи системи охорони здоров’я є поліпшення якості медичних послуг при поліпшеній ефективності закладів охорони здоров’я.

Загальна сума поточних видатків галузі за 9 місяців 2019 року склала майже 2, 2 млрд. грн. При цьому, на заробітну плату з нарахуваннями витрачається 75%коштів, на медикаменти – 9%, на енергоносії – 6%. Зокрема, витрати на первинну ланку медичної допомоги складають 22%, вторинний рівень – 44 %, третинний рівень –27 %, екстрену медичну допомогу – 7 %. Джерелами фінансування є медична субвенція (62%), кошти НЗСУ — (20%), кошти місцевих бюджетів (18%).

Місцеві органи влади додатково виділили понад 400 млн. грн., що дещо менше, ніж у 2018 році. При переході на нову модель фінансування через НЗСУ, зменшується участь місцевих бюджетів у фінансування галузі, що непокоїть.

З розрахунку на 1 жителя області за 9 місяців 2019 року на первинну допомогу було виділено близько 350 грн, а за аналогічний період 2018 року – 231.8 грн. Середня заробітна плата лікарів на первинному рівні склала 14046 грн., середнього персоналу – 6835 грн.

На надання медичної допомоги заклади вторинного рівня на 1 жителя використали 801 грн., у містах цей показник склав 985 грн.

На функціонування закладів третинного рівня за 9 місяців 2019 року використано 737,6 млн. грн., з яких 70% складають видатки на заробітну плату. На медикаментозне забезпечення спрямовано 100,8 млн. грн. або 14% в структурі видатків. На пільгове забезпечення амбулаторних хворих за 9 місяців використано 11, 2 млн. грн. (без програми “Доступні ліки”).

На виконання бюджетної програми КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» в 2019 році область отримала лікарські засоби та медичні вироби на загальну суму близько 145 млн. грн. Вказана сума включає поставки за кошти державного бюджету 2018 року, допоставки препаратів заявлених на 2017 рік, а також медикаменти отримані за перерозподілом з інших регіонів.

Левову частку всіх отримань складають медикаменти для забезпечення лікуванням пацієнтів онкологічного та онкогематологічного профілю. Зокрема, для лікування пацієнтів дорослого віку за вказаним напрямком отримано лікарських засобів на понад 25,5 млн. грн., а для дітей – більше 8, 3 млн. грн.

Наталія Федів повідомила, що на придбання обладнання за 9 місяців використано майже 52 млн. грн. Зокрема, для центрів ПМСД – на 9,4 млн. грн., для закладів вторинного рівня – на 32, 8 млн. грн., в тому числі м. Хмельницький — 9, 4 млн. грн.

За кошти обласного бюджету придбано обладнання для ЗОЗ області на суму 26, 6 млн. грн. Практично завершена закупівля медичного обладнання для ЦРЛ на 16 млн. грн., завершується процедура закупівлі комп’ютерної техніки на 10 млн. грн.

На капітальні видатки з будівництва, реконструкції та капітальному ремонту за 9 місяців 2019 року використано з обласного бюджету 45, 4 млн. грн. Триває будівництво обласної дитячої лікарні, реконструкція приміщення обласного серцево-судинного центру.

Про роботу деяких закладів охорони здоров’я звітували їх керівники. Зокрема, головний лікар КНП «Ярмолинецький районний Центр первинної медико-санітарної допомоги» Надія Крива, заступник головного лікаря КНП «Кам’янець-Подільська міська лікарня» Кам’янець-Подільської міської ради Тетяна Дідич та т.в.о. директора КНП «Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер” Хмельницької обласної ради Сергій Василенко.

За результатами розгляду питань порядку денного члени колегії ухвалили відповідні рішення.

Інна Левінська,  Хмельницький обласний центр громадського здоров’я