26.11.2019 — 18:21

В пріоритеті сьогодні медичні заклади вторинної ланки, – Д.Габінет

Заходи з реформування закладів охорони здоров’я області проводяться поетапно у чіткій відповідності державній політиці та вимогам законодавства. На цьому наголосив директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Яків Цуглевич під час розширеного засідання колегії облдержадміністрації, яке відбулося сьогодні в Хмельницькому.

Посадовець також додав, що відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” з 2020 року запроваджується програма медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги. У межах цієї єдиної бюджетної програми буде визначено обсяг медичних послуг та лікарських засобів, які гарантуються населенню та оплачуються з державного бюджету. Відтак, змінюється механізм фінансування медичного обслуговування населення: замість медичної субвенції на утримання закладів охорони здоров’я буде оплачуватися медичне обслуговування пацієнтів за договорами з Національною службою здоров’я України за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. Область відноситься до західного Львівського міжрегіонального департаменту НСЗУ.

Яків Миколайович повідомив, що в області наразі функціонує 38 закладів охорони здоров’я вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, а саме: 20 центральних районних лікарень, 7 Хмельницьких, 4 Кам’янець-Подільських міських за­кладів, спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин, а також 4 район­них лікарні (Староушицька та Орининська Кам’янець-Подільського, Чорно­острівська Хмельницького, Грицівська Шепетівського районів), Полонський клініко-діагностичний центр та Шепетівська залізнична лікарня.

Вимоги до надавача медичних послуг визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 391 “Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпоряд­никами бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення”. Яків Цуглевич наголосив, що у 2020 році НСЗУ буде проводити оплату медичних послуг закладів охорони здоров’я згідно з підписаними договорами лише за виконання таких умов:

-автономізації (перетворення у комунальне неприбуткове підприємство);

-комп’ютеризації та підключення кожного робочого місця закладу до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я eHealth, адміні­стратором якої є ДП “Електронне здоров’я”, через одну з її медичних інфор­маційних систем. Коректність, своєчасність та обсяг внесеної до бази інфор­мації впливатиме на розмір оплати від НСЗУ;

-наявності у закладі діючих ліцензій на провадження господарської діяль­ності з медичної практики, стратегічного плану розвитку лікарні, затвердже­ного фінансового плану на наступний період, укладеного нового колективного договору.

Для отримання можливості укладення договору з НСЗУ за тим чи іншим пакетом послуг заклад має підтвердити спроможність надавати медичні по­слуги, що відповідають специфікації до послуг та умовам закупівель відповідно до переліку проєктів пакетів медичних послуг.

Вид оплати НСЗУ для закладів охорони здоров’я вторинного рівня від­різняється від первинного, де здійснюється за капітаційною ставкою передба­чена оплата за глобальним бюджетом (у 2020 році – 60%) та за проліко­ваний випадок і медичну послугу (у 2020 році – 40%). Планується, що ця про­порція буде змінюватися щороку в бік зростання частки оплати пролікованого випадку (з 2021 року планується вже 50´50). Єдині тарифи буде визначено Законом України “Про Дежавний бюджет України на 2020 рік”.

Посадовець повідомив, що із 38 закладів охорони здоров’я вторинного рівня наразі у статусі кому­нальних неприбуткових підприємств працює 35 або 92,1% від усіх закладів вторинної медичної допомоги. Не завершено процес перетворення Орининської та Чорноострівської районних лікарень, не розпочато автономізацію Гриців­ської.

Зважаючи на започатковані процеси адміністративної реформи, невизна­ченість щодо підпорядкування закладів охорони здоров’я вторинного рівня (громаді чи області), очікується подальше визначення юридичних основ роботи цих закладів. Матеріальний стан закладів, оснащення за табелем відповідно до галузевих вимог та їх утримання (оплата комунальних послуг, ремонти, будів­ництва тощо) і в подальшому залишатимуться завданням місцевих органів влади.

Також директор Департаменту охорони здоров’я нагадав про необхідність оновлення всіх діючих ліцензій протягом наступних 3 місяців, що є обов’язковою вимогою до надавача медичних послуг.  Він повідомив, що наразі оновили ліцензії на провадження госпо­дарської діяльності з медичної практики усього 11 ЦРЛ та 2 Хмельницьких міських заклади, на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин – 12 ЦРЛ. Значно перевищили 3-місячний термін Городоцька, Кам’янець-По­дільська та Теофіпольська ЦРЛ.

Особливу увагу Яків Цуглевич звернув на питання комп’ютеризації та обрання медичної інформаційної системи, адже це також є одним із ключових елементів для успішної співпраці з НСЗУ. За оперативними даними лікарів ЦРЛ забезпечено комп’ютерами на 49% від оптимальної потреби. Найвищим цей показник є у Городоцькій, Волочиській, Шепетівській, Краси­лівській, Летичівській, Славутській ЦРЛ, найнижчим – у Старосинявській, Теофіпольській, Деражнянській, Білогірській, Ізяславській. Договори з медич­ною інформаційною системою укладено лише Віньковецькою, Волочись­кою, Деражнянською, Дунаєвецькою, Красилівською, Летичівською, Славут­ською, Хмель­ницькою ЦРЛ.

Міські заклади охорони здоров’я забезпечено комп’ютерною технікою на 56,4% від потреби. Так, у м. Хмельницький краще забезпечення у міських дитячій лікарні та лікувально-діагностичному центрі, у м. Кам’янець-Поділь­ський – у міській лікарні. Неповне забезпечення комп’ютерною технікою і в Нетішинській спеціалізованій медико-санітарній частині. Серед міських закла­дів укладено договори про впровадження медичної інформаційної системи лише у Кам’янець-Подільській міській лікарні, Хмельницькому міському пери­наталь­ному центрі та Нетішинській спеціалізованій медико-санітарній частині.

Актуальним, за словами посадовця, є питання впровадження телемедицини, що потребує техніч­ного та відповідного фінансового забезпечення. Телемедичні консультативні центри на вторинному рівні повинні функціонувати у ЦРЛ та міських лікарнях, особливо у центрах госпітальних округів. Для впровадження телемедицини заклади охорони здоров’я повинні бути забезпечені потужним сервером (дата-центром), широкосмуговим Інтернетом, а робоче місце медичного працівника – персональним комп’ютером, ноутбуком або планшетом, програмними компо­нентами та діагностичним обладнанням.

Яків Цуглевич констатував, що заклади охорони здоров’я вторинного рівня є недостатньо оснащеними  для потреб телемедицини. Значну роботу проведено лише у Славутській ЦРЛ, у Віньковецькій, Деражнянській, Красилівській, Летичівській закуплено окрему апаратуру.

Він додав, що за рахунок обласного бюджету проводиться закупівля 300 одиниць комп’ютерної техніки для закладів вторинного рівня, однак це не вирішить проблеми щодо повного забезпечення лікарів комп’ютерною технікою. Доцільне введення посад ІТ-спеціалістів, які б здійснювали як технічний, так і програмний супровід, що раніше не передбачалося та є проблемним через низький рівень заробітної плати у цих закладах.

Також посадовець торкнувся у своїй доповіді питання функціонування госпітальних округів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №199-р в області створено 3 госпітальних округи.

У Хмельницькому госпітальному окрузі, куди увійшли обласний центр та 10 районів з чисельністю населення 663,3 тис. жителів, попередньо передба­чалося функціонування багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (далі – БЛІЛ) ІІ рівня у Хмельницькій міській лікарні та 5 БЛІЛ І рівня на базі Воло­иської, Летичівської, Старокостянтинівської, Красилівської, Городоцької ЦРЛ.

У Кам’янець-Подільському окрузі (м. Кам’янець-Подільський та 5 райо­нів з чисельністю населення 317,6 тис. жителів) планувалася БЛІЛ ІІ рівня на базі Кам’янець-Подільської міської лікарні та 3 БЛІЛ І рівня на базі Кам’я­нець-Подільської, Дунаєвецької, Чемеровецької ЦРЛ.

У Шепетівському окрузі (міста Нетішин, Славута, Шепетівка та 5 районів із чисельністю 290,4 тис. жителів) було передбачено функціонування БЛІЛ ІІ рівня на базі Шепетівської ЦРЛ та 3 БЛІЛ І рівня на базі Славутської, Ізяславської ЦРЛ та Нетішинської спеціалізованої медико-санітарної частини.

Госпітальні ради госпітальних округів відповідно до розпорядження голови об­ласної державної адміністрації від 14.12.2017 № 1327/2017-р “Про формування складу госпітальних рад госпітальних округів області” працювали протягом 2017-2018 років і загалом підтримали пропозиції щодо формату роботи закладів охорони здоров’я у госпітальних округах.

Однак проєктом Агенції США з міжнародного розвитку USAID “Під­тримка реформи охорони здоров’я” за Методологією визначення БЛІЛ для стратегіч­ного планування госпітальних округів та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 932 і наказу МОЗ України від 19.10.2018 № 1881 визначено доцільними усього 7 перспективних БЛІЛ в області: 4 ІІ рівня та усього 3 – І рівня.

Яків Миколайович повідомив, що цим проєктом передбачено визначення статусу БЛІЛ, оскільки тільки ці за­клади можуть претендувати на державну підтримку на модернізацію та залу­чення інвестицій. Наразі така позиція підтверджується програмою Уряду за Методикою моделювання мереж надання публічних послуг. Це моделювання наразі не завершено, вживаються заходи щодо збереження всіх закладів для за­безпечення доступності спеціалізованої медичної допо­моги мешканцям області.

Посадовець наголосив, що вже зараз необхідно вживати заходів щодо впорядкування структури, потужності, штатів, будівель закладів.

На 01 жовтня цього року ліжковий фонд закладів охорони здоров’я вторинного рівня потужністю 5951 ліжко становить у районах 45,1 на 10 тис. населення, містах – 50,7. Кількість ліжок за цей період року зменши­лася усього на 39, з них 15 – у Городоцькій та 10 – Хмельницькій ЦРЛ.

Показник більше 50 на 10 тис. населення мають м. Хмельницький (зумов­лений роботою міських закладів, які працюють на область – дитячої та інфекційної лікарень і перинатального центру), Кам’янець-Подільський район (з 2 районними лікарнями), Старосинявська та Віньковецька ЦРЛ, Шепетів­ський район (з Грицівською районною та Шепетівською заліз­ничною лікар­нями).

У всіх районних лікарнях середній термін лікування перебільшений: більше 10 днів при обласному 8,9.

Показник роботи ліжок при нормативному 255 становить по районах 237,5, містах – 222,9, що свідчить про надмірність ліжкового фонду. Норматив виконано лише у Білогірській та Ярмолинецькій ЦРЛ. Низький рівень роботи ліжок у Кам’янець-Подільських ЦРЛ (202) та міській лікарні (209), Летичів­ській (246), Новоушицькій (227), Ізяславській (228), Теофіполь­ській (229) ЦРЛ.

На завершення доповіді Яків Цуглевич наголосив, що наразі перед закладами охорони здоров’я вторинного рівня стоїть низка завдань щодо їх імплементації у програму медичних гарантій з урахуванням зазначених аспектів, а також впровадження фахових змін, а трансформація системи охорони здоров’я, яка зараз відбувається, дасть шанс справжнім професіоналам на професійне зростання та достойний офіційний дохід від держави.

Підсумовуючи питання, голова облдержадміністрації Дмитро Габінет наголосив, що сфера медицини завжди буде пріоритетною сферою, тому що здорова нація – це питання національної безпеки. Але посадовець констатував пасивну позицію органів місцевого самоврядування, зокрема в питання автономізації закладів вторинки, адже в області не поодинокі випадки, коли місева влада зволікала з вирішенням цього питання і не скористалася пільговим періодом оформлення документації на майно. Через це вони зараз змушені за це віддавати кошти, які можна було б використати з набагато більшою користю. Саме тому голова звернув увагу присутніх, що необхідно вже зараз включитися в роботу та зберегти існуючі лікувальні заклади.

“В пріоритеті сьогодні медичні заклади вторинної ланки. Ми маємо зробити існуючу сьогодні мережу здатною забезпечити потреби наших громадян. Для цього тому потрібно провести аналіз штату, забезпечити заклади медичним обладнанням відповідно до табелів оснащення. І це не прохання, це доручення, – наголосив Дмитро Габінет. – Ви вже чули, що змінюється концепція фінансування медичних закладів, тому потрібно діяти негайно. Не зволікайте, не витрачайте час, працюйте. Бережіть те, що є, сьогодні, не втратьте, тому що завтра це буде потрібно всім нам.”