29 січня Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами.Це одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання робітників заводу «Арсенал», переважно росіян за походженням. Поки крутянці, і не тільки вони, стримували зовнішнього ворога на підступах до столиці, решта військ боролися з ворогом на власних, не менш важливих, позиціях.

Бій під Крутами тривав 10 годин, розпочався біля 9-ої години ранку, завершився біля 7-ої год. вечора.
Оборонці Крут були юнкерами військової школи та студентами, що перед тим вправлялися біля двох місяців на майдані юнацької школи та на її стрільниці і вчилися не тільки стріляти, а й кидати бомби. А були й такі, що вже побували на фронті.

Більшовики пробували обійти лінію оборони з двох сторін, але були кожного разу відбиті з великими втратами.

В бою під Крутами українські вояки отримали переконливу воєнну перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників вражає поховання 27 сильних, в повному розквіті сил, юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на кілька днів. Таким чином добровольці утримали Київ на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який фактично означав міжнародне визнання української незалежності і автоматично робив більшовиків окупантами території суверенної держави. Крутянцям вдалося досягнути військових стратегічних цілей, що допомогли Україні на міжнародному рівні.

Як і сучасні захисники нашої землі,як «кіборги» Донецького аеропорту – герої Крут завдяки власній мужності та самопожертві зуміли протистояти значно більшій кількості ворогів та стали одним із величних символів боротьби українського народу за незалежність.

Вчинок юнаків хвилює серця українців,незламні духом, вони дали безпрецедентний урок мужності та патріотизму.

Вічна слава Героям, що віддали свої життя за волю України!

Вічна пам’ять Героям Крут!

Поділитись —