24 лютого в актовій залі поліклінічного відділення Хмельницької міської дитячої лікарні обговорили стан здоров’я дітей та підлітків області та шляхи його покращення. Нарада відбулася під головуванням заступника директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Тетяни Косовської та за участі завкафедри педіатрії ФПДО ВНМУ ім. М. Пирогова, професора Лариси Пипи. До участі у підсумковій нараді за рік запросили педіатрів та сімейних лікарів лікувально-профілактичних закладів краю.

Головний педіатр Департаменту охорони здоров’я Лариса Добровольська наголосила, що педіатрія – це вся медицина, занурена у дитинство. Тому ще у 19 столітті її виділили як окрему спеціальність. Зараз в Україні впроваджується модель, коли за охорону дитинства відповідають не лише педіатри, а й сімейні лікарі, які теж обслуговують дитяче населення в нашій області. Лариса Олексіївна підкреслила, що за проведену роботу не соромно ані перед керівниками області, ані перед МОЗ. І з поставленими завданнями педіатри, переважно, гідно впоралися.

Крім того, за словами головного дитячого лікаря краю, кількість фізичних осіб-педіатрів в області, на щастя, не досягла критичної межі. Тобто, впровадження сімейної медицини не призвело до зникнення педіатрії як спеціальності. Адже, не маючи достатніх знань у цій сфері, поки що не кожен сімейний лікар може надати кваліфіковану допомогу маленькому пацієнту. Таким чином, на Хмельниччині спостерігається тенденція до збереження кількості педіатрів – і це великий плюс. Відтак, за даними 2016 року, поліклініки укомплектовані цими спеціалістами більш як на 80 %, що відповідає загальнодержавним показникам.

Лариса Добровольська розповіла, що загалом в області мешкають більш як 238 тисяч дітей, віком до 17 років, серед них малюків до 1 року – понад 13,5 тисяч. У 2016 році діти усіх вікових категорій найбільше хворіли на недуги органів дихання. Однак, саме в перші роки життя дитина має найпотужніші резервні можливості і в цьому віці можна найбільш ефективно зберегти її здоров’я.

На теренах області реалізується ряд педіатричних програм, зокрема масового скринінгу новонароджених на фенілкетонурію, гіпотиреоз, адрено-генітальний синдром, муковісцидоз. Також триває впровадження Розширеної ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини», спрямованої на підтримку грудного вигодовування.

Більш, ніж у 10 містах та райцентрах краю створені «Клініки, дружні до молоді» (КДМ). У таких закладах, відповідно до стратегії ВООЗ/ЮНІСЕФ, повинні надавати медичну та соціальну допомогу підліткам і молоді на принципах “дружнього підходу”. «Клініки, дружні до молоді» покликані здійснювати профілактику ризикової та адиктивної поведінки (наркоманія, алкоголізм, тютюнопаління, суїциди), попередження непланованої вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІДу та націлені на збереження репродуктивного і психічного здоров’я.

Паралельно, разом з Міністерством освіти та науки у навчальних закладах по всій державі необхідно широко впроваджувати апробовані здоров’язберігаючі технології «Навчання у русі». Вони сприятимуть попередженню розвитку порушень постави і зору, функціональних розладів травної, серцево-судинної систем; зниженню частоти і тяжкості ГРІ; залученню всієї родини до свідомого формування здорового способу життя; підвищенню інтелектуальної та фізичної активності й рівню адаптації учнів та не матимуть для держави жодних матеріальних затрат.

Адже негативні зміни стану громадського здоров’я набувають генетичного підґрунтя, що є загрозою національній безпеці. Так, у структурі первинної інвалідності дітей краю у минулому році лідирували вроджені аномалії. Аналогічна картина спостерігалася і на загальнодержавному рівні. За даними досліджень, 50 % випадків вродженої патології у новонароджених виникають через несприятливу дію негативних факторів на матір під час вагітності.

До проблем медичної допомоги дітям краю Лариса Добровольська віднесла малу кількість лікарів на первинній ланці, недостатній рівень оснащення та диспансеризації, питання цінової доступності ліків для дітей, удосконалення медичних стандартів надання допомоги дітям, недостатній рівень профілактичної роботи, в тому числі – з батьками.

А формування єдиної та керованої політики в галузі педіатрії, на думку головного педіатра ДОЗ, можливе лише за кількох умов. Зокрема, необхідно розробити та реалізувати Державну програму запобігання та лікування дитячих хвороб, розширену програму імунізації; створити ступеневу систему між сімейною медициною і педіатрією в Україні; стандартизувати надання медичної допомоги дітям; організувати мережу регіональних дитячих діагностичних центрів та КДМ; широко впроваджувати на рівні країни здоров’язберігаючі технології.

Інна Левінська,

Хмельницький обласний Центр здоров’я

Зберегти

Поділитись —