10.02.2020 — 11:50
Інформаційна довідка про область

Хмельницька область

Дата утворення області: 22 вересня 1937 року.

Великий герб Хмельницької області

Прапор Хмельницької області

 

ГАБІНЕТ
Дмитро Анатолійович
голова Хмельницької обласної державної адміністрації

 

Народився: 09 серпня 1983 року в місті Хмельницький.

Освіта: вища,  у 2007 році закінчив Хмельницький університет управління та права за спеціальністю «Правознавство», юрист. Кандидат юридичних наук.

Указом Президента України від 21.11.2019 №864/2019 призначений на посаду голови Хмельницької ОДА

 

 

ЗАГОРОДНИЙ
Михайло Васильович
голова Хмельницької обласної ради

Народився: 24 січня 1966 року в селі Вишнівчик Чемеровецького району Хмельницької області.

Освіта: вища, у 1989 році закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Агрономія», вчений агроном.

В листопаді 2015 року обраний головою Хмельницької обласної ради, БПП «Солідарність».

 

 

 

СИМЧИШИН
Олександр Сергійович
Хмельницький міський голова

Народився: 4 листопада 1980 року у селі Йосипівка Старосинявського району Хмельницької області.

Освіта: вища, у 2002 році закінчив Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти, історія», вчитель історії та правознавства. Кандидат історичних наук.

У листопаді 2015 року обраний Хмельницьким міським головою.

 

 

 

Відстань від обласного центру до Києва  

залізницею

 

366 км

  автодорогами 384 км

 

 

Географічні дані та ресурсний потенціал

Територія області, тис. кв. км/% території України: 20,6/3,4
Межує із 5 областями України:

 

Хмельниччина межує на сході – з Вінницькою, на заході – з Тернопільською, на північному заході – з Рівненською, на півночі – з Житомирською та на півдні – з Чернівецькою областями
Середня температура зимова/літня, t° за Цельсієм Середньорічні температури: літня – плюс 19 градусів, зимова – мінус 3 градуси.
Середньорічні опади, мм. Кількість опадів – 510-580 мм (середньорічна)
Природа, ландшафт Область розташована на  південному  заході Східно-Європейської рівнини  в  зонах лісостепу і  змішаних лісів (Полісся).
Наявні природні копалини На території Хмельницької області Державним балансом обліковується 316 родовищ корисних копалин.
Ґрунти Ґрунти переважають сірі опідзолені та чорноземи.
Лісові ресурси Область розташована на  південному  заході Східно-Європейської рівнини  в  зонах лісостепу і  змішаних лісів (Полісся).
Водні ресурси (в тому числі, мінеральні води)

 

По території  області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки – Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич. Найбільші водосховища – Дністровське  та Щедрівське на Південному Бузі.

 

Коротка історична довідка

22 вересня 1937 року  Постановою ЦВК  СРСР було утворено Кам’янець – Подільську область з центром у місті  Кам’янці – Подільському. Новоутворена   область  займала площу 20541 кв. км. (3,3% території  УРСР), у якій проживало 1615,4 тис. осіб. До її складу входили 36 адміністративних районів, 3 міста обласного підпорядкування (Кам’янець – Подільський, Проскурів та Шепетівка), 8 міст районного підпорядкування,  22 селища міського типу, 474 сільські ради.

У травні 1941 року обласний центр з Кам’янця – Подільського було перенесено до міста Проскурова.

У роки окупації  територія області увійшла до складу генеральної округи Волинь – Поділля. На її території було створено дев’ять адміністративних округів: Кам’янець – Подільський, Дунаєвецький, Ярмолинецький, Проскурівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Антонінський, Ізяславський та Шепетівський.

Для відновлення зруйнованого війною господарства області було виділено 56 млн. карбованців. За рахунок цих коштів на території області до кінця 1950 року було введено в дію 440 промислових підприємств. Валова продукція промисловості досягла 95% довоєнного рівня.

На честь державного діяча і полководця Богдана Хмельницького та в ознаменування 300 – річчя возз’єднання  України з Росією Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 року місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а область з Кам’янець – Подільської – на Хмельницьку.

За значні досягнення  у  галузі сільського господарства 16 лютого 1958 року область  було нагороджено орденом Леніна.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року,  в зв’язку із укрупненням сільських районів на території  УРСР, у Хмельницькій області сформовано 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський та Ярмолинецький.

У  січні 1965 року, з метою покращання адміністративного управління, Указом Президії УРСР було об’єднано обласну промислову і сільські ради депутатів трудящих в єдину обласну раду депутатів трудящих. Замість 10 на території області утворено 16 районів.

Післявоєнні роки відзначаються подальшим розвитком усіх галузей промисловості. Якщо у 1951 році підприємства області досягли довоєнного рівня  випуску валової продукції, то протягом  1951 – 1970 рр.  до ладу стало понад 100 нових промислових підприємств. В області  почали діяти такі підприємства, як зовод трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь»,  радіотехнічний, цементний, електромеханічний, приладобудівний, кабельний, Кам’янець-Подільський цукровий, Деражнянський і Дунаєвецький плодоконсервні заводи, Шепетівський м’ясокомбінат тощо. Вироби промислових підприємств  області експортувалися у 50 країн світу.

Зростала матеріально – технічна база у сільському господарстві.  Галузь з кожним роком технічно вдосконалювалася, що позитивно позначилося на рівні рентабельності господарств.

Докорінні зміни відбулися в економіці області у процесі реформ за роки незалежності України.

За цей час здійснено реформування економічних відносин, проведено   приватизацію підприємств державної власності, земельну реформу, а також  реформування колишніх колгоспів в агроформування ринкового типу, засновані на приватній власності на землю і майно. Введено в експлуатацію нові промислові підприємства, найбільше з них ВП Хмельницька АЕС.

Масового розвитку набула підприємницька діяльність. Можна назвати багато підприємств, колективів, особистостей, котрі є гордістю нашого регіону. Це, зокрема, ПАТ агрофірма “АВІС”, ПАТ “Укрелектроапарат”, ДП “Новатор”, ПАТ “Подільський цемент”, Волочиський машинобудівний, Красилівський агрегатний заводи. Ці та низка інших підприємств випускають продукцію, що цінується не лише в Україні, а й за її межами.

Хмельниччина пишається здобутками своїх аграріїв – Василь Петринюк (ТОВ “Старт” с.Новоставці Теофіпольського району), Петро Іващук (ТОВ “Науково-виробнича фірма “Перлина Поділля” с.Квітневе Білогірського району) та Михайло Шаповал (сільськогосподарський кооператив “Летава” с.Летава Чемеровецького району) удостоєні почесного звання Герой України, а Василь Мастій (ТЗОВ «Святець» с.Святець Теофіпольського району) нагороджений орденом «За заслуги» трьох ступенів.

В області поліпшилася зовнішньо-економічна діяльність, налагоджено партнерські відносини з багатьма країнами, що дозволяє залучати інвестиції. За останні роки розширилася географія зовнішньої торгівлі (у 105 країнах світу), зріс обсяг експорту продукції.

Здійснюються заходи, спрямовані на освоєння мінерально-сировинної бази краю, розвиток санаторно-курортних і рекреаційних зон, туризму. Яскравим прикладом цього є  перлина Подільського краю, — курорт Сатанів. Він має ще одну назву — Подільська Швейцарія. Тут на маленькій ділянці землі знайдено шість мінеральних джерел, різних за складом, унікальних за своїми лікувальними властивостями.

 

 

Адміністративно-територіальний устрій Районів

 

Населених пунктів всього

20

 

1452

     у тому числі:
міст обласного значення 6
міст районного значення 7
селищ міського типу 24
сіл 1415
Об’єднаних територіальних громад 51
     у тому числі:
міських 7
селищних 18
сільських 26
Найбільші міста
Хмельницький 273 582 жителів
Кам’янець-Подільський 99 046 жителів
Шепетівка 41 248 жителів
Нетішин 36 766 жителів

 

Суспільно – політична ситуація

Всього в області 313 місцевих рад, в числі яких: 1 обласна, 20 районних,  6 міських рад міст обласного значення (у т.ч. 2 міських ради ОТГ), 7 міських рад міст районного значення (у т.ч. 5 міських рад ОТГ*), 24 селищні ради (у т.ч. 18 селищних рад ОТГ*), 255 сільських рад (у т.ч. 26 сільських рад ОТГ*).

 

 

Хмельницька обласна рада

 

Голова обласної ради ЗАГОРОДНИЙ Михайло Васильович
Загальна кількість депутатів 84
Фракція Кількість депутатів Голова фракції
ПП «За конкретні справи» 19 ЛОЗОВИЙ

Вадим Миколайович

«Рідна Хмельниччина» (колишня БПП) 16 ПРОЦЮК

Василь Васильович

ПП ВО «Батьківщина» 10 ФЕДОРЧУК

Володимир Володимирович

Аграрна партія України 10 ІВАЩУК

Сергій Петрович

ПП ВО «Свобода» 10 ПАНЧУК

Анатолій Анатолійович

 

Радикальна партія Олега Ляшка 8 ЗЕЛЕНКО

Тетяна Іванівна

ПП «Об’єднання «Самопоміч» 7 ДРАГАН

Олександр Васильович

Позафракційні 4

 

 

Народні депутати України
ОВО П.І.Б. Фракція у ВРУ Партійність
187 СТЕФАНЧУК

Микола Олексійович

«Слуга народу» позапартійний
188 ЛАБАЗЮК

Сергій Петрович

позафракційний ПП «Поруч»
189 КОПАНЧУК

Олена Євгенівна

«Слуга народу» позапартійна
190 ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ

Олексій Сергійович

«Слуга народу» позапартійний
191 БОНДАР

Віктор Васильович

Депутатська група «За майбутнє» позапартійний
192 ГЕРЕГА

Олександр Володимирович

Депутатська група «За майбутнє» ПП «За конкретні справи»
193 МАРЧУК

Ігор Петрович

 

«Слуга народу» позапартійний
Список ЗАСЛАВСЬКИЙ

Юрій Іванович

 

«Слуга народу» «Слуга народу»
Список ВАТРАС

Володимир Антонович

 

«Слуга народу» позапартійний
Список МОНАСТИРСЬКИЙ

Денис Анатолійович

 

«Слуга народу» позапартійний
Список МАНДЗІЙ

Сергій Володимирович

«Слуга народу» «Слуга народу»

 

Економічний розвиток

 

Промисловість:

Економічний потенціал області – це 155 великих і середніх підприємств.

За 2019 рік підприємствами реалізовано продукції (товарів, послуг) на суму 43,3 млрд гривень.

 

Питома вага Хмельницької області  у загальнодержавному обсязі реалізованої промислової продукції складає 1,7% – 16 місце серед регіонів країни.

Найбільшу частку у загальному обсязі реалізації становить продукція підприємств: з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (28,1%), з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (27,6%); з виробництва ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (18,5%); машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування (6,6%).

 

Сільське господарство:

 

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у 2019 році становив 96,6% (14 місце серед регіонів), у тому числі в сільгосппідприємствах – 101,2%, господарствах населення – 97,0 відсотків. Індекс виробництва продукції рослинництва склав 99,5% ( в т. ч. у сільгосппідприємствах – 101,9%), тваринництва – 100,1% ( в т. ч. у сільгосппідприємствах – 97,6%).

У 2019 році валовий збір зерна склав 3 798,2 тис. тонн (8 місце), урожайність – 65,9 ц/га (3 місце). Валовий збір: пшениці – 1439 тис. тонн, урожайність – 57,4 ц/га (1 місце); кукурудзи на зерно – 1858 тис. тонн, урожайність  – 94,1 ц/га (1 місце); соняшнику – 513,4 тис. тонн, урожайність – 36,6 ц/га (1 місце).

Трудові ресурси

 

Середньооблікова чисельність штатних працівників
2018 Грудень 2019 року 2020
204,1 тис. осіб 195,8 тис. осіб
Рівень безробіття
2018 Січень-вересень 2019 року 2020
8,4% 7,9%

 

Виробнича спеціалізація області:

 

Назва галузі Відсоток
Виробництво харчових  продуктів, напоїв 28,1
Виробництво та постачання електроенергії, газу, пари 27,6
Виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної  продукції 18,5
Машинобудування 6,6
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 5,2
Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 4,7
Текстильне виробництво,  виробництво одягу 2,7
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 1,6
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 1,1
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 0,5
Інше 3,4

 

Транспортна мережа

 

Автомобільні дороги загального користування 7187 км
з них:
державного значення 2 099,2 км
місцевого значення 5 087,8 км

 

Експлуатаційна довжина залізничних колій в межах області – 738 км (37 залізничних станцій).

1 аеропорт – у м. Хмельницький.

 

Гуманітарна сфера

 

Освіта:

 

Заклади вищої освіти 32
Заклади загальної середньої освіти 648
Заклади професійної (професійно-технічної освіти) 28

з них 2 – в стадії ліквідації

Інтернатні заклади обласного підпорядкування 18
Дошкільні установи 751

 

Охорона здоров’я: 

– медичних закладів – 101,  у т.ч.стаціонарних закладів – 40 (9230 ліжок, 73,16 на 10 тис. населення);

– центри первинної медичної допомоги – 32 (до структури центрів входять       245 лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини,

810 фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів, 122 медичних пунктів тимчасового базування);

– самостійні  амбулаторії загальної практики сімейної медицини – немає;

– обласний центр екстреної медичної допомоги – 1;

– санаторії –4;

– лікарів (осіб) – 4870 (38,6 на 10 тис населення).

 

Туристичні об`єкти: понад 196  закладів тимчасового розміщення, серед яких: 10 баз відпочинку, 114 закладів готельного типу, 3 розважально-оздоровчих центри та комплекси, 10 санаторно–оздоровчих закладів, 3 пансіонати. Функціонують 56 садиб сільського (зеленого) туризму, 2 туристично-інформаційні центри.

Об’єкти культурної спадщини.

На території області функціонують:

 

‒  музеїв – 305 (22 – комунальні, 283 – на громадських засадах);

‒ історико-культурні заповідники  – 3 (2 – обласні, 1 – національний);

‒ театрів – 3 (2 – обласні, 1 – муніципальний);

‒ бібліотек – 793;

‒ установ клубного типу – 1061;

‒ мистецьких шкіл– 59;

‒ філармонія – 1.

 

В області розташовано нерухомі об’єкти культурної спадщини:

‒ 256 пам’яток археології (11 національного значення);

‒ 2340 пам’яток історії (4 національного значення);

‒  255 пам’яток архітектури та містобудування (177 національного значення);

‒  42 пам’ятки монументального мистецтва (1 національного значення);

‒ 3 пам’ятки науки і техніки національного значення (складова частина пам’ятки ЮНЕСКО – Геодезична дуга Струве).