Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

25.02.2019 — 14:47
Інформаційна довідка про область

Хмельницька область

Дата утворення області: 22 вересня 1937 року.

Великий герб Хмельницької області

Прапор Хмельницької області

 

 

ЛОЗОВИЙ
Вадим Миколайович
голова Хмельницької обласної державної адміністрації

Народився 30 січня 1971 року в місті Києві.

Освіта: вища, у 2007 році закінчив Національний університет харчових технологій за спеціальністю «Економіка підприємства», магістр з економіки і права.

Указом Президента України від 18.05.2018 №131 призначений на посаду голови Хмельницької ОДА.

 

ЗАГОРОДНИЙ
Михайло Васильович
голова Хмельницької обласної ради

Народився: 24 січня 1966 року в селі Вишнівчик Чемеровецького району Хмельницької області.

Освіта: вища, у 1989 році закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Агрономія», вчений агроном.

В листопаді 2015 року обраний головою Хмельницької обласної ради, БПП «Солідарність».

 

Відстань від обласного центру до Києва  

залізницею

 

366 км

  автодорогами 384 км

 

 

Географічні дані та ресурсний потенціал

Територія області, тис. кв. км/% території України: 20,6/3,4
Межує із 5 областями України:

 

Хмельниччина межує на сході – з Вінницькою, на заході – з Тернопільською, на північному заході – з Рівненською, на півночі – з Житомирською та на півдні – з Чернівецькою областями
Середня температура зимова/літня, t° за Цельсієм Середньорічні температури: літня – плюс 19 градусів, зимова – мінус 3 градуси.
Середньорічні опади, мм. Кількість опадів – 510-580 мм (середньорічна)
Природа, ландшафт Область розташована на  південному  заході Східно-Європейської рівнини  в  зонах лісостепу і  змішаних лісів (Полісся).
Наявні природні копалини На території Хмельницької області Державним балансом обліковується 316 родовищ корисних копалин.
Ґрунти Ґрунти переважають сірі опідзолені та чорноземи.
Лісові ресурси Область розташована на  південному  заході Східно-Європейської рівнини  в  зонах лісостепу і  змішаних лісів (Полісся).
Водні ресурси (в тому числі, мінеральні води)

 

По території  області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки – Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич. Найбільші водосховища – Дністровське  та Щедрівське на Південному Бузі.
Демографічні дані

 

2017 р. 2018 р.
Всього населення, тис. осіб / % населення України  1265,8/3,01
Щільність населення, осіб/км кв. 62
Природний рух:    
народжуваність, тис. осіб 11,5 10,0
смертність, тис. осіб 19,6 17,9
природний приріст (скорочення), тис. осіб -8,1 -7,9
Сальдо міграції, тис. осіб -2,8 -0,7
Міське населення, % 56,7 57,1
Сільське населення, % 43,3 42,9
Діти, тис. осіб 237,1 за 2018 рік дані будуть отримані 25 червня 2019 року
Пенсіонери, тис. осіб 407,6 за 2018 рік дані будуть отримані 25 червня 2019 року
Рівень зайнятості населення, % 54,7 56,2
Рівень безробіття, % 8,9 8,2
Національний склад населення, в %:
українці 93,9
росіяни 3,6
поляки 1,6
інші 0,9

 

Коротка історична довідка

22 вересня 1937 року  Постановою ЦВК  СРСР було утворено Кам’янець – Подільську область з центром у місті  Кам’янці – Подільському. Новоутворена   область  займала площу 20541 кв. км. (3,3% території  УРСР), у якій проживало 1615,4 тис. чоловік. До її складу входили 36 адміністративних районів, 3 міста обласного підпорядкування (Кам’янець – Подільський, Проскурів та Шепетівка), 8 міст районного підпорядкування,  22 селища міського типу, 474 сільські ради.

У травні 1941 року обласний центр з міста Кам’янця – Подільського було перенесено до міста Проскурова але Велика Вітчизняна війна 1941- 1945 років зупинила цей процес.

У роки окупації  територія області увійшла до складу генеральної округи Волинь – Поділля. На її території було створено дев’ять адміністративних округів: Кам’янець – Подільський, Дунаєвецький, Ярмолинецький, Проскурівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Антонінський, Ізяславський та Шепетівський.

Для відновлення зруйнованого війною господарства області держава виділила 56 млн. карбованців. За рахунок цих коштів на території області до кінця 1950 року було введено в дію 440 промислових підприємств. Валова продукція промисловості досягла 95% довоєнного рівня.

На честь видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького та в ознаменування 300 – річчя возз’єднання  України з Росією Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 року місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а область з Кам’янець – Подільської – на Хмельницьку.

За значні досягнення  у  галузі сільського господарства 16 лютого 1958 року область  була нагороджена орденом Леніна.

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року,  в зв’язку з укрупненням сільських районів на території  УРСР, у Хмельницькій області сформовано 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський та Ярмолинецький.

У  січні 1965 року, з метою покращання адміністративного управління, Указом Президії УРСР було об’єднано обласну промислову і сільські ради депутатів трудящих в єдину обласну раду депутатів трудящих. Замість 10 на території області було утворено 16 районів.

 Післявоєнні роки відзначаються подальшим розвитком усіх галузей промисловості. Якщо у 1951 році підприємства області досягли довоєнного рівня  випуску валової продукції, то протягом  1951 – 1970 рр.  до ладу стало понад 100 нових промислових підприємств. В області  почали діяти такі заводи, як: трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь»,  радіотехнічний, цементний, електромеханічний, приладобудівний, кабельний, Кам’янець-Подільський цукровий, Деражнянський і Дунаєвецький плодоконсервні, Шепетівський м’ясокомбінат тощо. Вироби промислових підприємств  області експортувалися у 50 країн світу.

          Зростала матеріально – технічна база у сільському господарстві.  Галузь з кожним роком технічно вдосконалювалася, що позитивно позначилося на рівні рентабельності господарств.

         Докорінні зміни відбулися в економіці області у процесі реформ за роки незалежності України.

За цей час здійснено реформування економічних відносин, проведено   приватизацію підприємств державної власності, земельну реформу, а також  реформування колишніх колгоспів в агроформування ринкового типу, засновані на приватній власності на землю і майно. Введено в експлуатацію нові промислові підприємства, найбільше з них ВП Хмельницька АЕС. Щодня ВП ХАЕС виробляє 48 млн.кВтг електроенергії, що при роботі двох енергоблоків складає 7,6% від загального виробництва електроенергії в Україні.

        Масового розвитку набула підприємницька діяльність.

        Нині можна назвати багато підприємств, колективів, особистостей, котрі є гордістю нашого регіону. Це, зокрема, ПАТ агрофірма “АВІС”, ПАТ “Укрелектроапарат”, ДП “Новатор”, ПАТ “Подільський цемент”, Волочиський машинобудівний, Красилівський агрегатний заводи. Ці та ряд інших підприємств випускають продукцію, яка цінується не лише в Україні, а й за її межами.

Хмельниччина пишається здобутками своїх аграріїв – Василь Петринюк (ТОВ “Старт” с.Новоставці Теофіпольського району), Петро Іващук (ТОВ “Науково-виробнича фірма “Перлина Поділля” с.Квітневе Білогірського району) та Михайло Шаповал (сільськогосподарський кооператив “Летава” с.Летава Чемеровецького району) удостоєні почесного звання Герой України, а Василь Мастій (ТЗОВ «Святець» с.Святець Теофіпольського району) нагороджений орденом «За заслуги» трьох ступенів.

В області поліпшилася зовнішньо-економічна діяльність, налагоджено партнерські відносини з багатьма країнами, що дозволяє залучати інвестиції. За останні три роки розширилась географія зовнішньої торгівлі і у минулому році здійснювалась у 105 країнах світу, зріс обсяг експорту продукції.

        Здійснюються заходи, спрямовані на освоєння мінерально-сировинної бази краю, розвиток санаторно-курортних і рекреаційних зон, туризму. Яскравим прикладом цього є  перлина Подільського краю, — курорт Сатанів. Він має ще одну назву — Подільська Швейцарія. Тут на маленькій ділянці землі знайдено шість мінеральних джерел різних по складу і унікальних за своїми лікувальними властивостями.

 

Адміністративно-територіальний устрій

Районів

 

Населених пунктів всього

20

 

1451

     у тому числі:
міст обласного значення 6
міст районного значення 7
селищ міського типу 24
селищ 5
сіл 1414
Об’єднаних територіальних громад
     у тому числі:
міських 6
селищних 18
сільських 21
Найбільші міста
Хмельницький 268,4 тис. жителів
Кам’янець-Подільський 100,3 тис. жителів
Шепетівка 42,1  тис. жителів
Нетішин 36,9 тис. жителів

 

Органи місцевого самоврядування

Міських (міст обласного значення) рад 6
Міських (міст районного значення) рад 7
Селищних рад 24
Сільських рад 265
Склад обласної ради

Всього депутатів, осіб

84
із них за суб’єктами висування:

ПП «За конкретні справи»;

 

ПП «Блок П.Порошенка «Солідарність»;

 

ПП ВО «Батьківщина»;

 

Аграрна партія України;

 

ПП ВО «Свобода»;

 

Радикальна партія О.Ляшка;

 

ПП «Об’єднання «Самопоміч»

 

Крім того, 4 депутати 4,8 % обласної ради є фракційним.

% осіб
22,6 %

 

19,0 %

 

 

13,1 %

 

10,7 %

 

11,9 %

 

9,6 %

 

9,5 %

19

 

16

 

 

11

 

9

 

10

 

8

 

7

 

 

Транспортна

інфраструктура

Залізничні колії

Автошляхи

Аеропорти

Порти

   у тому числі:

– морські

– річкові

Трубопроводи

 

732 км

7178,3 км

1

 

774,87 км

 

Питома вага області  в економіці України за обсягом (у %)   2017 р. 2018 р.
Реалізована промислова продукція 1,7 1,7
Капітальних інвестицій 2,7 1,92
Експорт товарів, послуг 1,1 / 0,3 1,351/ 0,22
Імпорт товарів, послуг 0,8 / 0,2 0,791/ 0,32
Обороту роздрібної торгівлі 2,5 2,2
Питома вага виробництва основних видів промислової продукції відносно до України в цілому, %
Камінь дроблений  (щебінь), який використовується як наповнювач бетону, для  дорожнього покриття та подібних цілей (крім гальки, гравію та кремнію), тис. т 5,1 6,0
Яловичина і телятина (туші, напівтуші, четвертини) свіжі чи  охолоджені, т 1,3 1,7
Свинина (туші, напівтуші; уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для  тимчасового зберігання) свіжа чи охолоджена, т 1,1 1,3
Кури, курчата (тушки) свіжі чи охолоджені, т 1,6 2,1
Вироби ковбасні та  подібні продукти з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібні вироби і харчові продукти на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки і готових продуктів та страв), т 1,5 1,5
Молоко та вершки не згущені і без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6% у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, т 2,8 2,4
Масло вершкове жирністю не більше 85%, т 9,3 10,3
Cир свіжий неферментований (недозрілий і невитриманий; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), т 2,2 1,7
Сири сичужні (тертий, порошковий, голубий та інший неплавлений сир;    крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру),т 4,2 3,7
Молоко і вершки коагульовані, йогурт, кефір, сметана та інші ферментовані продукти, т * 1,4
Борошно пшеничне чи пшенично-житнє, т 5,4 6,5
Хліб та вироби хлібобулочні, нетривалого зберігання, т 4,2 4,6
Цукор білий кристалічний буряковий, т 13,3 *
Спреди та суміші жирові, що містять масову частку загального жиру від 50% до 85%, у тому числі молочного жиру в жировій фазі не менше ніж 25%, т * 3,2
Пальта та плащі тощо, жіночі та дівчачі, тис. шт. 1,1 1,0
Сукні (крім трикотажних), жіночі та дівчачі, тис. шт. 19,2 11,6
Блузки, сорочки та  батники (крім трикотажних), жіночі та  дівчачі, тис. шт. 3,6 4,8
Взуття з верхом із гуми або полімерних матеріалів, призначене для носіння на вулиці, тис. пар 28,6 *
Деревина із сосни (Pіnus sylvestrіs L.) уздовж розпиляна чи розколота, розділена на шари чи лущена, завтовшки більше 6 мм, тис. м³ * 1,7
Деревина (крім хвойних чи тропічних порід) уздовж розпиляна чи розколота, розділена на шари чи лущена, завтовшки більше 6 мм (крім брусків, планок та фриз для паркетного або дерев’яного покриття підлоги, дубових), тис. м³ * 2,1
Коробки та ящики, з паперу або картону  гофрованих, т 5,1 3,9
Цементи вогнетривкі, розчини будівельні, бетони та суміші подібні, вогнетривкі, н.в.і.у. (уключаючи “вогнетривкі пластикиˮ, суміші трамбовочні, торкрет-маси; крім паст вуглецевих), тис. т * 1,7
Цегла невогнетривка керамічна будівельна (крім виробів з борошна кам’яного кремнеземистого чи ґрунтів діатомітових), тис. м³ 7,6 8,5
Гіпсові суміші, що складаються з кальцинованого гіпсу або сульфату кальцію (уключаючи для використання у будівництві, обробленні тканин або поверхні паперу, стоматології), тис. т * 17,3
Блоки та цегла з цементу, бетону або каменю штучного для будівництва, тис. т 1,6 2,1
Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону або каменю штучного, тис. т 11,3 11,8
Розчини бетонні, готові для використання, тис. т 2,8 2,6
Суміші будівельні сухі (крім розчинів бетонних, готових для використання), тис. т * 1,2
Меблі для офісів дерев’яні, шт. 0,8 1,3
Меблі кухонні, шт. 6,0 5,5
Меблі дерев’яні для їдалень та віталень (крім дзеркал, призначених для встановлення на підлозі,  сидінь), шт. 2,8 2,7
Електроенергія, млн.кВт·год 8,6 8,0
* – дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності статистичної інформації
Питома вага реалізованої промислової продукції основних галузей промисловості відносно до України в цілому, %
Промисловість 1,75 1,74
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 0,16 0,17
Переробна промисловість 1,73 1,77
з неї
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів 2,10 2,25
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 3,54 4,48
виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 1,53 1,74
виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 0,38 0,39
виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів *
виробництво ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 5,39 5,38
металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання 0,59 0,51
машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання 2,23 2,25
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 3,02 2,89
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 1,32 1,54
Структура реалізованої промислової продукції, %:
Промисловість 100,0 100,0
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 1,4 1,5
Переробна промисловість 64,4 66,7
з неї
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів 25,2 26,1
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 2,0 2,5
виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 2,8 3,4
виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 0,6 0,6
виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів *
виробництво ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 15,7 16,3
металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання 6,1 5,4
машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання 8,8 9,4
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 33,4 30,9
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 0,8 0,9

 

Зовнішньоекономічна

діяльність

Географія експорту, %:
– країни СНД 21,6 19,31
– країни ЄС 48,8 47,21
Структура експорту, %:
– живі тварини; продукти тваринного походження 11,9 6,91
– продукти рослинного походження 36,3 48,31
– жири та олії тваринного або рослинного походження 2,7 1,31
– готові харчові продукти 5,9 6,71
– мінеральні продукти 3,1 2,91
– продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості 1,0 0,91
– полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них 5,0 4,21
– деревина і вироби з деревини 2,5 2,71
– текстильні матеріали та текстильні вироби 5,3 4,41
– взуття, головні убори, парасольки 0,2 0,31
– вироби з каменю, гіпсу, цементу 2,0 1,51
– недорогоцінні метали та вироби з них 4,1 2,91
– машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання 15,1 12,61
– засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби 0,1 0,11
– прилади та апарати оптичні, фотографічні 0,9 0,61
– різні промислові товари 3,9 3,71
Обсяг зовнішньоторговельного обороту, млн. дол. США:
– всього 881,9 995,91
– експорт 467,7 582,61
– імпорт 414,2 413,31
– сальдо 53,5 169,31
Залучення інвестицій Підприємств з іноземними інвестиціями, одиниць 238 4
Обсяг залучених іноземних інвестицій:
всього,  млн. дол. США 170,8 198,63
на одного мешканця,  дол. США 134,7 155,63

1– дані за січень-листопад 2018року
2– дані за січень-вересень 2018року
3 – станом на 01 жовтня 2018 року

4 – згідно інформації Головного управління статистики
у Хмельницькій області, дані будуть надані 05 березня 2019 року

Соціальна та гуманітарна сфера 2017 2018 рік
Наука, освіта Кількість організацій (ВНЗ), які виконують  наукові дослідження, розробки,од. 8 8
Чисельність науковців, осіб 58 58
Чисельність докторів наук, осіб 204 204
Чисельність кандидатів наук, осіб  

1312

1292
ВНЗ ІІІ- ІУ рівня акредитації,                              одиниць/студентів 11/22017 11/22520
ВНЗ І-ІІ  рівня акредитації,                              одиниць/студентів 20/10241 20/10058
Професійно – технічні навчальні заклади, одиниць/студентів 24/10056 24/9280
Денні загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів 707/127108 661/130343
Постійні дошкільні заклади,       одиниць/дітей 781/47707 766/47092
Навчально- виховні заклади (інтернати), одиниць/ учнів 19/3527 18/3442
Дитячі позашкільні установи,     одиниць / учнів 47/40698 46/38351

 

Медичні заклади 2017 2018
Лікувальні заклади, одиниць 98 102
Ліжковий фонд, тис. одиниць 9,445 9,341
Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. населення, одиниць 73,67 73,48
Амбулаторно-поліклінічні заклади, одиниць 32 39
Чисельність лікарів, осіб 4946 4931
Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб 38,58 38,79
Санаторії-профілакторії, одиниць/ліжок 5/285 5/285

 

    2017 2018
Культура Театри 2 2
Філармонії 1 1
Кінотеатри 1 3
Бібліотеки 827 800
Будинки культури 29 29
Клуби 1050 1032
Музеї (включаючи філії) 22 23
Дитячі музичні школи 30 29
Дитячі школи мистецтв 19 19
Пам’ятки:    
– історії 2340 2340
– культури
– архітектури 255 255
– археології 256 256
– природи
Спорт і туризм Стадіони 42 42
Спортивні зали 529 529
Спортивні майданчики 1085 1001
Плавальні басейни 8 9
Тренажерні зали 115 115
Туризм всього, (тис. осіб) 87,0 95,0
у тому числі іноземних 1,2 1,5