20.05.2024 — 11:20
Релігія та національні меншини

Повідомлення про адміністративне провадження м. Хмельницький (20.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Зубарі (17.05.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Нове Село (17.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с.ІВАНІВКА (16.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с.МАЛИЙ СКНИТ (16.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с.Поліське (16.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с.Заслучне (16.05.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Ставище (23.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження селище Сатанів (22.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Збриж (22.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Крупець (3.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Берездів (3.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Іванківці (3.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження с. Олешин (3.04.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (22.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (12.03.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (4.03.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (4.03.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (4.03.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (28.02.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (28.02.24)

Повідомлення про адміністративне провадження (16.02.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (14.02.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (8.02.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (5.02.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (29.01.2024)

Повідомлення про адміністративне провадження (26.01.2024)

Хмельниччина здавна відома як поліетнічний і поліконфесійний регіон.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року у Хмельницькій області мешкають представники 90 національностей і народностей – це 87,3 тис. осіб (6% від загальної кількості).

З-поміж них найчисельнішими є: росіяни – 50,6 тис. осіб (3,6%), поляки – 23 тис. (1,6%), білоруси – 2,7 тис. (0,2%), євреї – близько 1,5 тис. (0,1%), вірмени – 1,2 тис. осіб (0,1%), молдовани і румуни – близько 1 тис. (0,1%). Дещо меншими за чисельністю є етнічні групи азербайджанців, грузинів, німців, башкирів, болгарів, чехів, угорців тощо.

За даними Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області зареєстровано 52 громадських об’єднань національних меншин, з яких: 1- азербайджанське, 2- вірменських, 1-грузинське, 10-єврейських, 4 -німецьких, 26- польських,4- російських, 1- угорське, 1- чеченське та 2- багатонаціональних.

З них 16 громадських об’єднань національних меншин мають  обласний статус, 21 – міський, 15 – районний.

Найбільш активними серед представників громадських організацій національних меншин є Хмельницька обласна єврейська община, Хмельницький обласний осередок Спілки поляків України, Хмельницька обласна спілка вірменської національної культури «Арарат». Переважна більшість громадських організацій національних меншин області займається благодійною діяльністю та при своїх організаціях створюють благодійні фонди.

З кожним роком робота закладів культури з національними культурними товариствами ведеться все активніше. Усі міста в області, більшість районів та об’єднаних територіальних громад співпрацюють з національними меншинами, їх творчими колективами та окремими виконавцями.

Діяльність облдержадміністрації спрямована на реалізацію в області єдиної державної політики щодо міжетнічних відносин, забезпечення прав і свобод національних меншин, всебічного розвитку їх потреб та інтересів в інформаційній, культурно-просвітницькій і мовній сферах, надання їм реальної можливості для самовираження і самоорганізації.

При громадських організаціях національних меншин діють гуртки художньої самодіяльності, вокальні та хореографічні самодіяльні колективи, які допомагають зберегти і пропагувати культурну й національну спадщину. Представники громадських організацій національних меншин постійно залучаються до участі в заходах, які проводяться на загальноміських, обласних та регіональних рівнях.

Водночас, бібліотечні, клубні заклади області, театрально-концертні організації обслуговують населення, у тому числі й національні меншини в однаковій мірі. Діти представників нацменшин мають можливість навчатися у дитячих мистецьких школах, клубних гуртках, усі представники нацменшин – користуватися послугами бібліотек, відвідувати вистави, концерти, виставки, переглядати музейні експозиції, брати активну участь у різноманітних творчих заходах.

В області не діють спеціальні консультативно-дорадчі органи з питань етнополітики, про те при облдержадміністрації та деяких райдержадміністраціях створені та діють громадські ради до складу яких входять представники етнонаціональних спільнот.

В реалізації прав громадян на використання регіональних мов або мов меншин у житті важливе місце відведено публічним бібліотекам, які накопичують та надають у користування книжкові фонди мовами цих меншин. В їх центрі уваги перебуває розширення міжнаціонального спілкування, гармонізація міжнаціональних відносин, розвиток міжкультурного діалогу як засобу збереження і підвищення толерантності в суспільстві, згуртування національних меншин навколо ідеї української державності.

Бібліотечне обслуговування в бібліотеках здійснюється на основі забезпечення рівного доступу до інформації та знань для всіх людей, незалежно від раси, віросповідань, національності, мови.

Бібліотеки укомплектовані літературою мовами національних меншин (польською, російською, німецькою, та ін.), які проживають на території області що дає можливість забезпечення прав на вільний доступ до інформації.

В області ведеться опіка над відомими пам’ятками культури і похованнями у м.Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, смт Меджибіж, Летичів і Чорний Острів, с.Киселі Старокостянтинівського району; встановлено пам’ятники жертвам репресій, голокосту та голодомору, а також пам’ятні дошки видатним особистостям – представникам національної меншини.

Незважаючи на етнічне розмаїття, у Хмельницькій області відсутні міжнаціональні конфлікти.Ставлення корінного населення до етнічних спільнот краю толерантне.В цілому, етнополітична ситуація у регіоні залишається стабільною і прогнозованою.

Щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 701, Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації від 14.12.2015 року №618/2015-р затверджено обласний план заходів щодо реалізації цієї Стратегії,органами державної влади на місцях,закладами культури та мистецтва області проводились інформаційно-просвітницькі заходи з метою підвищення обізнаності про права людини та протидії упередженому ставленню до осіб, які належать до ромської національної меншини були проведені  інформаційні години, віртуальні подорожі, покази тематичних фільмів, онлайн бесіди та виховні заходи, книжково-ілюстративні виставки, презентації, години спілкування.

Відповідно до ст.52, 53 Конституції України, ст.6 Закону України «Про загальну середню освіту» у закладах загальної середньої освіти області створено умови для здобуття повної загальної середньої освіти незалежно від національності та расової приналежності.

Постійно педагогічними колективами загальноосвітніх навчальних закладів області проводиться роз’яснювальна робота з батьками щодо обов’язковості здобуття дітьми освіти та про відповідальність у випадку неналежного виконання ними конституційних обов’язків щодо забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, у тому числі й ромської національності.

Для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, де навчаються учні, котрі належать до ромської національної меншини, проводяться різноманітні тренінги, а також Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти здійснено методичний супровід щодо організації виховної роботи з учнями ромської національної  меншини.

Закладами загальної середньої освіти області щоденно здійснюється контроль за відвідуванням учнями навчальних занять, у тому числі й учнів ромської національності.

Щомісячно закладами загальної середньої освіти області до структурних підрозділів з питань освіти районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування надається інформація про кількість дітей у закладах загальної середньої освіти району/міста/ОТГ, дані про учнів, які не відвідують навчальний заклад, причини відсутності на уроках та вжиті заходи щодо продовження ними навчання.

У разі тривалої відсутності учня на заняттях, спільно із службами у справах дітей та органами внутрішніх справ, вживаються заходи для залучення їх до навчання, організовується робота з надання допомоги у засвоєнні навчального матеріалу.

У загальноосвітніх навчальних закладах учні ромської національності залучаються до позаурочної, позашкільної роботи, участі в тематичних конкурсах, спортивних змаганнях, гуртках, турнірах, святкових ранках.

Фахівцями психологічних служб здійснюється просвітницько-профілактична робота з педагогами, батьками, учнями щодо формування толерантного ставлення до дітей ромської національності. Налагоджена тісна співпраця з класоводами, класними керівниками, яка спрямована на попередження дезадаптації даної категорії дітей.

З метою залучення до навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, професійно-технічними та вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації Хмельницької області проводиться профорієнтаційна робота та психологічна підтримка молоді.

В населених пунктах району, міст області фахівцями із соціальної роботи проведено планові обстеження сімей в складних життєвих обставинах. Особливу увагу звернено на ромських сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. Всі члени сімей є отримувачами послуг центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, їм надані інформаційні та юридичні послуги . В картках отримувачів послуг зроблено відповідні записи. З сім’ями, які знаходяться під соціальним супроводом, відповідно до плану соціального супроводу, проводяться профілактичні бесіди, консультації з метою здійснювати соціально-профілактичну роботу щодо соціально небезпечних хвороб у дитячому та молодіжному середовищі, в тому числі серед груп ризику, формування навичок здорового способу життя.

Центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організовано інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування свідомого ставлення до соціально позитивного способу життя. Спільно зі службами у справах дітей РДА, кримінальної поліції у справах дітей районних відділів внутрішніх справ проводяться профілактично роз’яснювальні роботи, спрямована на попередження правопорушень та злочинності серед дітей, запобігання дитячій безпритульності та бездоглядності, запобігання насильству в сім’ї, тютюнопалінню та алкоголізму, наслідків поширення наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, інформування щодо правової відповідальності неповнолітніх; виступи на батьківських зборах в навчальних закладах міст та районів щодо відповідального ставлення батьків до життєдіяльності дітей, особливостей відповідальності батьків за протиправну поведінку дітей.

Медичними працівниками області під методичним керівництвом обласного Центру здоров’я проводиться роз’яснювальна робота серед осіб ромської національності щодо здорового способу життя, важливості своєчасного та повноцінного лікування та профілактики захворювань.

В лікувально-профілактичних закладах області систематично оновлюються санітарно-просвітницькі матеріали з питань пропаганди здорового способу життя та актуальних питань профілактики захворювань, а при зверненні осіб ромської національності за медичною допомогою, їм вручаються наявні пам’ятки, листівки та буклети із висвітленням різноманітної медичної профілактичної тематики. Обласним Центром здоров’я постійно розробляються та розповсюджуються в ЛПЗ області санітарно-просвітні матеріали.

У всіх районах та містах області розміщені інформаційно-вказівні знаки про наявність лікувально-профілактичних закладів, які знаходяться на відповідних територіях. В кожному закладі охорони здоров’я наявна інформація про порядок роботи та надання медичної допомоги, графіки прийому лікарів тощо. Поширені пам’ятки про те, що в екстрених випадках потрібно дзвонити на номер 103.

В області налагоджена взаємодія закладів охорони здоров’я із закладами системи Міністерства праці та соціального захисту населення в питаннях організації надання невідкладної медичної допомоги, тимчасового притулку для ромів, які потребують додаткового або тимчасового захисту після проходження лікування.

Медична допомога ромам надається за направленням соціальних установ, що здійснюють патронаж за цим контингентом населення. Роми отримують стаціонарну допомогу шляхом госпіталізації в центральні районні лікарні, міські лікарні, а також спеціалізовані медичні заклади. Амбулаторно-поліклінічне обслуговування здійснюється територіальними закладами охорони здоров’я, невідкладна допомога — службою швидкої медичної допомоги.

Імунізація осіб зазначеного контингенту проводиться згідно з календарем щеплень у всіх лікувально-профілактичних закладах області. Щороку проводиться перепис цих осіб з метою включення їх в плани профілактичних щеплень. Медичні працівники активно залучають ромів до проведення профілактичних щеплень.

В області вживаються заходи щодо забезпечення доступності надання первинної медичної допомоги сільським жителям шляхом відкриття амбулаторій загальної практики/сімейної медицини.

На території області ромські художні колективи не діють.

В разі необхідності представникам громадських об’єднань ромської національної меншини Департамент сприятиме наданню на пільгових умовах приміщення у будівлях та спорудах, що перебувають у державні та комунальній власності, для проведення ними культурно-мистецьких, інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на забезпечення прав і задоволення етнонаціональних потреб.

Разом з тим, заходи з реалізації Стратегії у 2020 році були частково скореговані на період карантинних заходів спрямованих на запобігання поширенню на території України корона вірусу (COVID-19).

Щодо релігійних общин області

За станом на 1 січня 2020 року релігійна мережа Хмельницької області представлена 16 віросповідними напрямами (40 – церков, конфесій та течій), в межах яких діють 1989 релігійних організацій, в тому числі 1921 релігійна громада.

Зокрема, з числа релігійних організацій діють: 2 центри (духовний центр «Родове вогнище рідної православної віри» та духовний центр «Об’єднання синів і дочок України рідної української національної віри»); 14 управлінь (Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України); Хмельницької, Шепетівської та Кам’янець-Подільської єпархій Української православної церкви; Хмельницької єпархії Української автокефальної церкви України; Кам’янець-Подільської єпархії Української греко-католицької церки; Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-католицької церкви; провінція (управління) Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії ордену отців Маріян Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви; управління Українського регіону Згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії Римсько-католицької церкви; 4 обласних об’єднань – Всеукраїнського об’єднання євангельських християн-баптистів, Української церкви християн віри євангельської, Об’єднання церков християн віри євангельської та Української християнської євангельської церкви; релігійне об’єднання «Всеукраїнський християнський центр «Добра новина»); 23 монастиря, 8 духовних навчальних закладів, 2 братства та 19 місій. При релігійних організаціях області діє 530 недільних шкіл, виходить 18 періодичних друкованих духовних видань.

Релігійною мережею найбільш охопленими залишаються Кам’янець-Подільський (157 релігійних організацій), Дунаєвецький (145), Волочиський (117), Чемеровецький (105) райони та міста Хмельницький (141) і Кам’янець-Подільський (75).

Близько 98% релігійних організацій Хмельницької області є християнськими за своєю суттю.

Найбільш розповсюдженим за конфесійною ознакою на території регіону є православ’я, яке нараховує 1363 релігійних організацій, що становить 68,5% від їх загальної кількості.

За православними ідуть протестантські церкви, які нараховують 350  релігійних організацій (17,6% від загальної кількості релігійних організацій області), представники католицького віросповідання – 236 релігійних організацій (11,9%), іудаїзму – 19 релігійних організацій  (1%), релігійні організації язичницького спрямування – 12 (0,6%), вірменські релігійні організації – 3 (0,2%). 2 громади в області представляють іслам, а також по 2 – нові релігійні організації іудейського та орієнталістського походження.

Діючі релігійні громади всіх церков, конфесій, напрямків і течій Хмельниччини, статути яких зареєстровані встановленим порядком обслуговують 1424 священнослужителів (з них 36 іноземці), за виключенням 318 священнослужителів релігійних громад Свідків Єгови.

Зокрема, 882 діючими громадами Української православної церкви, статути яких зареєстровані встановленим порядком, опікуються 494 священнослужителів, Української православної церкви (Православної церкви України) – 134, Української греко-католицької церкви – 35, Римсько-католицької церкви – 103, протестантські конфесії, новітні та нетрадиційні релігійні організації забезпечені священнослужителями в повному обсязі.

Для задоволення культових потреб станом на 1 січня 2020 року релігійні організації області використовують 1464 культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні.

В цілому, рівень забезпечення релігійних організацій культовими спорудами становить близько 73,6%, з них реально діючих релігійних громад – близько 91,4%.

При Хмельницькій обласній та районних державних адміністраціях не створені консультативно-дорадчі органи з питань державно-церковних відносин. Разом з тим, головою облдержадміністрації періодично проводяться зустрічі з керівниками обласних релігійних об’єднань, під час яких обговорюються актуальні питання міжконфесійних та державно-церковних відносин.

Також, в області діють декілька самоврядних міжконфесійних об’єднань у вигляді Духовних рад християнських церков і релігійних організацій у містах – Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаївці. Діяльність зазначених вище самоврядних міжконфесійних об’єднань в основному зводилася до організації «Молитовних сніданків» за участю представників місцевих органів влади, самоврядування, бізнесу, громадських організацій тощо, проведення фестивалів та ходів вулицями міста на підтримку сімейних цінностей, захисту дітей та сиріт, публічних звернень від імені всіх місцевих християнських організацій з приводу недоцільності святкування не християнських свят, ставлення християнських організацій щодо розгляду Верховною Радою України законопроектів у сфері свободи совісті та релігійних організацій.

З метою об’єднання зусиль спрямованих на розвиток капеланського служіння в 2019 році капеланами християнських церков і релігійних організацій, з ініціативи Української православної церкви (Православної церкви України), утворено Духовну раду капеланів християнських церков і релігійних організацій м. Хмельницький.

Капеланське служіння найбільш поширене в середовищі священнослужителів Української православної церкви (Православної церкви України), Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви та протестантських церквах області.

Так, священнослужителі Української православної церкви (Православної церкви України) є штатними капеланами у майже всіх військових частинах, дислокованих на території Хмельницької області. Вони, а також капелани Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви, протестантських деномінацій, рідше Української православної церкви, беруть участь у святкових мітингах з нагоди військових присяг у різних в/ч області, а також благословляють військовослужбовців та працівників правоохоронних органів на несення служби у зоні проведення ООС, роздаючи іконки, хрестики, духовну літературу, молитовники тощо.

Разом з цим, духовенство Української православної церкви також співпрацює з військовими частинами, забезпечує духовні потреби та надає благодійну підтримку військовослужбовцям та членам їх сімей, практикує надання адресної допомоги ветеранам АТО/ООС.

В області діє 8 духовних навчальних закладів, статути яких зареєстровані встановленим порядком, зокрема:Вища духовна семінарія Кам’янець-Подільської Дієцезії РКЦ; Інститут богословських наук «Непорочної Діви Марії» Кам’янець-Подільської Дієцезії РКЦ;Хмельницький регіональний біблійний коледж ЄХБ;Вищий духовний навчальний заклад «Міжнародний відкритий університет ім. В.Ф. Марцинковського»;Вищий духовний навчальний заклад «Православна Рідновірська академія віровідання»;Духовне училище Хмельницької єпархії УАПЦ;Інститут життєвого розвитку при Релігійному центрі Української християнської євангельської церкви;Біблійна школа «Зоря Життя».

Українською церквою християн віри євангельською утворено одну загальноосвітню школу та один дошкільний навчальний заклад (м.Хмельницький).

В області створено сприятливі умови для розвитку міжнародних зв’язків з одновірцями за кордоном.

Найпоширенішими формами міжнародної співпраці релігійних організацій області залишається священнослужіння, проповідництво та місіонерство.

Керівники і представники різних релігійних конфесій області постійно залучаються до участі в заходах місцевих органів виконавчої влади щодо пропаганди серед молоді та підлітків здорового способу життя, культу сім’ї, збереження загальнолюдських моральних цінностей.

Обласною, районними і міськими службами у справах дітей з активним залученням релігійних конфесій проводиться робота з популяризації сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх у родинні форми виховання.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у своїй діяльності неухильно дотримуються чинного законодавства про  свободу совісті та релігійні організації, займають принципову позицію щодо рівного ставлення до всіх, без виключення, існуючих у регіоні конфесій і напрямків та виявляють неупереджене ставлення під час ухвалення рішень щодо виділення релігійним громадам земельних ділянок, передачі культових будівель і майна тощо.