05.05.2020 — 15:35
Релігія та національні меншини

Хмельниччина здавна відома як поліетнічний і поліконфесійний регіон.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року у Хмельницькій області мешкають представники 90 національностей і народностей – це 87,3 тис. осіб (6% від загальної кількості).

З-поміж них найчисельнішими є: росіяни – 50,6 тис. осіб (3,6%), поляки – 23 тис. (1,6%), білоруси – 2,7 тис. (0,2%), євреї – близько 1,5 тис. (0,1%), вірмени – 1,2 тис. осіб (0,1%), молдовани і румуни – близько 1 тис. (0,1%). Дещо меншими за чисельністю є етнічні групи азербайджанців, грузинів, німців, башкирів, болгарів, чехів, угорців тощо.

За даними Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області зареєстровано 52 громадських об’єднань національних меншин, з яких: 1- азербайджанське, 2- вірменських, 1-грузинське, 10-єврейських, 4 -німецьких, 26- польських,4- російських, 1- угорське, 1- чеченське та 2- багатонаціональних.

З них 16 громадських об’єднань національних меншин мають  обласний статус, 21 – міський, 15 – районний.

Найбільш активними серед представників громадських організацій національних меншин є Хмельницька обласна єврейська община, Хмельницький обласний осередок Спілки поляків України, Хмельницька обласна спілка вірменської національної культури «Арарат». Переважна більшість громадських організацій національних меншин області займається благодійною діяльністю та при своїх організаціях створюють благодійні фонди.

З кожним роком робота закладів культури з національними культурними товариствами ведеться все активніше. Усі міста в області, більшість районів та об’єднаних територіальних громад співпрацюють з національними меншинами, їх творчими колективами та окремими виконавцями.

Діяльність облдержадміністрації спрямована на реалізацію в області єдиної державної політики щодо міжетнічних відносин, забезпечення прав і свобод національних меншин, всебічного розвитку їх потреб та інтересів в інформаційній, культурно-просвітницькій і мовній сферах, надання їм реальної можливості для самовираження і самоорганізації.

При громадських організаціях національних меншин діють гуртки художньої самодіяльності, вокальні та хореографічні самодіяльні колективи, які допомагають зберегти і пропагувати культурну й національну спадщину. Представники громадських організацій національних меншин постійно залучаються до участі в заходах, які проводяться на загальноміських, обласних та регіональних рівнях.

Водночас, бібліотечні, клубні заклади області, театрально-концертні організації обслуговують населення, у тому числі й національні меншини в однаковій мірі. Діти представників нацменшин мають можливість навчатися у дитячих мистецьких школах, клубних гуртках, усі представники нацменшин – користуватися послугами бібліотек, відвідувати вистави, концерти, виставки, переглядати музейні експозиції, брати активну участь у різноманітних творчих заходах.

В області не діють спеціальні консультативно-дорадчі органи з питань етнополітики, про те при облдержадміністрації та деяких райдержадміністраціях створені та діють громадські ради до складу яких входять представники етнонаціональних спільнот.

В реалізації прав громадян на використання регіональних мов або мов меншин у житті важливе місце відведено публічним бібліотекам, які накопичують та надають у користування книжкові фонди мовами цих меншин. В їх центрі уваги перебуває розширення міжнаціонального спілкування, гармонізація міжнаціональних відносин, розвиток міжкультурного діалогу як засобу збереження і підвищення толерантності в суспільстві, згуртування національних меншин навколо ідеї української державності.

Бібліотечне обслуговування в бібліотеках здійснюється на основі забезпечення рівного доступу до інформації та знань для всіх людей, незалежно від раси, віросповідань, національності, мови.

Бібліотеки укомплектовані літературою мовами національних меншин (польською, російською, німецькою, та ін.), які проживають на території області що дає можливість забезпечення прав на вільний доступ до інформації.

В області ведеться опіка над відомими пам’ятками культури і похованнями у м.Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, смт Меджибіж, Летичів і Чорний Острів, с.Киселі Старокостянтинівського району; встановлено пам’ятники жертвам репресій, голокосту та голодомору, а також пам’ятні дошки видатним особистостям – представникам національної меншини.

Незважаючи на етнічне розмаїття, у Хмельницькій області відсутні міжнаціональні конфлікти.Ставлення корінного населення до етнічних спільнот краю толерантне.В цілому, етнополітична ситуація у регіоні залишається стабільною і прогнозованою.

 

За станом на 1 січня 2020 року релігійна мережа Хмельницької області представлена 16 віросповідними напрямами (40 – церков, конфесій та течій), в межах яких діють 1989 релігійних організацій, в тому числі 1921 релігійна громада.

Зокрема, з числа релігійних організацій діють: 2 центри (духовний центр «Родове вогнище рідної православної віри» та духовний центр «Об’єднання синів і дочок України рідної української національної віри»); 14 управлінь (Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України); Хмельницької, Шепетівської та Кам’янець-Подільської єпархій Української православної церкви; Хмельницької єпархії Української автокефальної церкви України; Кам’янець-Подільської єпархії Української греко-католицької церки; Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-католицької церкви; провінція (управління) Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії ордену отців Маріян Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви; управління Українського регіону Згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії Римсько-католицької церкви; 4 обласних об’єднань – Всеукраїнського об’єднання євангельських християн-баптистів, Української церкви християн віри євангельської, Об’єднання церков християн віри євангельської та Української християнської євангельської церкви; релігійне об’єднання «Всеукраїнський християнський центр «Добра новина»); 23 монастиря, 8 духовних навчальних закладів, 2 братства та 19 місій. При релігійних організаціях області діє 530 недільних шкіл, виходить 18 періодичних друкованих духовних видань.

Релігійною мережею найбільш охопленими залишаються Кам’янець-Подільський (157 релігійних організацій), Дунаєвецький (145), Волочиський (117), Чемеровецький (105) райони та міста Хмельницький (141) і Кам’янець-Подільський (75).

Близько 98% релігійних організацій Хмельницької області є християнськими за своєю суттю.

Найбільш розповсюдженим за конфесійною ознакою на території регіону є православ’я, яке нараховує 1363 релігійних організацій, що становить 68,5% від їх загальної кількості.

За православними ідуть протестантські церкви, які нараховують 350  релігійних організацій (17,6% від загальної кількості релігійних організацій області), представники католицького віросповідання – 236 релігійних організацій (11,9%), іудаїзму – 19 релігійних організацій  (1%), релігійні організації язичницького спрямування – 12 (0,6%), вірменські релігійні організації – 3 (0,2%). 2 громади в області представляють іслам, а також по 2 – нові релігійні організації іудейського та орієнталістського походження.

Діючі релігійні громади всіх церков, конфесій, напрямків і течій Хмельниччини, статути яких зареєстровані встановленим порядком обслуговують 1424 священнослужителів (з них 36 іноземці), за виключенням 318 священнослужителів релігійних громад Свідків Єгови.

Зокрема, 882 діючими громадами Української православної церкви, статути яких зареєстровані встановленим порядком, опікуються 494 священнослужителів, Української православної церкви (Православної церкви України) – 134, Української греко-католицької церкви – 35, Римсько-католицької церкви – 103, протестантські конфесії, новітні та нетрадиційні релігійні організації забезпечені священнослужителями в повному обсязі.

Для задоволення культових потреб станом на 1 січня 2020 року релігійні організації області використовують 1464 культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні.

В цілому, рівень забезпечення релігійних організацій культовими спорудами становить близько 73,6%, з них реально діючих релігійних громад – близько 91,4%.

При Хмельницькій обласній та районних державних адміністраціях не створені консультативно-дорадчі органи з питань державно-церковних відносин. Разом з тим, головою облдержадміністрації періодично проводяться зустрічі з керівниками обласних релігійних об’єднань, під час яких обговорюються актуальні питання міжконфесійних та державно-церковних відносин.

Також, в області діють декілька самоврядних міжконфесійних об’єднань у вигляді Духовних рад християнських церков і релігійних організацій у містах – Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаївці. Діяльність зазначених вище самоврядних міжконфесійних об’єднань в основному зводилася до організації «Молитовних сніданків» за участю представників місцевих органів влади, самоврядування, бізнесу, громадських організацій тощо, проведення фестивалів та ходів вулицями міста на підтримку сімейних цінностей, захисту дітей та сиріт, публічних звернень від імені всіх місцевих християнських організацій з приводу недоцільності святкування не християнських свят, ставлення християнських організацій щодо розгляду Верховною Радою України законопроектів у сфері свободи совісті та релігійних організацій.

З метою об’єднання зусиль спрямованих на розвиток капеланського служіння в 2019 році капеланами християнських церков і релігійних організацій, з ініціативи Української православної церкви (Православної церкви України), утворено Духовну раду капеланів християнських церков і релігійних організацій м. Хмельницький.

Капеланське служіння найбільш поширене в середовищі священнослужителів Української православної церкви (Православної церкви України), Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви та протестантських церквах області.

Так, священнослужителі Української православної церкви (Православної церкви України) є штатними капеланами у майже всіх військових частинах, дислокованих на території Хмельницької області. Вони, а також капелани Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви, протестантських деномінацій, рідше Української православної церкви, беруть участь у святкових мітингах з нагоди військових присяг у різних в/ч області, а також благословляють військовослужбовців та працівників правоохоронних органів на несення служби у зоні проведення ООС, роздаючи іконки, хрестики, духовну літературу, молитовники тощо.

Разом з цим, духовенство Української православної церкви також співпрацює з військовими частинами, забезпечує духовні потреби та надає благодійну підтримку військовослужбовцям та членам їх сімей, практикує надання адресної допомоги ветеранам АТО/ООС.

В області діє 8 духовних навчальних закладів, статути яких зареєстровані встановленим порядком, зокрема:Вища духовна семінарія Кам’янець-Подільської Дієцезії РКЦ; Інститут богословських наук «Непорочної Діви Марії» Кам’янець-Подільської Дієцезії РКЦ;Хмельницький регіональний біблійний коледж ЄХБ;Вищий духовний навчальний заклад «Міжнародний відкритий університет ім. В.Ф. Марцинковського»;Вищий духовний навчальний заклад «Православна Рідновірська академія віровідання»;Духовне училище Хмельницької єпархії УАПЦ;Інститут життєвого розвитку при Релігійному центрі Української християнської євангельської церкви;Біблійна школа «Зоря Життя».

Українською церквою християн віри євангельською утворено одну загальноосвітню школу та один дошкільний навчальний заклад (м.Хмельницький).

В області створено сприятливі умови для розвитку міжнародних зв’язків з одновірцями за кордоном.

Найпоширенішими формами міжнародної співпраці релігійних організацій області залишається священнослужіння, проповідництво та місіонерство.

Керівники і представники різних релігійних конфесій області постійно залучаються до участі в заходах місцевих органів виконавчої влади щодо пропаганди серед молоді та підлітків здорового способу життя, культу сім’ї, збереження загальнолюдських моральних цінностей.

Обласною, районними і міськими службами у справах дітей з активним залученням релігійних конфесій проводиться робота з популяризації сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх у родинні форми виховання.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у своїй діяльності неухильно дотримуються чинного законодавства про  свободу совісті та релігійні організації, займають принципову позицію щодо рівного ставлення до всіх, без виключення, існуючих у регіоні конфесій і напрямків та виявляють неупереджене ставлення під час ухвалення рішень щодо виділення релігійним громадам земельних ділянок, передачі культових будівель і майна тощо.