Наставництво — це коли поруч із дитиною чи молодою людиною є надійний дорослий. Він регулярно підтримує її, допомагає розкрити свої здібності й повірити у власні сили. 

16 липня 2026 року набув чинності Закон України «Про наставництво», який визначає цілісну правову основу для цієї діяльності: від підготовки наставників до відповідальності за безпеку дитини. Цей Закон — логічний крок у реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Серед її цілей — налагодження соціальних зв’язків для успішної інтеграції дітей та молоді у життя громад. 

Раніше на наставника мали право передусім діти та підлітки, позбавлені батьківського піклування, які зростають в інституційних закладах. Відтепер цей перелік суттєво розширився. Відповідального дорослого поруч також можуть мати діти із сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах; діти загиблих Захисників і Захисниць України; депортовані або примусово переміщені діти та інші категорії. 

Організація наставництва забезпечуватиметься окремою соціальною послугою, яку надаватимуть у громадах. Перш ніж наставник познайомиться з дитиною, надавач послуги проводитиме взаємодобір. Це потрібно для того, аби врахувати потреби дитини й можливості кандидата. 

Для наставника ця діяльність добровільна й безоплатна. Надавач послуги з організації наставництва забезпечує йому супровід і супервізію — фахову підтримку на кожному етапі.

Стати наставником може повнолітня людина від 21 року — громадянин України, який постійно живе в країні. Для безпеки дитини закон встановлює низку підстав, за яких людину не допустять до наставництва. Серед головних — судимість за насильницькі, статеві злочини чи злочини проти дітей, домашнє насильство, позбавлення батьківських прав, залежності або психічні розлади. Кожен кандидат в наставники проходить обов’язкове навчання й отримує висновок про можливість наставництва. 

Наставником може бути не лише окрема людина. Закон запроваджує корпоративне наставництво, коли до підтримки дитини долучається бізнес — наприклад, через професійну орієнтацію та регулярні зустрічі з командою компанії. Так у молодої людини з’являються живі приклади професій і ширше коло дорослих, на яких можна рівнятися.

Незалежно від того, індивідуальне наставництво чи корпоративне, воно завжди починається зі згоди самої дитини. Адже в центрі цього закону не наставник і не заклад, а дитина та її інтереси. А головне — щоб вона відчула, що не сама: поруч є дорослий, якому можна довіряти й на якого можна спертися. Стати таким дорослим може кожен і кожна — дізнайтеся більше про наставництво на dity.gov.ua  або зверніться до Хмельницького обласного центру соціальних служб за телефоном +380 67 213 7040.