28.07.2017 — 12:49

Кроки екологічної свідомості. Спалювання стерні.

Не встигли деякі суб’єкти господарювання заховати в комори зібране, як починають „чистити” поля від стерні її випалюванням. Бездумні дії часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

На думку деяких вчених, спалювання стерні та соломи є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. Однак інші фахівці розуміють антиекологічність та безумство такого заходу.

Так, наприклад, американські вчені, що виконують досить ретельні дослідження, констатують, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна навіть не компетентним в цій справі людям.

Слід зазначити, що, по-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км, при цьому висота полум’я досягає 2-х метрів.

Шкода від спалювання стерні і сухої трави різноманітна і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, ми рідко звертаємо на це увагу.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад в Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50 % величини врожайності. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.

Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації звертається до громадян та керівників сільгосппідприємств та організацій, фермерів та власників приватних господарств з проханням не спалювати стерню і використовувати сучасні методи її прибирання.

Шановні подоляни, дотримуйтесь вимог правил пожежної безпеки під час збирання та зберігання зібраного врожаю та дбайте про стан навколишнього середовища! Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!

 

За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації.