Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

25.01.2018 — 10:02

Лише заклади, де є конкурентне середовище для навчання здатні забезпечити високу якість освітнього процесу та його результатів, – О. Фасоля

24 січня, під час розширеного засідання колегії обласної державної адміністрації, директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олег Фасоля доповів про результати моніторингу якості освіти в навчальних закладах Хмельницької області.

Олег Іванович зазначив, що на виконання рішення колегії Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації від 04.10.2017 “Про результати зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2017 році” науково-методичним центром організації наукової роботи та моніторингових досліджень Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з методичними службами міст, районів, об’єднаних територіальних громад області проведено моніторингове дослідження щодо забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти області.

У рамках моніторингу здійснено аналіз та порівняння результатів річного оцінювання та результатів державної підсумкової атестації (далі – ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО) з української мови, історії України та математики.

Так, при порівнянні результатів річного оцінювання та результатів ДПА у формі ЗНО з української мови спостерігається розбіжність в оцінюванні на всіх рівнях: початковий (4,3% – річна, 6,9% – ДПА), середній (27,9% – річна, 33,4% – ДПА), достатній (46,4% – річна, 38,7% – ДПА), високий (21,2% – річна, 20,9% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на високому рівні (0,3%), у той час як на достатньому цей показник становить близько 6 відсотків.

Подібна ситуація склалася також з історії України. Розбіжність в оцінюванні становить: середній рівень (31,5% – річна, 52,8% – ДПА), достатній (43,4% – річна, 30,8% – ДПА), високий (21,9% – річна, 11,7% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на початковому рівні, усього 0,1%, у той час як на середньому – 21,3 відсотка.

Дещо складніша ситуація з математики. Відзначається розбіжність в оцінюванні на всіх рівнях: початковий (3,7% – річна, 6,9% – ДПА), середній (27,5% – річна, 44,8% – ДПА), достатній (39,6% – річна, 29,5% – ДПА), високий (29,0% – річна, 15,9% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на початковому рівні – 6,1%, тоді як на середньому рівні – 17,3%, достатньому – 10,1%, високому – 13,1 відсотка.

Також найбільша невідповідність річної оцінки та ДПА у формі ЗНО прослідковується з математики та історії України. Спостерігається суттєве зниження результатів високого та достатнього рівнів та збільшення ре­зультатів середнього і початкового, відтак, у більшості шкіл області педагоги закладів загальної середньої освіти оцінюють навчальні досягнення учнів значно вище ніж отримані ними за результатами ДПА у формі ЗНО.

Варто відзначити, що у переважній більшості шкіл за результатами річного оцінювання прослідковується значне як заниження, так і завищення оцінок учнів 11-х класів. В окремих випадках річна оцінка не лише не відповідає тому рівню, на який учні склали ДПА, але й мігрує на один чи два рівні.

Крім того, було здійснено порівняння результатів річного оцінювання та ДПА трьох основних типів шкіл – міські/районі, сільські з повними класами (5 і більше учнів) та сільські школи, де відбувається навчання за індивіду­альною формою (менше 5 учнів).

Так, аналіз результатів випускників районних/міських шкіл з української мови свідчить про незначну розбіжність в оцінюванні на всіх рівнях: початковий (2,3% – річна, 3% – ДПА), середній (22,5% – річна, 27% – ДПА), достатній (50,2% – річна, 43% – ДПА), високий (25% – річна, 27% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на початковому рівні – усього 0,3 відсотка. Найбільша розбіжність між річною оцінкою та оцінкою ДПА спостерігається на достатньому (різниця у 7%) та середньому рівнях. Високий рівень показав навіть зростання на 2%, що свідчить про заниження результатів високого рівня.

Результати оцінювання випускників сільських  шкіл (5 і більше учнів) з української мови свідчать про зростання розбіжностей у порівнянні з результатами районних/міських шкіл: початковий (8,8% – річна, 15% – ДПА), середній (40,8% – річна, 48,3% – ДПА), достатній (38,3% – річна, 29,8% – ДПА), високий (12,1% – річна, 7,1% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на високому рівні, хоча і становить близько 5 відсотків.

Результати випускників сільських шкіл з індивідуальною формою навчання (менше 5 учнів) з української мови суттєво відрізняються на всіх рівнях: початковий (8,4% – річна, 16,1% – ДПА), середній (43,9% – річна, 54,2% – ДПА), достатній (36,8% – річна, 25,2% – ДПА), високий (11% – річна, 4,5% – ДПА). При цьому найменша розбіжність прослідковується на високому рівні і становить близько 6,5 відсотка.

Найвищі результати з української мови показали випускники місь­ких/районних шкіл, де переважає високий та достатній рівень, а також най­нижчий коефіцієнт відхилення річної оцінки та результатів ДПА. У випуск­ників сільських шкіл з малою наповнюваністю (менше 5 учнів) переважають результати початкового та середнього рівнів, а коефіцієнт від­хилення річної оцінки та результатів ДПА найвищий.

Результати випускників районних/міських шкіл з історії України також свідчать про розбіжність в оцінюванні на всіх рівнях. При цьому найменша розбіжність – на початковому рівні (0,7%), найвища – на середньому.

Серед випускників сільських шкіл (5 і більше учнів) найменша розбіжність на початковому рівні і становить 1,3 відсотка. Найвищий відсоток невідповідності спостерігається в оцінках середнього рівня (їх кількість за результатами ДПА теж зросла майже удвічі за рахунок міграції оцінок більш високих рівнів).

Випускники сільських шкіл, де є індивідуальна форма навчання (менше 5 учнів) з історії України показали суттєву розбіжність в оцінюванні на всіх рівнях. При цьому найменша розбіжність прослідковується на початковому рівні (близько 5,2%). Кількість випускників, які отримали результати ДПА початкового рівня, зросла майже удвічі. Підтвердили результати високого рівня усього третина випускників.

Найкращі результати з історії України, як і з інших вже зазначених предметів, показали випускники міських/районних шкіл. У цих школах пере­важає високий та достатній рівні, а також дещо нижчий коефіцієнт відхилення річної оцінки та результатів ДПА. У випускників сільських шкіл з малою на­повнюваністю (менше 5 учнів) переважають результати початкового та серед­нього рівнів, а коефіцієнт відхилення річної оцінки та результатів ДПА найвищий.

Найкращі результати з математики також показали випускники місь­ких/районних шкіл. У цих школах переважає високий та достатній рівень, а також дещо нижчий коефіцієнт відхилення річної оцінки та результатів ДПА. У випускників сільських шкіл з малою наповнюваністю (менше 5 учнів) пере­важають результати початкового та середнього рівнів. Рівень розбіжності між річною оцінкою та результатом ДПА для початкового та високого рівнів збільшився майже у 4 рази.

Варто відзначити чітку тенденцію до зростання рівня розбіжності між річною оцінкою та результатом ДПА у школах з різною наповнюваністю, що особливо помітно на початковому і високому рівнях.

На початковому рівні (до збільшення): удвічі – міські, у 2-3 рази – сільські, у 4 рази – малокомплектні.

На високому рівні (до зменшення): на 60% – для предметів історія України та математика; незначне збіль­шення з української мови – міські; у 2-4 рази – сільські, у 3-4 рази – малокомплектні.

Директор Департаменту відмітив, що проведений моніторинг дає підстави виділити головні причини низької якості навчальних досягнень учнів:

втрата загальної мотивації щодо необхідності мати глибокі знання. Як наслідок, і пропуски учнями навчальних занять, і недостатній рівень розвитку й вихованості, особистісних якостей, необхідних для успішного навчання, і невмотивований вибір предметів для ДПА (ЗНО);

прогалини у плануванні діяльності закладів освіти, що призводить до перевантаження учнів старшої школи, браку часу для підготовки до ДПА (ЗНО), а також неправильних підходів щодо обрання профілю та організації профільного навчання;

недосконалість мережі закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, що призводить до різних умов підготовки випускників міських та сіль­ських (особливо з малою наповнюваністю класів) шкіл і розпорошення коштів, та незадовільної матеріальної бази і технічного забезпечення освітнього про­цесу.

“Лише заклади, де є конкурентне середовище для навчання здатні забезпечити високу якість освітнього процесу та його результатів. Таке конкурентне середовище спонукає і педагога до самовдосконалення та професійного зростання”, – підсумував доповідач.

В свою чергу, голова адміністрації відмітив, що дане питання вже вдруге розглядається на засіданні колегії обласної державної адміністрації, проте в окремих регіонах залишаються одні і ті ж проблеми.

Відтак Олександр Олександрович звернув увагу голів райдержадміністрацій, керівників об’єднаних територіальних громад не те, що децентралізація значно підвищує вимоги до закладів загальної середньої освіти, місцевих органів управління освітою та методичних служб. Тому, потрібно оперативно приймати виважені управлінські рішення для розвитку освітньої галузі.

“Освітня галузь – одна із найбільших і пріоритетних. Справа навчання і виховання дітей – це наша спільна справа, і тільки разом ми створимо належні умови для надання якісних освітніх послуг”, – додав Олександр Корнійчук.