Зміни в законодавстві стосовно оплати праці – питання, які найбільше цікавили керівників, головних економістів та головних бухгалтерів підприємств та організацій Спілки споживчих товариств Хмельницької області. Участь у семінарі взяли головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області Людмила Огойко та Оксана Ящук.

Людмила Огойко роз’яснила учасникам семінару зміни в законодавстві щодо збільшення розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року. Фахівець управління наголосила, що роботодавець повинен нарахувати зарплату в сумі не меншу ніж 3723 грн. – якщо виконана місячна (годинна) норма праці. Дотримання цієї норми є обов’язковою незалежно від того, яка система оплати праці використовується (ч. 4 ст. 3 Закону про оплату праці). У разі коли зарплата нарахована в меншому розмірі, ніж 3723 грн. (без урахування виплат, передбачених ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці), потрібно здійснити доплату до розміру мінімальної зарплати. У місяцях, у яких періодичної виплати не було (наприклад, це може бути квартальна премія), і зарплата нарахована в сумі меншій, ніж 3723 грн., теж здійснюють доплату до мінімальної зарплати.

Якщо норму праці не виконано, то гарантований мінімум розміру зарплати визначають пропорційно. Ідеться про випадки, коли працівник працює на умовах неповного робочого часу або він не виконав місячної (годинної) норми праці через те, що хворів або був у відпустці, або ж працівника прийнято на роботу (чи звільнено) посеред місяця. Для внутрішніх сумісників гарантований мінімальний розмір зарплати забезпечують окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом, пропорційно відпрацьованому часу.

Під час форуму присутніх найбільше цікавили питання щодо порядку формування тарифної сітки в госпрозрахункових комерційних підприємствах; законодавче врегулювання міжрозрядних співвідношень; чи може продавець, кухар, бармен, офіціант працювати за цивільно-правовою угодою; чи може голова споживчого товариства, голова ревізійної комісії, головний бухгалтер виконувати обов’язки на добровільних засадах без нарахування та виплати заробітної плати; чи зберігається за працівником призваним на строкову службу або мобілізованим місце роботи та середньомісячна заробітна плата та за рахунок якого джерела вона нараховується тощо.

Також порушувалось питання щодо порядку та фактичного працевлаштування осіб з інвалідністю та яка передбачена відповідальність за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідь на ці питання надала інспектор праці Оксана Ящук.

Оксана Ящук зазначила, що з  метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Важлива гарантія працевлаштування осіб з інвалідністю полягає в тому, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення або переведення такої особи на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я.

Фахівець Управління Держпраці наголосила на встановленій квоті (нормативі) для працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, для роботодавців, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця (розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю проводиться роботодавцями самостійно).

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним, тобто там, де зберігається трудова книжка такого працівника (не вважається основною робота на умовах сумісництва (суміщення) професій (посад)).

До виконання роботодавцями нормативу робочих місць може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об’єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Роботодавці, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (керівники роботодавців у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування таких осіб несуть відповідальність у встановленому законом порядку).

Через велику кількість запитань та брак часу інспектори праці на завершення зазначили, що фахівці Управління Держпраці завжди відкриті до співпраці, тому отримати консультацію з питань трудового законодавства можна через соціальну мережу, поштою та індивідуально по телефону.

Поділитись —