23.03.2018 — 15:44

У Департаменті охорони здоров’я провели прес-конференцію до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом

23 квітня у Департаменті охорони здоров’я провели прес-конференцію, присвячену Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом. Цьогорічне гасло – «ЄДНАЙМОСЯ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ». Щорічно, в усіх країнах світу 24-го березня відзначають День боротьби з туберкульозом. Питання протидії туберкульозу (ТБ) в Україні залишається одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Боротьба з ТБ є предметом міжнародних зобов’язань України у рамках виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Україна є активним членом ВООЗ, яка в 2015 році схвалила нову глобальну стратегію «Покласти кінець ТБ» та «План дій щодо боротьби з ТБ для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2020 роки». Основними завданнями стратегії стали зменшення до 2035 року рівня смертності від ТБ на 95% та зменшення рівня захворюваності на ТБ менше 10 випадків на 100 тис. нас. з нульовим рівнем страждань від ТБ.

Зараз в Україні зареєстровано понад 28 тис. пацієнтів з діагнозом «туберкульоз», у тому числі близько 10 тис. осіб — з мультирезистентним захворюванням. У 2016 році близько 29 тис. українців захворіло на туберкульоз. Це на 4,3% менше ніж в 2015 році. За даними ВООЗ, в Україні поширеність і захворюваність на ТБ з 2007 р. мають тенденцію до зниження на 4,4% і 3,3% за рік відповідно.

Щорічно в нашій державі реєструється близько 30 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз, при цьому ще близько 25% епізодів залишаються невиявленими. За оцінками ВООЗ, в Україні захворюваність на дану патологію становить 94 випадки на 100 тис. населення, проте виявляють лише 70,5 випадків на 100 тис. населення. Кожен 6-й пацієнт з туберкульозом в Україні помирає, хоча сьогодні це захворювання є виліковним.

Наразі проблема ТБ вийшла за рамки суто медичної та набула статусу загальнодержавної, враховуючи, що ТБ є соціально небезпечною інфекційною хворобою. Поширенню ТБ в Україні сприяє низка соціально-економічних проблем, що не вирішуються протягом тривалого часу, та поширення туберкульозної інфекції серед окремих верств населення, які належать до груп підвищеного ризику захворювання на ТБ.

Аналіз соціальної структури нових випадків ТБ у 2016 р. продемонстрував, що серед вперше захворілих на ТБ 73% становлять представники соціально незахищених верств населення. Так, 57,2% становлять непрацюючі особи працездатного віку, 12,6% – пенсіонери, 1,0% – особи, які повернулися з місць позбавлення волі, 1,9% – особи без постійного місця проживання. Серед нових випадків ТБ 13,1% становлять хворі, які зловживають алкоголем; 2,8% є споживачами ін’єкційних наркотиків; 76% складають особи працездатного віку (18-54 років), у тому числі 51,0% – у віці 25-44 роки.

Захворюваність на ТБ серед сільського населення переважає над міським.

У 2015 р. Україна стала однією з країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ). Протягом останніх років зареєстровано зростання кількості випадків МР ТБ з 3482 осіб у 2009 р. до 8709 осіб у 2016 році. Це значною мірою обумовлено неправильною організацією лікування хворих на ТБ з переважним перебуванням в умовах стаціонару, дефіцитом у забезпеченні протитуберкульозними препаратами для хворих на МР ТБ у попередні роки, недостатнім безпосереднім контролем за лікуванням, відсутністю системи соціально-психологічної підтримки хворих та управління побічними реакціями на протитуберкульозні препарати.

Щорічне зростання показника захворюваності на поєднану патологію ТБ з ВІЛ від 4,8 на 100 тис. нас. у 2006 р. до 13,2 на 100 тис. нас. у 2016 р. свідчить про посилення тягаря епідемії ВІЛ-інфекції в країні.

Показник захворюваності на ТБ у поєднанні зі СНІДом у 2016 р. становив 13,2 на 100 тис. населення; смертність від зазначеної патології у 2016 р. складала 4,2 на 100 тис.

Захворюваність медичних працівників закладаів охорони здоров’я у 2016 р. склала 426 осіб, а безпосередньо у медичних працівників протитуберкульозних закладів – 359 осіб.

З початку третього тисячоліття основними причинами смерті населення у країнах, що розвиваються, вважаються туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, малярія.

Впродовж останніх 10 років в Україні реєструється зниження показника смертності від ТБ у 2,5 рази. За даними Державної служби статистики, на початок 2017 р. показник смертності від ТБ склав 8,8 на 100 тис. нас.

В МОЗ України розроблено та подано на затвердження законопроект нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії туберкульозу на 2018-2021рр. Її метою є:

подальша стабілізація рівня захворюваності

зменшення рівня смертності

підвищення ефективності лікування всіх форм туберкульозу

подальше забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики і лікування туберкульозу.

Дещо покращується ситуація щодо захворюваності на туберкульоз у Хмельницькій області. За період 2017 р. кількість виявлених нових випадків ТБ, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зменшилася на 11,3% (з 53,4 в 2016 р. до 47,7 на 100 тис. нас. в 2017 р.). (Україна 51,9 на 100 тис. нас. – 7-ме рейтингове місце).

Вище обласної (47,7) захворюваність у Ізяславському (79%), Полонському (74,3), Деражнянському (72,0), Теофіпольському (70,9) Волочиському (60,9) та Шепетівському (58,1 на 100 тис. нас.) районах.

На фоні зниження загальної захворюваності – на 14% знизився і показник виявлення бактеріального туберкульозу.

Стабілізовано захворюваність серед дитячого населення. Захворіло 10 дітей та 4 підлітків. Діти та підлітки, які захворіли, взяті на облік. Це, зокрема, мешканці Деражнянського, Дунаєвецького, Ізяславського, Кам’янець-Подільського, Красилівського, Славутського, Шепетівського, Віньковецького р-нів та м. Хмельницького.

На 21% знизилася захворюваність на активний туберкульоз у поєднанні зі СНІДом та на 17% – смертність від зазначеної патології.

В області стабілізовано показник смертності від туберкульозу. За звітній період померло 94 хворих.

Туберкулінодіагностика залишається єдиним методом раннього виявлення туберкульозу серед дітей віком від 0 до 14 років. В останні роки в області, як і в Україні, туберкулінодіагностика проводиться в недостатній кількості і становить від 40 до 55%. Основна причина такого стану – недостатнє та несвоєчасне виділення з міських та районних бюджетів коштів на закупівлю туберкуліну. Не останню роль відіграють відмови батьків дітей від проведення необхідного обстеження, через невірне розуміння проблеми. Так, у 2017 році туберкулін був закуплений на 74%, але тільки 64,1% підлягаючого дитячого населення області були охоплені туберкулінодіагностикою.

Лікування є одним із найбільш ефективних заходів у боротьбі з хворобою завдяки скороченню поширеності випадків і зниження ризику передачі інфекції. Як наслідок – успішно завершили лікування 75 % хворих на чутливий туберкульоз від загальної кількості взятих на облік.

З року в рік, в області поступово збільшується кількість хворих на хіміорезистентний туберкульоз. Успішне лікування таких хворих у 2017 році склало 54% від усіх хворих, які такого лікування потребували.

Інна Левінська,

Хмельницький обласний Центр здоров’я.