24.03.2018 — 12:17

Медійна спільнота обговорила, як краще дотримуватися гендерної рівності у ЗМІ та рекламі й уникати стереотипізації

23 березня у Києві за підтримки проекту Ради Європи і Європейського Союзу «Свобода медіа в Україні» відбулася дискусія на тему: «Гендерна рівність у медіа та рекламі: європейські стандарти та українські реалії», у якій взяла  участь перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.

Європейські експерти розповіли, як далеко на цьому шляху просунулися європейські країни. Було наголошено, що на рівні Європейського Союзу і Ради Європи ухвалено велику кількість документів (резолюції, рекомендації), які регулюють питання гендерної рівності у ЗМІ. В українське правове поле також імплементовано  більшу частину європейських законодавчих визначень, що регулюють цю сферу. Тому серед представників законодавчої гілки влади, державних структур, громадського сектору, які були залучені до обговорення, по суті не виникло дискусії щодо необхідності впровадження нових законів. Розмова тривала в конструктивному дусі, і пропозиції в основному стосувалися лише удосконалення вже  затверджених норм та покращення  механізмів, які  дають змогу ефективніше впроваджувати принципи гендерної рівності у сфері медіа.

Ольга Герасим’юк, розповідаючи про важливість обговорення питань гендерної рівності саме в середовищі медіа і рекламістів,  погодилася зі словами державного секретаря Міністерства інформаційної політики Артема Біденка, що в  державі й суспільстві перехідного типу, яким є і Україна, надзвичайно важко нав’язати цінності швидко і зовнішніми методами. «Але на велике щастя, – сказала вона, – ми є та країна, яка має історичну традицію рівності. І якщо ми сьогодні говоримо про певні перекоси в ментальності, ми говоримо не про те, що десь сьогодні країна виповзає з історичних печер, де вона завжди була. Вона просто виривається із «совєтської ментальності»,  яка і сформувала  оці всі наші перекоси».  Тому, на думку Ольги Герасим’юк, зважаючи на події, які в нас відбулися і  фактично сформували українську націю, традиція рівності чоловіків і жінок буде підхоплена суспільством. І вже є гарні приклади, що підтверджують це. Найкращі результати з усунення дискримінаційних виявів  настають тоді, коли ініціатива іде від громадськості, від небайдужих громадян, державні органи в такому разі змушені шукати механізми для їх вирішення.

Але в цьому контексті  важливо переорієнтувати самі медіа, сказала вона. Почати  треба з того, як ЗМІ представляють видимість статей у медіа, кого запрошують для коментування, як вони використовують  візуальні засоби, бо нині еталон для медіа – це зрілий чоловік і юна дівчина, а старші люди їм взагалі не цікаві. ЗМІ хоч би про які теми писали – економіка, політика, філософія, здоров’я – не повинні  підходити  до них із погляду, що це чоловіча тема, а це жіноча, бо матеріальні  й інтелектуальні цінності створюють всі. Треба змінювати застаріле стереотипне бачення чоловічих і жіночих ролей. Саме ці теми потрібно обговорювати і досліджувати, і доносити зі столиці на місця, в регіони. Бо саме там нині створюються  об’єднані громади,  виникають  нові й цікаві  ініціативи. І саме там робота медіа є дуже важливою.

Оксана Романюк, яка модерувала захід,  підкреслила, що вже є позитивні результати: якщо за  моніторингом 2013 року представленість жінок у ЗМІ як героїнь і експертів становила лише 13%, то 2017 року цей показник зріс до 26%. Отже, започаткована робота з підвищення гендерної обізнаності у медіа має позитивну тенденцію.

Саме на поглибленні медіаграмотності як  в освітній, так і професійній сфері та  серед населення  наголошували й міжнародні експерти. Вони зауважували, що і в європейських країнах для забезпечення рівності жінок і чоловіків є над чим працювати. Лише дві країни – Швеція і Фінляндія – досягли представленості жінок на керівних посадах на рівні 40%, в інших європейських країнах ці показники значно менші.

Загалом учасники обговорення виокремили  три напрями, в яких треба працювати надалі:

-внесення деяких змін у Закон України «Про рекламу» та інші закони, що регулюють цю сферу;

-створення співрегулівних інституцій та ухвалення необхідних стандартів;

-навчання і пропагування принципів рівності та недискримінації як для дітей, так і дорослого населення, поглиблення знань щодо сексизму і стереотипізації в медійному та маркетинговому середовищах.

За інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення