30.07.2018 — 12:13

У Департаменті охорони здоров’я підсумували результати роботи підзвітних закладів за І півріччя 2018 року

25 липня у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру підбили підсумки роботи галузі за 6 місяців цього року. Так, за словами начальника відділу моніторингу та розвитку охорони здоров’я ДОЗ ОДА Лілі Демчук, у поточному році активно розпочато реформування закладів первинної ланки охорони здоров’я області, відбуваються зміни у системі їх фінансування, впроваджується єдина медична інформаційна система та підписання лікарями первинної ланки декларацій з населенням,формується спроможна мережа ЗОЗ з надання первинної медичної допомоги населенню області, утворені госпітальні округи та розпочали роботу госпітальні ради. Зокрема, на первинній ланці надання медичної допомоги краю функціонують 243 лікарські амбулаторії, з них 205 – в районах (в тому числі безпосередньо в сільській місцевості – 154), в містах – 38 та 862 ФАПи(ФП). У поточному році в містах відкрито 4 лікарські амбулаторії.

Станом на 01.07.2018 року первинну медичну допомогу сільському населенню краю надають 20 районних, 5 селищних центрів первинної медико-санітарної допомоги. В області проводять активну роботу щодо перетворення центрів первинної медико-санітарної допомоги з бюджетних установ в комунальні некомерційні підприємства.

Відповідно до програми Президента України «Медична реформа для сільської місцевості», на Хмельниччині працює робоча група «Медична рада реформ». Таким чином, сформовано, погоджено з МОЗ України та затверджено відповідним розпорядженням голови ОДА спроможну мережу надання первинної медичної допомоги населенню області. З урахуванням пропозицій РДА та створених ОТГ, були визначені орієнтовні плани щодо мережі лікарських амбулаторій та ФАПів в сільській місцевості, потреба в будівництві та реконструкції приміщень. Відтак, в області буде сформовано 197 територій доступності, в яких функціонуватиме 1043 місця надання первинної медичної допомоги, в т.ч. 99 амбулаторій групової практики, 109 амбулаторій монопрактики, 835 ФАП(ФП).

У сільській місцевості заплановано будівництво 27 амбулаторій з житлом для лікаря, з них 10 – для відкриття нових амбулаторій, 17 нових приміщень для діючих амбулаторій. 18 будівництв відбуватиметься в об’єднаних територіальних громадах.

Для зміцнення лікувально-діагностичної бази закладів охорони здоров’я в області закуплено медичного обладнання та комп’ютерної техніки на суму 30 млн. 278,1 тис. грн., з них на 2 млн. 947,28 тис. грн. – за позабюджетні кошти.

У поточному році проводили ряд реконструкцій та капітальних ремонтів приміщень закладів та систем. Крім того, з обласного бюджету у поточному році виділено 30 млн. грн. для будівництва нового лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні та реконструкцію існуючого стаціонарного корпусу під поліклініку, на що використано 776,5 тис. грн.

Для створення обласного кардіологічного центру виділено 17 977,950 тис. грн. Проводиться реконструкція поліклінічного відділення та корекція ПКД для подальшої реконструкції приміщення кардіодиспансеру, відповідно використано 5079 тис. грн.

Відповідно до розпорядження КМУ України, у Хмельницькій області затверджено 3 госпітальних округи, в кожному з них створено госпітальні ради, які розробляють плани функціонування закладів охорони здоров’я в межах госпітального округу.

Оптимізація роботи ОЦЕМД та МК передбачає розширення мережі пунктів постійного базування бригад ЕМД, створення централізованої оперативно-диспетчерської служби, приведення до вимог роботи відділень ЕМД у багатопрофільних лікарнях.

З метою зменшення радіусу доїзду, досягнення нормативів прибуття бригад на виклики у цьому році створено лише 1 пункт постійного базування – у с. Підгірне Старокостянтинівського району. Відкритим залишається питання раціонального розміщення Кам’янець-Подільської станції ЕМД. А вартість 1 виклику на медикаменти і вироби медичного призначення протягом 2015-2018 рр. зросла з 13.46 грн. до 20.38 грн.

В області функціонує 10 відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги при ЦРЛ (багатопрофільних лікарнях) та 1 – у м.Хмельницькому. До кінця 2018 року планується відкриття ВЕНМД ще при 2 багатопрофільних лікарнях та 1 – у 2019 році. Після відкриття відділення екстреної невідкладної допомоги будуть функціонувати в усіх лікарнях інтенсивного лікування.

Ліля Демчук підкреслила, що нестійкою залишається ситуація із поширенням туберкульозу. Впродовж 6 місяців 2018 року захворюваність на сухоти в області зменшилась у 14 районах області. Проте, на цьому фоні зросли показники бактеріальних (на 25%)та деструктивних (2,3%) форм туберкульозу.

Медична реформа, каже посадовець, охопить і протитуберкульозну службу. Центр громадського здоров’я МОЗ України затвердив Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню до 2020 року. Так, реорганізована мережа протитуберкульозних закладів забезпечить лікування туберкульозу в різних умовах шляхом її інтеграції з діяльністю первинної медичної допомоги, центрів СНІДу та громадськими організаціями і забезпечить максимально наближену до пацієнта амбулаторну модель лікування.

За словами Лілі Демчук, онкологічні захворювання визначають рівень здоров’я нації, оскільки рак є однією з основних причин смертності та інвалідизації населення, зокрема працездатного віку. І захворюваність на злоякісні новоутворення з року в рік зростає.

В області на диспансерному обліку перебувають майже 32 тис. пацієнтів, які перенесли онкологічне захворювання. Так, кожен 40 житель області хворіє на рак. За 6 місяців поточного року зареєстровано 2243 нових випадків онкологічних захворювань.

Покращення можливостей діагностичних служб закладів охорони здоров’я, підвищення рівня поінформованості населення щодо симптомів раку є одним з факторів, що призводить до своєчасного виявлення злоякісних новоутворень і, відповідно, їх реєстрації та зростання онкозахворюваностіі смертності від раку.

Тому особливу увагу потрібно зосереджувати на своєчасній (на ранніх стадіях) діагностиці злоякісних новоутворень. Саме на активізацію та налагодження роботи з виявлення раку та діагностики на ранніх стадіях спрямована сімейна медицина.

Особливої уваги потребує подальший розвиток паліативної та хоспісної допомоги в області. Нині в ЛПЗ краю зареєстровано лише 145 хоспісних ліжок. Передбачено відкриття окремого закладу типу «Хоспіс». Відповідне рішення ухвалила сесія Хмельницької міської ради. Крім того, в області з 1.07.2018 року почала функціонувати мобільна бригада паліативної допомоги, до складу якої входить лікар, 2 середніх медичних працівники, соціальний працівник та водій.

Актуальним залишається питання організації та надання медичної допомоги учасникам Операції Об’єднаних Сил (АТО). З початку проведення АТО та за оперативними даними ЛПЗ з числа демобілізованих 7068 учасників АТО, проведено медичний огляд 5619 осіб. На диспансерний облік спеціалісти взяли 2058 осіб, амбулаторну допомогу отримали 3314 особи, стаціонарне лікування пройшли 2728 осіб.

З 1 грудня 2016 року в ХОГВв розпочали роботу зі створення повноцінного реабілітаційного відділення на 25 ліжок. 14 березня 2018 року були повністю завершені ремонтні роботи та розпочали госпіталізацію пацієнтів в нові приміщення. У відділенні проводиться відновне лікування хворих з захворюваннями і травмами опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи.

Начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню, головний терапевт ДОЗ ОДА Аліна Костенко повідомила, що з 29 центрів ПМСД, що функціонують в області, фактично у статусі комунального некомерційного підприємства уже працюють 12. Решта планують свою реорганізацію до кінця року. Станом на 01.07.2018 року договір з Національною службою здоров’я України (єдиний національний замовник медичних послуг і лікарських засобів у рамках програми державних гарантій) уклали 9 з 29 ЦПМСД. Таким чином, зазначені заклади перейшли на нову модель фінансування уже з 1 липня 2018 року.

З 1 кварталу розпочата робота щодо реєстрації закладів первинного рівня надання медичної допомоги та їх лікарів в єдиній електронній системі обміну медичною інформацією.Станом на 01.07.2018 року до однієї з 8 медичних інформаційних систем (МІС) системи eHealth не підключено лише 2 ЗОЗ.

Мешканці області вже уклали 498108 декларацій про вибір лікаря, що становить 39% від обслуговуючого населення. В лідерах: Славутський ЦПМСД – 61%, Деражнянський ЦПМСД – 58%, Віньковецький ЦПМСД – 56%.

За Урядовою програмою «Доступні ліки»область отримала субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань на 2018 рік в сумі 33121,6 тис. грн. Станом на 01.07.2018 року освоєно 15 416,2 тис. грн.

Кількість викликів бригад ЕМД з приводу гіпертонічних кризів в загальному по області знизився майже на 2 тисячі, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року. Протягом 6 місяців 2018 року зареєстровано 1816 інсультів, з них 60% з гіпертонією, а також 775 інфарктів міокарда, що на 70 менше ніж за аналогічний період минулого року.

В області за поточний рік не зареєстровані випадки материнської смертності. В цілому, як і в державі, зберігається тенденція до зменшення кількості пологів. За перше півріччя відбулося 5303 пологів, що на 360 пологів менше, ніж у 2017 році (5668 пологів). Найменше пологів прийнято у Летичівській, Віньковецькій, Чемеровецькій, Теофіпольській ЦРЛ.

Зменшилася кількість випадків пологів поза стаціонаром: з 9 в 2017 році до 5 в поточному році, що свідчить про покращення роботи лікарів жіночих консультацій. Крім того, в лікувальних закладах області активно впроваджуютьмалоінвазивні методи лікування гінекологічних хворих. Такі операції проводяться в 11 ЦРЛ, почали виконувати ще в 3.

Аліна Костенко повідомила, що епідситуація в області нестійка, оскільки зростає захворюваність за певними нозологіями та є сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб. Зокрема, були зафіксовані випадки спалахів сальмонельозу, кишкової інфекції, ріст захворюваності на вірусні гепатити А та хронічні форми вірусного гепатиту В і С.

Крім того, в 1,7 рази зросла захворюваність на хворобу Лайма. За 6 місяців поточного року зареєстровано 3 випадки неполіомієлітних гострих в’ялих паралічів у дітей віком до 15 років. Залишається вкрай актуальною робота з попередження інфекцій, що керуються засобами імунопрофілактики, яка є найбільш ефективним методом боротьби з цими хворобами.

За 6 місяців зареєстровано 527 випадків кору, до 5 відповідно в минулому році. Зокрема, 40% тих, хто захворів, становлять дорослі та 60% – діти. 60% хворих не були щеплені. Варто підкреслити, що в області є всі МІБП як для профілактики, так і для лікування.

За І півріччя цього року показник виконання плану вакцинації дітей віком до 1 року проти дифтерії, правцю, кашлюку склав лише 36,9%, гемофільноїінфекції – 6,0%, проти поліомієліту – 42,1%, гепатиту В у пологових відділеннях –45,5% та дітей до 1 року – 27,1%, проти туберкульозу – 47,8%, кору, паротиту та краснухи – 46,5%.

Плани вікових ревакцинаційвиконано (понад 47,5%) в 3 позиціях із 9 контрольних: у віці 6 та 14 років проти поліомієліту, в 6 років – проти кору, паротиту та краснухи.

Викликає занепокоєння і туберкулінодіагностика, яка проведена лише на 29,3% серед дітей віком 1-17 років. Основна причина – відсутність закупівель туберкуліну за кошти місцевих бюджетів.

Начальник відділу післядипломної освіти та кадрового забезпечення ДОЗ ОДА Наталія Ткачук повідомила, що в закладах первинної ланки укомплектованість штатних посад фізичними особами становить 78,05 %. Районні центри ПМСД укомплектовані на 75 %, у містах – на 86 %. Штатні посади сімейних лікарів зайняті фізичними особами на 78 %. Окрім сімейних лікарів, в закладах первинної ланки працює 91 терапевт (на 100 шт.пос.) та 155 лікарів-педіатрів (на 183,75 посад). Заклади вторинного рівня районної ланки (ЦРЛ + РЛ) укомплектовані на 80,8 %.

Наталія Євгеніївна ще раз наголосила, що в області існує дефіцит лікарів. Зміни в чинному законодавстві, що регулює процеси працевлаштування молодих фахівців, скасували розподіл державою в активний спосіб молодих кадрів відповідно до потреб лікувально-профілактичних закладів.Отже, сьогодні можливо підготувати лише кадри на ті посади, які є привабливими для випускників ВМНЗ. При цьому обов′язковою умовою для навчання випускників бюджетної форми навчання в інтернатурі за кошти державного бюджету є укладання угоди між випускником та керівником закладу охорони здоров′я щодо гарантії відпрацювання ним у цьому закладів не менше трьох років.

Тому начальник відділу післядипломної освіти та кадрового забезпечення ДОЗ ОДА пропонує ініціювати прийняття програм із стимулювання медичних кадрів за рахунок коштів територіальних громад (доплати лікарям до заробітної плати, навчання в інтернатурі, навчання в медичних училищах та коледжах області студентів з урахуванням перспективної потреби в кадрах середнього медперсоналу із укладанням відповідних угод про відпрацювання тощо).

Начальник відділу обліку, економіки та супроводу державних програм ДОЗ ОДА Олена Мартинюк розповіла, що консолідований бюджет галузі області на 2018 рік по загальному фонду склав 2 млрд. 433тис. грн., в т. ч. кошти медичної субвенції складають 76,5% (або 1млрд. 864 тис. грн.), що більше на 8,7 % від попереднього року. Фактично за І півріччя освоєно половину кошторисних призначень. Фактичні видатки у І півріччі 2018 року на одного мешканця зросли на 50 % і складають 1110 грн., за аналогічний період 2017 року — 722 грн. На медикаменти та вироби медичного призначення за І півріччя використано 87 млн. грн., при цьому частка обласного бюджету становить 63,7%.

На виконання заходів, передбачених програмою «Централізоване забезпечення медичних закладів дороговартісним медобладнанням, медикаментами та виробами медичного призначення на 2016-2018 роки» передбачено на рік 81 229 тис. грн., використано 31 023,2 тис. грн. Понад 80% цих призначень припадає на медикаменти та витратні матеріали для хворих з трансплантованими органами, хворих з хронічною нирковою недостатністю (перитоніальний діаліз, гемодіаліз, імуносупресивні препарати).

У рамках програми проводяться закупівлі медикаментів для забезпечення хворих дітей, визначених Загальнодержавною програмою «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини». На ці потреби передбачено на 2018 рік близько 4 млн. грн. Проте, закупівлі проведено поки на суму 3 млн. 320 тис. грн. Зокрема, придбано лікувальне харчування для дітей хворих нафенілкетонурію, первинний імунодефіцит, гемофілію, ювенільний ревматоїдний артрит, муковісцидоз тощо.

Крім того, передбачено придбання легеневого сурфактанту та інших препаратів для новонароджених, проведено закупівлі наборів імплантатів для лікування переломів кісток, тест-систем для скринінгу крові, факторів згортання крові для дорослих, препаратів для попередження кровотеч у вагітних, проходить закупівля препаратів для лікування серцево-судинних захворювань.

На виділені в рамках програми коштипридбано 38 електрокардіографів для закладів області на суму 1 млн. грн.

З обласного бюджету на придбання дороговартісного медобладнання та апаратури виділено 59,7 млн. грн. та на проведення капітальних ремонтів, реконструкцій – 89,3 млн. грн. В першому півріччі освоєно відповідно 27,8 % та 33% до виділених асигнувань.

Для покращення матеріально-технічної бази ЛПЗ в півріччі 2018 року за рахунок бюджетних коштів закуплено апаратури та обладнання на загальну суму 18 293 тис. грн. (125 од.). Зокрема, для закладів ПМСД – на 839,2 тис. грн.; для центральних районних лікарень – на 4643,5 тис. грн.; для міських закладів – на 1 626,6 тис. грн.; для обласних закладів – на 11 183 тис. грн.

Для проведення капітальних ремонтів та реконструкцій закладів ПМСД за 6 місяців 2018 року використано 790,7 тис. грн.У закладах вторинної допомоги – 1 446,3 тис. грн., в обласних закладах – 6 188,2 тис. грн. До того ж, близько 500 тис. грн. спрямували на поліпшення стану будівель ЛПЗ краю.

Про підсумки роботи підзвітних закладів за 6 місяців 2018 року повідомляли головний лікар Новоушицького ЦПМСД Наталія Фінагеєва та головний лікар Чемеровецької ЦРЛ Іван Лаврент’єв.

Головний позаштатний ендокринолог ДОЗ ОДА Лілія Могильницька розповіла про проблемні питання, що виникають при реімбурсації препаратів інсуліну.

Головний лікар обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олександр Касяндрук поінформував, що станом на 01.07.2018 за весь період епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією від 1996 року в області було зареєстровано 4794 ВІЛ-інфікованих осіб, включаючи дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками, у т.ч. 2063 хворих на СНІД, з яких 709 померло (кумулятивні показники).

У поточному році на ВІЛ обстежені 41967 осіб. У порівнянні з минулим роком, кількість обстежених зменшилась майже на 2000 осіб за рахунок донорів. В структурі обстежених найбільшу частку становлять донори – 37,5% (у 2017 році 41%) та вагітні – 27,3% (у 2017 році 27,9%). ВІЛ-інфікування серед кадрових донорів не виявлено.

Недостатнє обстеження населення на ВІЛ призвело до того, що все більше осіб виявляється в ІІІ-ІV клінічній стадії захворювання – 70 випадків із 134 (52%).

Це говорить про низький рівень настороженості медичних працівників щодо ВІЛ-інфекції.

На обліку в ЛПЗ області перебувають 2082 ВІЛ-інфікованих особи, у т.ч. 795 хворих на СНІД. З числа усіх ВІЛ-інфікованих 134 дитини, у т.ч. 50 з підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекція, з них 45 дітям встановлений діагноз «СНІД».

У поточному році виявлено 213 ВІЛ-позитивних осіб, серед них – 113 осіб, які перебували на лікуванні в обласних закладах. На облік взято 134 особи.

При цьому, щорічно зростає частка тих, хто заразився на ВІЛ-інфекцію статевим (гомо- та гетеро-сексуальним) шляхом інфікування. За 6 місяців 2018 року вона склала 69,4%, внаслідок введення наркотичних речовин ін’єкційним шляхом – лише 11,9%. Частка чоловіків склала 60,4%, жінок – 59,6%.

Диспансерний нагляд та лікування ВААРТ впроваджено в 12 ЛПЗ: ОЦПБ зі СНІДом та у 11 кабінетах «Довіра» – сайтах Волочиської, Віньковецької, Деражнянської, Славутської, Кам`янець-Подільської, Старокостянтинівської, Дунаєвецької, Ізяславської, Красилівської, Шепетівської ЦРЛ та Кам`янець-Подільської міської поліклініки №1.

АРТ отримують 1319 осіб, з них 69,3% – за кошти державного бюджету (у т.ч. всі діти – 47 осіб), 30,7% – за кошти ГФ 10-го раунду в рамках реалізації програми «Підтримка профілактики ВІЛ та СНІД, лікування та догляд для найуразливіших верств населення в Україні» (це переважно пацієнти з подвійною ВІЛ/ТБ та потрійною ВІЛ/ТБ/СІН патологією).

Відповідно до вимог втілення стратегії прискорення подолання епідемії ВІЛ-інфекції (FastTreck) «90-90-90», до 2020 року необхідно залучити до антиретовірусної терапії ще 919 людей (35%), які живуть з ВІЛ. Тому, в області кілька років тому розпочато роботу з наближення надання медичної допомоги ВІЛ-позитивним пацієнтам до місця проживання, а саме надання антиретровірусного лікування на базі кабінетів «Довіра».

Станом на 01.07.2018 року лікування отримують 1032 пацієнти в Центрі СНІДу, 287 – на сайтах, що складає 21,8%.

Олександр Касяндрук повідомив, що проблем щодо забезпечення ОЦПБ зі СНІДом АРВ-препаратами у 2018 році не було. І, відповідно до заявок, лікарські препарати до кінця року будуть поставлені на весь 2019 рік.

Стаціонарне відділення на 30 ліжок з хоспісним блоком ОЦПБ зі СНІДом з 2009 року надає висококваліфіковану діагностичну, лікувальну, психосоціальну, паліативну допомогу населенню області у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.Всього за 6 місяців 2018 року проліковано 205 хворих, з них 132 або 64,4% сільських жителів.

Головний лікар ОЦПБ зі СНІДом підкреслив, що на Хмельниччині робота з виявлення, обліку та лікування ВІЛ-інфекції проводиться відповідно до регламентуючих документів. Проте, є ряд питань на якими потрібно працювати.

За результатами розгляду питань порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення. Крім того, учасники зібрання обговорили ряд питань організаційного характеру.

Хмельницький обласний Центр здоров’я.