Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

21.08.2018 — 09:23

Учасник Другої світової війни Микола Кононенко відзначив свій 95-річний день народження

На День Спаса, 19 серпня, свій 95-річний ювілей відсвяткував ветеран Другої світової війни, полковник Микола Микитович Кононенко.

Із цією визначною подією ювіляра прийшли привітати заступник голови Ізяславської райдержадміністрації Володимир Левченко, голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй  та член президії ради ветеранів Алевтина Лисай. Вони вручили Миколі Кононенку грамоту районної державної адміністрації та районної ради, зазначивши, що його душевна щедрість і доброта, особистий трудовий шлях, любов до рідного краю є яскравим прикладом для наслідування молодому поколінню, взірцем служіння народу та Батьківщині. Також гості побажали ювіляру міцного здоров’я, благополуччя, довголіття, підтримки і уваги близьких людей.

Чимало ювіляру довелося пережити на довгій ниві свого життя. Народився в Сумській області, Синявського району в селі Підставки. Після школи пішов вчитись на ветлікаря.

Проте, з 1941 року у такому юному віці Миколі Микитовичу довелось пройти через горнило Другої світової війни, від самого початку і до самого її кінця. В ході тих подій він отримав поранення та контузію. Довгоочікувану перемогу зустрів у Німеччині.

За бойові звитяги нагороджений медаль «За бойові заслуги» (1942 р.),  медаль «За бойові заслуги» (1945 р.), орден «Великої Вітчизняної війни» ІІ ступеня (1985 р.) та інші відзнаки.

Військова служба, починаючи сержантом у званні, загартували хлопця, додали досвіду. Коли юнак повернувся зі служби у Німеччині (1948 рік) до рідної домівки, зустрів свою майбутню  дружину, із якою прожив 65 років, народили та виховали трьох дітей.  А діти у свою чергу  обдарували їх чотирма онуками, двома правнуками та двома праправнуками. Велика родина огорнула сивочолого ветерана своєю ніжністю, турботою і любов’ю.

Для Миколи Микитовича сорокові роки – це мірило вчинків на все життя, а закони совісті і честі не мають терміну давності. І особливо сьогодні, старенькому дуже важко усвідомлювати, що мир і спокій, який вони героїчно виборювали для рідної неньки України понад сім десятків років тому, знову під загрозою, що Батьківщина знову втрачає своїх кращих синів у боротьбі за незалежність.

Дивлячись на ветерана, все більше хочеться, щоб нарешті закінчилася війна, щоб більше не гинули молоді хлопці на Сході України, щоб прийшов мир на нашу землю.

За матеріалами Ізяславської районної ради Організації ветеранів України