21 вересня у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл, приурочений до 370-ї річниці однієї з найбільш визначних перемог  українського війська періоду Визвольної війни 1648-1654 р.р. під проводом Богдана Хмельницького – Пилявецької битви, що відбулася на території сучасного Старосинявського району Хмельницької області.

Саме тоді козаки, яких разом з татарами було близько 70 тис. чол., отримали блискучу перемогу на польсько-шляхетським військами, захопивши величезні трофеї – 100 гармат, багато іншої зброї і спорядження. Битва під Пилявцями мала велике військове й політичне значення. На Волині та частині Поділля була ліквідована влада польських панів. Для козацького війська був відкритий шлях на Захід.

Обговорити значення цієї битви для сучасної України, поділитися результатами досліджень документів та пам’яток, що залишилися від того часу, напрацювати нові напрямки вивчення історичної спадщини доби Визвольної війни та популяризації серед молоді інтересу до цієї тематики у форматі круглого столу зібралися науковці, громадські діячі, представники козацьких організацій Хмельниччини. Долучилися до заходу також голова облдержадміністрації Вадим Лозовий та голова обласної ради Михайло Загородний.

Вітаючи учасників, Вадим Миколайович наголосив на важливості подальшого вивчення подій Визвольної війни, особливо тих, що мають безпосереднє відношення до історії нашого краю, а також активізації національно-патріотичного виховання серед молоді.

У ході подальшого обговорення учасники круглого столу заслухали доповіді подільських науковців щодо ролі нового бачення ролі Пилявецької битви в історії національно-визвольної боротьби українського народу, результатів археологічних досліджень та пошуку пам’яток козацької доби на Хмельниччині, заходів щодо збереження місць козацької слави в області.

Окрім того порушували не лише питання, що стосуються безпосередньо подій тих далеких подій, а нагальних проблем, що постають сьогодні. Зокрема, представники козацьких організацій говорили про необхідність збільшення фінансування заходів з національно-патріотичного виховання для молоді та ділилися досвідом та напрацюваннями з організації козацької гри “Сокіл (“Джура”)”, висвітлення тематики подій 1648-1654 року у засобах масової інформації, тощо.

Поділитись —