Хмельницька
обласна державна адміністрація

 Офіційне інтернет-представництво

01.03.2019 — 13:19

У Департаменті охорони здоров’я підсумували результати роботи галузі у 2018 році та напрями подальшого реформування на 2019-й

27 лютого у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру України проаналізували результати роботи галузі охорони здоров’я Хмельницької області за попередній рік та окреслили напрями подальшого реформування на 2019-й. Так, директор Департаменту Яків Цуглевич повідомив, що ситуація в охороні здоров’я перебуває в полі зору суспільства. Проте, до реформування системи надання медичної допомоги дотичні не лише медики, а й всі громадяни країни.Особливої актуальності це питання набуває на тлі негативних демографічних процесів. Зокрема, за даними головного управління статистики, кількість мешканців області за рік знизилась майже на 11 тисяч. Природнє скорочення відбувається за рахунок зменшення кількості народжень.В акушерських стаціонарах області відбулося 10 675 пологів, що на 6 % (або на 700 пологів) менше, ніж у 2017 році. Менше 200 пологів за рік прийняли лікарі у 5 акушерських стаціонарах ЦРЛ, більше 400 – у 7 закладах (4 з них – перинатальні центри). Відсутні в області випадки материнської смертності.

За даними МОЗ України, у 2018 році галузь охорони здоров’я мала значні позитиви внаслідок проведених перетворень з організації медичного обслуговування населення. Так, половина українців обрала свого лікаря і 76% з них задоволені якістю послуг. Ще більше пацієнтів отримали доступ до якісних ліків і абсолютно усі – до ефективних вакцин за Календарем щеплень. Медики отримали можливість заробляти більше грошей. Водночас, посилились вимоги при вступі на медичні спеціальності.

За словами Якова Цуглевича, за рахунок створення 5 нових центрів ПМСД, в області збільшилась кількість закладів охорони здоров’я до 102. Загалом на Хмельниччині діє 31 центр ПМСД. У їх складі функціонувало 243 лікарські амбулаторії, у т.ч. 154 – в сільській місцевості.За рік було створено 2 міські амбулаторії – Шепетівську та Нетішинську.

У рамках Президентської програми «Медична реформа для сільської місцевості» за Планом спроможної мережі надання первинної медичної допомоги, в області будуються 27 сільських амбулаторій з житлом для лікаря, з них 10 – для нових амбулаторій. На ці потреби виділена відповідна субвенція на загальну суму майже 165 млн. грн.Усі необхідні дозвільні та тендерні процедури уже відбулися, розпочато будівництво всіх 27 об’єктів, освоєно 43,1 млн. грн. субвенції. Активно триває будівництво у Теофіпольському районі (с.Святець), Городоцькому (Купин та Пільний Олексинець), Білогірському (Квітневе), Полонському (Велика Березна).

Відповідно до галузевих вимог, всі центри ПМСД реорганізовані у комунальні некомерційні підприємства, за винятком Чорноострівського. Усі центри ПМСД підключені до центрального компоненту eHealth із забезпеченням вільного вибору закладами медичних інформаційних систем. Договір з Національною службою здоров’я України на 2019 рік уклали 97% закладів. Це призвело до суттєвого збільшення доходів первинної ланки.

Очільник медицини краю повідомив, що майже 70% населення області підписали декларації з лікарями центрів. Краще, ніж в середньому по області, спрацювали Волочиський міський, Сатанівський, Шепетівський районний, Деражнянський, Полонський, Старокостянтинівський, Хмельницький міський № 2, Славутський, Старосинявський, Новоушицький, Віньковецький центри.

У 2018 році закуплено 364 комп’ютери і в цілому лікарі первинки забезпечені комп’ютерами на 87,5% від потреби. Крім того, для оснащення закладів первинного рівня придбано обладнання на суму понад 10 млн. грн.

Практично у всіх центрах проведені поточні ремонти, а капітальні виконані у 10 центрах ПМСД на загальну суму 3,3 млн. грн.

За наказом Мінрегіону України та за критеріями МОЗ щодо транспортних засобів для лікарів сільських амбулаторій, що будуються, проведена закупівля 27 сертифікованих легкових автомобілів Рено 2018 року випуску на суму більше 15,6 млн. грн., з них 13,5 млн. – з державного бюджету.

Продовжено роботу з реалізації Урядової програми «Доступні ліки», до якої залучено 756 лікарів первинної ланки та 207 аптечних закладів. За рік за Програмою забезпечено майже 310 тисяч хворих, яким виписано понад 700 тисяч пільгових рецептів., відшкодовано 87% рецептів на суму 34,3 млн. грн. Освоєно 97% коштів від наданих на програму. У майбутньому цю програму планують розширити.

Яків Цуглевич підкреслив, що розпочато також роботу з реорганізації інших медичних закладів. Зокрема, з січня цього року у статусі комунального некомерційного підприємства функціонує СМСЧ м. Нетішин. Сесія Хмельницької міської ради ухвалила рішення про створення КНП «Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр» шляхом об’єднання 5 міських поліклінік.

Щоб розпочати співпрацю за договором із НСЗУ, медичний заклад має автономізуватися (обов’язкова умова для комунальних закладів), зареєструватися в Електронній системі охорони здоров’я, мати необхідне оснащення, подати заяву до НСЗУ та, власне, підписати договір.Перед закладами вторинного та третинного рівня стоїть завдання імплементації в Електронну систему охорони здоров’я. Для цього за 2018 рік закуплено 64 комп’ютера. Відповідно, ЦРЛ забезпечені комп’ютерами лише на 51% від оптимальної потреби, міські заклади – на 54, обласні заклади – на 68%. Комп’ютеризація роботи лікаря потребує суттєвих та термінових капіталовкладень за кошти місцевих бюджетів.

Яків Миколайович нагадав, що наша область включена до проекту Агенції США з міжнародного розвитку USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», яким надано Методологію визначення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування для стратегічного планування госпітальних округів. Цю роботу нині активно проводять керівники госпітальних рад.

На проведення капітальних ремонтів у ЦРЛ використано за рік близько 24 млн. грн., на поточні ремонти витратили майже 10 млн. грн. Закуплено обладнання на загальну суму понад 30 млн. грн. Найбільше коштів для придбання медичного обладнання з місцевих бюджетів виділено у Старокостянтинівській, Ізяславській, Чемеровецькій, Красилівській ЦРЛ.

У складі наших закладів функціонують 63 клініко-діагностичні лабораторії, 6 бактеріологічних та 6 спеціалізованих.Найкраще забезпечені обладнанням лабораторії Старокостянтинівської, Шепетівської, Кам’янець-Подільської, Славутської, Дунаєвецької, Волочиської ЦРЛ;Хмельницьких міських – перинатального центру, лікарні, дитячої лікарні, поліклінік № 4 та № 1, обласної лікарні, обласної дитячої лікарні, обласних онкологічного, кардіологічного, протитуберкульозного диспансерів та центру СНІДу.У минулому році покращилась матеріально-технічна база лабораторій Теофіпольської, Славутської ЦРЛ та облонкодиспансеру.

На третинному рівні також триває активна реорганізація закладів. Зокрема, облпсихлікарню № 2 приєднано до облпсихлікарні № 3. Стаціонар обласного наркодиспансеру переведено на базу та введено до структури облпсихлікарні № 1, обласний дитячий санаторій «Куява» – до дитячого санаторію «Світанок». Обласна медична бібліотека виведена з мережі наших закладів та приєднана до обласної наукової бібліотеки.

Розпочато створення повнопрофільної обласної дитячої лікарні (на будівництві корпусу освоєно 34 млн. грн.) та обласного реперфузійного центру кардіології та кардіохірургії (на реконструкції будівлі освоєно майже 22 млн. грн.).Наразі триває формування комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний центр громадського здоров’я». Планується трансформація протитуберкульозної служби. Актуальним залишається питання автономізації обласних закладів.

Директор Департаменту наголосив, що надано пропозиції до Міністерства щодо закладів, які не підлягають реорганізації відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Мова йде, зокрема, про обласні – центр медико-соціальної експертизи, бюро судово-медичної експертизи, база спеціального медичного постачання, центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Невизначеною на сьогодні є доцільність автономізації обласних – будинку дитини, госпіталю ветеранів війни, патологоанатомічного центру, дитячих санаторіїв.

Для підвищення якості та доступності вторинної та третинної медичної допомоги стратегічними завдання на поточний рік в області визнані створення обласного центру кардіології та кардіохірургії; будівництво лікувально-діагностичного центру обласної дитячої лікарні для формування повнопрофільного закладу; завершення будівництва корпусу Шепетівської ЦРЛ для створення регіонального (північного) перинатального центру ІІ рівня; проведення структурних змін в обласній лікарні.

Працює Департамент і над зміцненням матеріальної бази медичних закладів та забезпеченням найбільш вразливих верств населення життєво-необхідними препаратами за кошти обласного бюджету.З метою раннього виявлення серцево-судинної патології закуплено 43 електрокардіографа для закладів первинного рівня та 6 – для обласних закладів. Проведено пільгове зубопротезування 152 учасникам АТО на суму 740 тис. грн.

Яків Цуглевич повідомив, що загальні видатки на охорону здоров’я області у 2018 році без врахування коштів НСЗУ склали 2 млрд. 614 млн. грн., що на 12% більше попереднього року. Додатково органи місцевої влади виділили 520 млн. грн. або 20% до загальних видатків, з них на центри ПМСД – ще 26% до кошторису, заклади вторинної допомоги +28%, третинної +10%.Найбільш затратним залишається вторинний рівень, на утримання якого йде 49% всіх коштів, на третинний рівень припадає ще 31%.

Кадровий ресурс галузі області, відповідно до штатних розписів, є дефіцитним. Так, укомплектованість штатних посад лікарів закладів первинного рівня фізичними особами становить майже 80%, вторинного у містах 84, районах 80,7, третинного77,8%. Поглиблює дефіцит лікарських кадрів висока частка працюючих пенсіонерів, яка становить 35% на первинному рівні, 25% на вторинному та 26% на третинному.

На рівні органів місцевого самоврядування вживаються деякі заходи зі  створення гідних умов праці для лікарів первинки. Так, лікарів Чорноострівського, Хмельницького районного, Ярмолинецького ЦПМСД забезпечуютьбезкоштовним проїздом до місця роботи. Додатково з місцевих бюджетів сільських громад виділено понад 1 млн. грн. на стимулюючі надбавки до заробітної плати 303 медичним працівникам. Органи місцевого самоврядування Шепетівського району провели конкурс на кращий медичний заклад і кращого медпрацівника, за результатами якого 2 амбулаторіям і 3 медичним працівникам виділено 72 тис. грн.На рівні окремих ЦРЛ застосовуються різні види доплат, виплата премій за результатами роботи тощо. Двох лікарів у м. Хмельницькому забезпечено однокімнатними квартирами.

Для вирішення проблеми кадрового забезпечення у 2018 році в інтернатуру зараховано 100 випускників державної форми навчання та на умовах контракту ще 154, з них 65 – стоматологів. Усього за програмою І-ІІІ року навчання готується 553 лікаря.

Збільшилась кількість молодих спеціалістів, котрі залишились працювати  в закладах області після закінчення навчання в інтернатурі. У 2018 році це 80 з 92 або 87% спеціалістів, які навчались за державним замовленням, та 32 – за контрактом.

Директор ДОЗ наголосив, що формування державної політики з охорони здоров’я – це прерогатива МОЗ, Департамент тільки організує її реалізацію та контролює виконання.Аналіз роботи свідчить, що в цілому завдання, які мала галузь охорони здоров’я області у 2018 році, виконані.

З 2019 року МОЗ планує вводити індивідуальне ліцензування лікарів.

Вже є проект концепції індивідуального ліцензування. Тоді лікар нестиме професійну відповідальність за свої дії.

Анонсована з ІІ півріччя цього року програма «Безкоштовна діагностика» включатиме в себе аналізи, дослідження і навіть операції одного дня.

МОЗ наголошує, що досвід змін на первинній ланці врахували для подальшого реформування галузі. У 2020 році трансформацію системи планують розпочати на всіх рівнях медичної допомоги.

На завершення доповіді Яків Цуглевич подякував колегам за роботу та висловив сподівання, що завдання, які стоять у 2019 році, вдасться успішно виконати, зберігаючи кадровий ресурс, нарощуючи потенціал закладів, обсяг та якість надання медичної допомоги жителям області.