14.08.2019 — 16:34

Відбулося засідання ТЕБ і НС при облдержадміністрації

Сьогодні під керівництвом т.в.о. голови облдержадміністрації Володимира Кальніченка відбулося планове засідання комісії з питань ТЕБ і НС при облдержадміністрації. На засіданні були присутні члени обласної комісії, керівники окремих структурних підрозділів облдержадміністрації, відомств, установ області та інші запрошені.

Першим питанням порядку денного заслухано інформацію про стан техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки та впровадження автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей в разі їх виникнення.

Заступник начальника Головного управління ДСНС в області Дмитро Стецюк зазначив, що на території області в 2019 році функціонує 640 потенційно небезпечних об’єкта, з них 214 підвищеної небезпеки.

Найбільш небезпечним об’єктом на території області є ВП «Хмельницька АЕС» в експлуатації якої перебуває 2 енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000, потужністю 1000 МВт кожен.

У разі тяжкої аварії на Хмельницькій АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти 1820 квадратних кілометрів, в яку можуть потрапити 125 населених пунктів Білогірського, Ізяславського, Славутського, Шепетівського районів, в тому числі 3 міста – Нетішин, Славута та Ізяслав. Загальна кількість населення, яке може потрапити в зону аварії становить близько 134 тис. чоловік. Також велику небезпеку для ВП ХАЕС становить арсенал боєприпасів, що розміщений поблизу с. Цвітоха Славутського району.

Так, працівниками Головного управління з початку 2019 року проведено перевірки 81 потенційно небезпечного об’єкту. За результатами проведених перевірок, за порушення встановлених законодавством вимог у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки до адміністративної відповідальності притягнуто 92 посадові особи та направлено 4 позовні заяви до адміністративного суду стосовно призупинення експлуатації об’єктів.

Станом на 14.08.2019 року на 214 об’єктах підвищеної небезпеки, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення проведена наступна робота:

– на 89 об’єктах (40,63%) розроблено технічні завдання та робочі проекти (загальноукраїнський показник – 40,04%);

– на 43 об’єктах (20,09%) змонтовано зазначені системи (загальноукраїнський показник – 12,38 %);

– на 27 об’єктах (12,6%) системи здано в експлуатацію (загальноукраїнський показник – 9,51 %).

Разом з тим, тривалий час не проводиться робота по монтажу систем на 5 – ти об’єктах підвищеної небезпеки, на яких уже розроблено відповідну проектну документацію, а саме: Нафтобаза ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», смт. Білогір’я; Красилівське ЛВ УМГ, м. Красилів; Нафтобаза держкомрезерву ДО Комбінат «Естафета», м. Славута; Нафтобаза ТОВ «Старокостянтинівська нафтобаза», м. Старокостянтинів; Нафтобаза ПМ ВКП «ЛАН» ст. Богданівці, Хмельницький район.

За словами доповідача, відсутність вказаних систем різко підвищує ризик виникнення надзвичайних ситуацій з непередбаченими наслідками, не дозволяє вчасно вжити превентивних заходів на стадії виникнення, запобігти переходу на вищі рівні небезпеки, що може призвести за певних умов до виникнення катастрофічних наслідків.

Відтак, за результатами розгляду даного питання, головам райдержадміністрацій та органам місцевого самоврядування рекомендовано розглянути на засіданнях місцевих комісій з питань ТЕБ і НС питання щодо обладнання об’єктів підвищеної небезпеки автоматизованими системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій із заслуховуванням керівників (власників) об’єктів.

Крім того, керівникам потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки рекомендовано забезпечити впровадження автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об’єктах підвищеної небезпеки; переглянути на об’єктах підвищеної небезпеки всі чинники небезпеки, які становлять реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та розглянути можливість переходу на більш безпечні (альтернативні) речовини, що використовуються в виробничих процесах, а також забезпечити працюючий персонал засобами індивідуального захисту в необхідній кількості.

В продовження засідання заслухано інформацію про стан організації заходів щодо створення, використання та утримання фонду захисних споруд цивільного захисту області.

Володимир Кальніченко зауважив, що дане питання неодноразово розглядалось на засіданнях комісії з питань ТЕБ і НС облдержадміністрації, рішенням яких ставились конкретні завдання. За його словами, окремі міста і райони поставились до виконання поставлених завдань відповідально, в результаті проведеної роботи покращено стан справ, але є такі які віднеслись до виконання завдань безвідповідально, не вживають заходи щодо приведення споруд в готовність.

Більш детально з даного питання доповів начальник управління з питань цивільного захисту населення облдержадміністрації Юрій Корева, який зазначив, що обласний фонд нараховує 903 захисні споруди цивільного захисту, з них: 143 сховища та 760 протирадіаційних укриттів.

В області практично завершено технічну інвентаризацію захисних споруд, за результатами якої оформлено технічну документацію на 853 споруди, що складає 94,5% від загальної кількості.

Разом з тим, залишається непроінвентаризованими 47 споруд, з яких 6 споруд, що перебувають у належному стані і підлягають інвентаризації, а саме Хлібозавод (м.Старокостянтинів), Державне об’єднання «Південно-Західна залізниця» (м.Шепетівка),  ПрАТ «Ощадбанк» (Полонський район), бувший радгосп (Кам’янець-Подільський район), радіотелевізійна станція Хмельницької філії Концерну РРТ (Чемеровецький район), ПАТ «Укртелеком» (Ярмолинецький район). На 41  споруду технічну інвентаризацію провести неможливо з різних причин: підтоплені ґрунтовими водами, зруйновані, подальше використання їх технічно неможливо. В основному ці споруди знаходяться в містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка та Кам’янець-Подільському районі.

Також за 4 роки покращено стан 112 захисних споруд, на що було виділено та освоєно 17 млн. грн., з них: з місцевих бюджетів – 600 тис. грн., кошти власників – 3 млн. 600 тис.грн. та 12 млн. 800 тис. грн. кошти субвенції для зони спостереження Хмельницької АЕС.

За результатами оцінювання стану готовності захисних споруд встановлено, що  «готові» – 178 споруд (19,7 %) + 4,1 % в порівнянні з 2018 роком, «обмежено готові» – 655 (72,5 %), «неготові» – 70 ( 7,8%), що на 1,2 % менше ніж у 2018 році.

Як позитив, можна відмітити збільшення кількості «готових» захисних споруд в містах Славута (50%), Хмельницький (39%), Шепетівка (38%), в Теофіпольському районі (37%), Хмельницькому районі (38%), Волочиському районі (35 %).

Крім того, в області налічується 540 захисних споруд комунальної власності, з них на території об’єднаних територіальних громад розташовано 264, та 166 захисних споруди приватної форми власності.

Юрій Корева повідомив, що за рахунок коштів субвенції, що виділяються місцевим бюджетам районів та міст, які розташовані в зоні спостереження Хмельницької АЕС, є можливість привести в готовність захисні споруди комунальної власності, а це 97 споруд.

Так, протягом 2016-2018 років було виділено 12,8 млн. грн.. коштів субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету на проведення ремонтних робіт в 30 захисних спорудах, в тому числі, проведення реконструкції 2-х протирадіаційних укриттів в м.Славута та капітальних ремонтів 2-х протирадіаційних укриттів в  м.Нетішин. В результаті в м.Славута всі захисні споруди комунальної власності приведені в готовність до використання за рахунок зазначеної субвенції. Покращився показник готових захисних споруд в м.Нетішин.

Також в області розроблено Комплекс заходів щодо відновлення захисних споруд на 2019-2020 роки, яким визначено ряд задач, зокрема: забезпечення фінансування заходів з утримання та приведення захисних споруд в готовність, проведення тренувань з особовим складом ланок з обслуговування захисних споруд, доведення до населення інформації щодо місць розташування захисних споруд.

Поряд з цим, була проведена робота з обстеження захисних споруд цивільного захисту з метою визначення переліку необхідних робіт для відновлення функціонування споруд, термінів виконання та обсягів і джерел фінансування. Райдержадміністраціями спільно з балансоутримувачами складено відповідні місцеві плани проведення ремонтних робіт в захисних спорудах, на підставі яких, складено Зведений план приведення фонду захисних споруд цивільного захисту Хмельницької області в готовність до використання за призначенням на 2019-2020 роки.

Також Юрій Миколайович розповів про стан організації роботи з навчання керівного складу органів управління у сфері цивільного захисту та населення  щодо порядку дій під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту покладено на Навчально – методичний центр ЦЗ та безпеки життєдіяльності області та його структурні підрозділи. В середньому за рік в області проходять навчання 2,5 тисячі осіб. З початку 2019 року навчання з цивільного захисту пройшли 1695 осіб із них 927 за державним замовленням.

Т.в.о. голови адміністрації Володимир Кальніченко рекомендував керівництву навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області зосередити увагу на відпрацюванні практичної складової навчання слухачів та на необхідності тісної взаємодії з усіма органами цивільного захисту області в організації заходів направлених на попередження виникнення надзвичайних ситуацій та особистому контролі за вирішенням проблемних питань.

Крім того, Юрій Корева довів до відома учасників засідання інформацію про стан створення резервних фондів та  місцевих матеріальних резервів.

Так, для здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків в області створено регіональний, місцеві, відомчі та об’єктові матеріальні резерви на загальну суму понад 29 млн. гривень.

Загальне накопичення матеріальних цінностей у регіональному матеріальному резерві складає 72,3 % від запланованих обсягів.  Накопичення матеріальних цінностей місцевих матеріальних резервів, включно із резервами об’єднаних територіальних громад області, відповідно до затверджених  номенклатур, становить 79,3 %, з них 82,8% – в РДА і МВК та в середньому 26 % в ОТГ.

З метою фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в області створено резервні фонди на загальну суму понад 19,7 млн. грн, з них: обласний – 1,5 млн. грн, в МВК та РДА – 14,1 млн. грн, в ОТГ – 3,9 млн. гривень.

Володимир Кальніченко зауважив, що керівники на місцях особисто відповідають за безпеку людей у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також за вжиття заходів щодо недопущення або мінімізації наслідків таких ситуацій. Тому посадовець закликав приділити увагу питанню щодо створення резервних фондів та  місцевих матеріальних резервів.