26 листопада під час розширеного засідання колегії ОДА директор Департаменту природ­них ресурсів та екології облас­ної державної адміні­страції Тетяна Дзюблюк проінформувала щодо стану розвитку природно-заповідної справи у Хмельницькій області.

Природно-заповідний фонд області є унікальним оселищем рідкісних видів, більшість з яких охороняється на міжнародному та європейському рів­нях і становить особливу цінність за умов заповідання. Основу природно-запо­відного фонду області становлять об’єкти різних категорій: національні при­родні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища зі збереженням природних угруповань та ландшафтів. До окремої категорії можна віднести парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, зоологічні парки та ботанічні сади.

Тетяна Василівна розповіла, що на сьогодні у структурі природно-заповідного фонду області нарахову­ється 522 об’єкти загальною площею 328493,48 гектара. Загальнодержавний статус надано 42 об’єктам природно-заповідного фон­ду, статус місцевого значення – 480.

До об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать: 2 національних природних парки, 25 заказників (10 ландшафтних, 1 лісо­вий, 9 ботанічних, 5 гідрологічних), 5 пам’яток природи (1 ботанічна, 1 гідроло­гічна, 3 геологічних), 1 ботанічний сад, 9 парків-пам’яток садово-парко­вого мистецтва.

До територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення включено: 1 регіональний ландшафтний парк, 133 заказники (18 ландшафтних, 27 лісових, 21 ботанічний, 6 загальнозоологічних, 10 орнітологічних, 3 ентомо­логічних, 47 гідрологічних та 1 загальногеологічний), 292 пам’ятки природи (17 комплексних, 213 ботанічних, 4 зоологічних, 13 гідрологічних, 45 геологіч­них), 20 заповідних урочищ, 1 ботанічний сад, 1 зоологічний парк, 5 дендроло­гічних парків та 27 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

Серед ключових об’єктів є:

один із найбільших у Європі та найбільший в Україні національний при­родний парк “Подільські Товтри” загальною площею 261316 гектарів. Тери­торія парку повністю займає два адміністративних райони – Кам’янець-По­дільський і Чемеровецький, частково – Городоцький, та становить 12,67% від загальної території області;

національний природний парк “Мале Полісся” загальною площею 8762 га, розташований на території Славутського та Ізяславського районів.

Також на території області розташований регіональний ландшафтний парк “Мальованка” загальною площею 16915,3 га, який займає територію Ше­петівського та Полонського районів. Регіональний ландшафтний парк ство­рено з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України. Територія цього парку є нетиповою для Хмельницької області, багато в чому вона унікальна і для її північного регіону. На території парку переважає відносно незмінений природний ландшафт. Лісистість території становить близько 80%, для тери­торії області цей показник становить 11,9%, для Ше­петівського району – 29,2 відсотка.

Окрім перерахованих територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області знаходяться 2 водно-болотних угіддя міжнародного значення – “Ба­кот­ська затока” площею 1590 га та “Пониззя річки Смотрич” площею 1480 га, створені з метою збереження біорізноманіття басейну річок Смотрич та Дніс­тер, а також охорони популяцій рідкісних водоплаваючих птахів на території Хмельницької області. Ці території відіграють важливу роль у збереженні лебедів-шипунів, коловодників болотяних, журавлів сірих, шулік та чайок, крім того, тут зростають рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України та Додатку ІІ до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Територія водно-болотних угідь Хмельницької області увійшла до складу націо­нального природного парку “Подільські Товтри”.

На сьогодні в області винесено в натуру (на місцевість) межі 179 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 15897 гектарів.

Директор Департаменту повідомила, що Програмою охорони навколишнього природного середовища Хмельниць­кої області на 2016-2020 роки передбачено здійснення заходів щодо утримання об’єктів природно-заповідного фонду та забезпечення дотри­мання заповідного режиму, у тому числі, розроблення землевпорядної доку­ментації (проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду) із встановлення меж у натуру (на місцевість) територій та об’єктів при­родно-заповідного фонду з метою збереження, відтворення та раціо­нального використання типових та унікальних природних комплексів.

Також розроблено та затверджено рішенням обласної ради від 28.07.2016 року № 37-7/2016 регіональну схему формування екомережі Хмельницької області.

Посадовиця зауважила, що одним із напрямів Програми є при­пинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування еколо­гічної мережі, який включає природоохоронний захід “Розробка місцевих схем формування національної екологічної мережі в межах області”.

З метою розширення площі природно-заповідного фонду області розроб­лено проєкт створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення “Гусикова гора” площею 97,3 га, яка знаходиться за 1,5 км від села Кам’янка Городоцького району. Територію товтри “Гусикова гора” зарезерво­вано для наступного заповідання рішенням 14-ї сесії обласної ради народних депутатів від 25.12.1992 року № 7 з метою збереження окремої безлісої товтри, вкритої лучно-степовою рослинністю, що виконує кліматорегулюючу функцію.

Також розробляється проєкт створення зооло­гічного заказника “Яцко­вецький” площею 70 га, який знаходиться в долині річки Студениця на околи­цях села Яцківці Дунаєвецького району. Територія заказника – це місце концентрації материнської колонії підковоноса малого у період його розмно­ження. У штольні Яцковецькій щорічно зимують 10 видів кажанів, яких зане­сено до Червоної книги України.

Водночас, додала Тетяна Дзюблюк, найбільш типовими проблемами у роз­витку природно-запо­відного фонду залишаються: створення нових та розширення меж існуючих територій та об’єктів при­родно-заповідного фонду; винесення у натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду; розроблення на основі регіональної схеми формування еко­мережі схем формування екомережі районів та населених пунктів Хмельницької області; відсутність механізмів економічного стимулювання для створення нових об’єктів природно-заповідного фонду та відшкодування збитків землекористу­вачам, а також механізму викупу земельних ділянок для заповідання; відмова відповідних державних органів та організацій надавати погод­ження на заповідання територій через корпоративний чи індивідуальний інтерес у приватизації цінних земельних ділянок; відсутність фінансування на місцевому та недостатнє фінансування на державному рівнях для виконання заходів щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду; фінансова незабезпеченість інвентаризації природних територій з метою встановлення їх природної цінності та придатності для заповідання; неякісна земельна кадастрова документація; недостатня чисельність кваліфікованих працівників природоохоронних структур; недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян, представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо необхідності збере­ження природного середовища.

Поділитись —