Сьогодні учасники розширеного засідання колегії облдержадміністрації обговорили стан розвитку природно-заповідної справи Хмельницької області. Провів засідання голова облдержадміністрації Дмитро Габінет. З інформацією щодо зазначеного питання виступила директорка Департаменту природних ресурсів та екології ОДА Тетяна Дзюблюк.

Доповідачка зауважила, що здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду є одним із пріоритетних  напрямів роботи Департаменту.

За її словами, Хмельницька область є унікальним оселищем рідкісних видів флори і фауни, більшість з яких охороняються на міжнародному та європейському рівнях і становлять особливу цінність за умов заповідання. У структурі природно-заповідного фонду області нараховується 523 об’єкти загальною площею 328590,78 гектара. Загальнодержавний статус надано 42 об’єктам природно-заповідного фонду, статус місцевого значення – 481 об’єкту.

Тетяна Василівна відзначила, що відношення площі природно-заповідного фонду до площі Хмельницької області (показник заповідності) становить 15,9 відсотка. Для порівняння, середній показник заповідності в Україні становить 7%, Європі – 18 відсотків.

На території області створено 2 національних природних парки “Подільські Товтри” та “Мале Полісся”.

Національний природний парк “Подільські Товтри” загальною площею 261316 га, з них – 3015 га передано у постійне користування. Парк розташовано на території трьох адміністративних районів Хмельницької області: повністю охоплює Кам’янець-Подільський, Чемеровецький райони і частину Городоцького. Спеціальною адміністрацією парку розроблено проєкт організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних ресурсів, а також проведено зонування його території.

Національний природний парк “Мале Полісся” загальною площею 8762,7 га, з них 2764 га надається у постійне користування та 5998,7 га включаються до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк розташовано на території Ізяславського та Славутського районів.

Доповідачка зауважила, що адміністрацією цього парку досі не розроблено проєкт організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, а також землі не передано у постійне користування, що не дає змоги здійснювати ефективне управління територіями та належну охорону його природних комплексів.

В області винесено в натуру (на місцевість) межі 179 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 15897 гектарів. До публічної кадастрової карти внесено інформацію стосовно 17 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що розташовані на території Хмельницької області. Інформацію щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення до публічної кадастрової карти не внесено.

Департамент розпочав роботу із внесення в публічну кадастрову карту відомостей про обмеження у використанні земель природно-заповідного фонду, а саме, по ботанічних пам’ятках природи місцевого значення “Дуб черешчатий”, “Огрудок” та “Липова алея”, загальнозоологічному заказнику місцевого значення “Лизнявський” та орнітологічному заказнику місцевого значення “Червоноцвітський” Шепетівського району.

На території Хмельниччини розташовано регіональний ландшафтний парк “Мальованка”, який створено з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Його територія є нетиповою для області, багато в чому вона унікальна для її північного регіону.

У 2019 році на засіданні Координаційної ради зі сприяння формуванню регіональної екологічної мережі, розвитку заповідної справи та збереження біорізноманіття було запропоновано передати оперативне управління регіональним ландшафтним парком “Мальованка” до адміністрації Національного природного парку “Мале Полісся”.

Тетяна Дзюблюк повідомила, що Департамент розробив нове положення про парк за погодженням з адміністрацією Національного природного парку “Мале Полісся” та обласним управлінням лісового та мисливського господарства. За її словами, це дасть можливість провести необхідні роботи щодо охорони об’єкта, регулювання рекреаційних і господарських навантажень на природні комплекси тощо.

Вона додала, що цьогоріч з метою збереження та ефективного функціонування регіонального ландшафтного парку “Мальованка” Департаментом проведено тендерні процедури щодо розроблення проєкту організації території, її охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів та щодо розроблення землевпорядної документації із встановленням меж у натурі (на місцевості). За підсумками проведених процедур визначено переможця та укладено договори.

Також Тетяна Василівна нагадала, що рішенням обласної ради ще у 2016 році затверджено регіональну схему формування екомережі Хмельницької області. Однак наразі місцеві схеми формування екомережі на території Хмельницької області розроблено лише у м.Хмельницький. Інші місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не здійснювали заходи, пов’язані із розробленням та виконанням місцевих схем та програм розвитку екомережі, проведенням необхідних для цього наукових досліджень.

На засіданні Координаційної ради зі сприяння формуванню регіональної екологічної мережі, розвитку заповідної справи та збереження біорізноманіття, яке відбулося 14 лютого 2020 року, розглядалося питання щодо визначення об’єктів природно-заповідного фонду з переліку зарезервованих для наступного заповідання з метою збереження та розширення площі природно-заповідного фонду області.

За період 1990-2000 років зарезервовано 58 територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельниччини. За результатами засідання Координаційної ради вирішено підготувати та надіслати звернення до землевласників/землекористувачів щодо попередньої згоди на заповідання об’єктів та територій природно-заповідного фонду.

Погодження щодо подальшого заповідання надано від 7 землекористувачів/землевласників у Волочиському, Городоцькому, Деражнянському та Старокостянтинівському районах.

Для проведення обстежень територій та об’єктів, на які надано попередню згоду щодо заповідання, буде створено відповідну робочу групу та складено графік проведення обстежень територій з метою визначення їх цінності та актуальності і подальшого оголошення об’єктами природно-заповідного фонду.

Директорка Депратаменту зазначила, що з метою збільшення площі природно-заповідного фонду області Департаментом спільно із науковцями розроблено проєкт створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення “Гусикова гора” площею 97,3 га, яка знаходиться за 1,5 км від села Кам’янка Городоцького району, та обласною радою прийнято відповідне рішення.

Цього року розроблено та подано на розгляд чергової сесії обласної ради проєкт створення заповідного об’єкта площею 70 га, який знаходиться в долині річки Студениця в околицях села Яцківці Дунаєвецького району – зоологічний заказник місцевого значення “Яцковецький”. Його територія є місцем концентрації материнської колонії підковоноса малого у період його розмноження. У штольні Яцьковецькій щорічно зимують 10 видів кажанів, яких занесено до Червоної книги України.

12 об’єктів природно-заповідного фонду у межах м. Хмельницький, а саме: дендрологічний парк місцевого значення “Юннатівський” та 11 ботанічних пам’яток природи місцевого значення “Сад Григорія Сковороди”, “Сквер імені Кузьми Скрябіна”, “Сквер імені Володимира Івасюка”, “Сквер пам’яті героїв та жертв Чорнобиля”, “Сквер слави”, “Прибузькі сосни”, “Бук на Володимирській”, “Тисячі сердець”, “Відгомін віків”, “Ясен на майдані” та “Сосни Чорні”.

Найбільш типовими  у практичному плані розвитку природно-заповідного фонду Хмельниччини проблемами, на думку очільниці Департаменту природних ресурсів та екології ОДА,  досі залишаються:

➡ приведення у відповідність до вимог чинного природоохоронного законодавства положень про території та об’єкти природно-заповідного фонду;
➡ в органах місцевого самоврядування відсутні відповідні матеріали щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду (положення, охоронні зобов’язання, проєкти створення, рішення про оголошення заповідних об’єктів та картографічні матеріали), вони не володіють інформацією щодо розташування та наявності на підвідомчих територіях заповідних територій та об’єктів, а також при формуванні місцевих бюджетів не передбачається виділення коштів на охорону, утримання та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду;
➡ відсутні проєкти організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду, проєкти утримання та реконструкції парків-пам’яток садово-паркового мистецтва;
➡ закріплення на місцевості меж заповідних об’єктів, інформаційних та охоронних знаків;
➡ винесення у натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
➡ розроблення місцевих схем формування екомережі районів та населених пунктів області на основі регіональної схеми формування екомережі;
➡ первинний облік кадастрових відомостей щодо підвідомчих територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
➡ недостатня чисельність кваліфікованих працівників у природоохоронних підрозділах;
➡ недостатня екологічна свідомість та обізнаність громадян, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо необхідності збереження природного середовища.

На завершення розгляду питання Дмитро Габінет наголосив, що збереження природно-заповідного фонду має величезне значення як для Хмельницької області, так і в цілому для України.

“Ми бачимо, що є багато викликів. Одні з них є об’єктивними: змінюється клімат території, спостерігається режим мілководдя, лісові насадження змінюють свої характеристики. Звичайно, в цих умовах ми маємо зберегти якомога більше місць в тому вигляді, якими їх бачили наші батьки, діди, – сказав очільник ОДА. – Це досить важко, але в цій ситуації маємо зробити все, щоб хоча б декілька ділянок чи певних частин території Хмельниччини залишилися саме такими, як тепер. А отже ми маємо створювати природно-заповідні території.”

При цьому Дмитро Габінет звернув увагу учасників засідання на необхідність дотримання здорового балансу у цьому питанні, адже в деяких випадках впровадження суцільних заборон є перешкодою для впровадження і здійснення економічної діяльності, що в свою чергу шкодить сторони життєдіяльності населення таких територій.

“В цьому відношенні ми маємо підходити до проблеми зважено та в кожному своєму рішенні перш за все базуватися на науковому та раціональному підході,” – підсумував голова ОДА.

Поділитись —