29.01.2021 — 10:58

Відбулося засідання Координаційної ради зі сприяння формуванню регіональної екологічної мережі, розвитку заповідної справи та збереження біорізноманіття

Питання створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду на Хмельниччині обговорили сьогодні в ОДА під час засідання Координаційної ради зі сприяння формуванню регіональної екологічної мережі, розвитку заповідної справи та збереження біорізноманіття. Провів засідання ради заступник голови облдержадміністрації Володимир Білик.

У ході засідання члени Координаційної ради заслухали інформацію щодо роботи Департаменту природних ресурсів та екології ОДА в сфері розвитку природно-заповідного фонду Хмельниччини у 2020 році і обговорили стан вирішення питання щодо створення нових об’єктів ПЗФ із переліку зарезервованих.

Як зауважив Володимир Білик, Хмельниччина є одним із найцікавіших регіонів в природоохоронному плані, має велику територію природно-заповідного форду, тому питання збереження і упорядкування існуючих об’єктів та подальше планування роботи із заповідання нових є дуже важливими. Заступник голови ОДА нагадав, що на минулому засіданні було прийняте рішення щодо узагальнення інформації щодо зарезервованих об’єктів природно-заповідного фонду за період 1992-1995 років.

Директорка Департаменту природних ресурсів та екології ОДА Тетяна Дзюблюк коротко поінформувала про роботу Департаменту в напрямку збереження та розширення природно-заповідного фонду області. Зокрема, за минулий рік із землекористувачами погоджено та затверджено 115 положень про території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення та відповідно оформлено охоронні зобов’язання.

Проведено всю підготовчу роботу з метою створення загальнозоологічного заказника місцевого значення «Яцьковецький» площею 70,0 га та 12 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в м. Хмельницький, проєкти підтримані рішенням сесії обласної ради. Розпочато роботу щодо внесення в публічну кадастрову карту відомостей про обмеження у використанні земель природно-заповідного фонду, а саме по ботанічних пам’ятках природи місцевого значення «Дуб черешчатий», «Огрудок» та «Липова алея», загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Лизнявський» та орнітологічному заказнику місцевого значення «Червоноцвітський» Шепетівського району.

Підготовлено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Мальованка» для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області, який був затверджений розпорядженням голови ОДА, загальні обмеження у використанні земель внесені до Публічної кадастрової карти України. Також планується винести на затвердження сесії обласної ради проєкт організації території парку «Мальованка», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів.

З метою визначення об’єктів природно-заповідного фонду з переліку зарезервованих для наступного заповідання з метою збереження та розширення площі природно-заповідного фонду Хмельницької області, були направлені відповідні звернення до землевласників та землекористувачів щодо попередньої згоди на заповідання територій та об’єктів природно-заповідного фонду з переліку зарезервованих для наступного заповідання. На жаль, з 58 зарезервованих територій та об’єктів погодження щодо подальшого заповідання надано по 11 територіях та об’єктах природно-заповідного фонду у Волочиському, Городоцькому, Деражнянському та Старокостянтинівському районах.

Детальніше про роботу з визначення об’єктів ПЗФ з переліку зарезервованих для наступного заповідання з метою збереження та розширення площі природно-заповідного фонду Хмельницької області розповів Руслан Якубаш, начальник управління розвитку природно-заповідної справи, економіки природокористування, природоохоронних програм та зв’язків з громадськістю Департаменту.

Посадовець звернув увагу, що згідно із чинним природоохоронним законодавством створення/оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду відбувається лише за погодженням із землекористувачами/землевласниками.

Коментуючи велику кількість відмов з їх боку, він зауважив, що зазначені об’єкти природно-заповідного фонду, що представлені у переліку, були зарезервовані ще у 1992-1995 роках, тому враховуючи посушливі зміни клімату, господарську діяльність та інші фактори, окремі з них уже втрачені. Є у переліку об’єкти, по яких практично відсутні документи, неможливо встановити їх розміщення та межі, давно перестали існувати ті КСП, на території яких резервувалися об’єкти. Подекуди місцева влада або не володіє інформацією про резервування територій чи об’єктів, або не вбачає цінності в них.

Є випадки відмови, що базуються не економічних факторах, адже утримання таких територій і об’єктів потребує значних фінансових витрат. Така ситуація, зокрема складається по державних лісогосподарських підприємствах, адже коштів на утримання лісів фактично не виділяється, і подальше збільшення відсотка територій ПЗФ може поставити підприємства на грань виживання.

Як повідомив Руслан Якубаш, у зв’язку із отриманими відмовами підготовлено відповідні проекти рішень обласної ради та розпорядження обласної державної адміністрації щодо вилучення 47 територій та об’єктів природно- заповідного фонду із переліку зарезервованих для наступного заповідання.

У ході обговорення представленої інформації члени координаційної ради дійшли спільної думки, що перш, ніж розпочинати процедуру вилучення об’єктів із цього переліку, потрібно провести додаткову роботу з органами місцевого самоврядування, оскільки очевидно, що причиною багатьох відмов є саме недостатня обізнаність їх представників щодо важливості розвитку та збереження природно-заповідного фонду області. Окрім того, в області відбулися значні зміни адмінтерустрою, створилися нові територіальні громади. У зв’язку з цим було вирішено додатково провести інформаційно-роз’яснювальну роботу у цьому напрямку, а також провести виїзди та подальші огляди об’єктів, зарезервованих для заповідання.

Окремо члени координаційної ради обговорили ситуацію, що склалася через законодавчу неврегульованість правил утримання територій природно-заповідного фонду. Наразі лісівники не мають можливості оперативно реагувати на стан лісових насаджень, що належать до ПЗФ. Неможливо без затвердження лімітів прибрати всохле чи пошкоджене дерево, через що відбувається гниття деревини, пошкодження інших дерев, втрачаються цінні зразки флори. Без лімітів заборонено проводити освітлювальні рубки на території з молодими насадженнями, у зв’язку з чим цінні насадження гинуть, замінюючись другорядними породами. Ліміти затверджуються лише в Мінприроди, і процес цей займає не дні чи тижні, а місяці. На території рекреаційних об’єктів лісники змушені огороджувати попереджувальними стрічками, дерева, які небезпечні для відпочивальників, адже дозволу на їх зрізання доводиться чекати тривалий час.

Взявши до уваги таку інформацію, координаційна рада доручила представникам управління лісового господарства підготувати відповідний лист на облдержадміністрацію, аби напрацювати пропозиції та звернутися з ними до Кабінету Міністрів України.

На завершення члени координаційної ради обговорили ситуацію з обрізкою дерев на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк ім. М.Чекмана”. Як доповів представник Хмельницької міської ради, обрізка була здійснена балансоутримувачем об’єкту КП “Парки і сквери міста Хмельницького”. Роботи дійсно були виконані непрофесійно. Наразі оцінку цим діям має дати Держекоінспекція.