23 травня в актовій залі Державного патологоанатомічного центру відбулася чергова колегія Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Участь у колегії взяли начальники управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головні лікарі обласних, міських лікувально-профілактичних закладів, центрів ПМСД, ЦРЛ, СМСЧ м. Нетішин, вузлових лікарень станцій Гречани та Шепетівка, обласних дитячих санаторіїв, директори медичних коледжів та училищ краю.

Про організацію роботи закладів перинатальної допомоги вторинного рівня та попередження материнських втрат доповідав головний акушер-гінеколог ДОЗ ОДА Олександр Жилко. Він повідомив, що майже 54 % від всього населення області або понад 692 тисячі становлять жінки. З них більше 303 тисяч – фертильного (дітородного) віку.

Надання акушерської допомоги жінкам області забезпечують 24 лікувально-профілактичних заклади області. З жовтня 2016 року почав працювати Кам`янець-Подільський перинатальний центр, що має стати у перспективі регіональним (південним) ПЦ ІІ рівня (у 2016 році відбулось 1138 пологів). Актуальною залишається добудова корпусу Шепетівської ЦРЛ для створення північного ПЦ ІІ рівня (за 2016 рік –  895 пологів). До слова, у Хмельницькому міському перинатальному центрі (ХМПЦ) за рік прийнято 2621 пологи, в обласному перинатальному центрі – 1996 пологів.

Головний акушер-гінеколог впевнений, що прийом пологів в малопотужних акушерських стаціонарах створює загрозу випадків материнської та малюкової смертей. Як відомо, критерієм роботи акушерського стаціонару обрано 400 пологів на рік або 200 пологів на лікаря за рік. Тому з 2012 року припинено прийом пологів у Білогірській ЦРЛ, з березня 2016 року – у Новоушицькій ЦРЛ. Попри неодноразові рішення, відділення Старосинявської ЦРЛ продовжує функціонувати при кадровому дефіциті лікарів акушер-гінекологів та неонатологів з потужністю 16 пологів за рік.

Загалом, в усіх ЛПЗ області працюють 307 лікарів акушерів-гінекологів. Натомість, недостатня увага в ЦРЛ приділяється підготовці гінекологів дитячого та підліткового віку. Пройшли спеціалізацію та працюють за спеціальністю дитячі гінекологи 6 ЦРЛ, в решті приймають пацієнток сумісники.

За 2016 рік в області відбулось 12 545 пологів з подальшою тенденцією до зниження пологів. У порівнянні з 2015 роком, кількість пологів зменшилась на 1196 або майже на 10%. Відбулось 146 багатоплідних пологів. Народилось на 29 двієнь більше. Крім того, 9 пологів відбулися поза стаціонаром. А в стаціонарах народили 27 жінок, які не перебували під наглядом в жіночих консультаціях. Це свідчить про недостатню роботу лікарів акушер-гінекологів, сімейних лікарів та створює потенційну небезпеку материнської та малюкової смертності.

Олександр Жилко наголосив, що ведення вагітних з екстрагенітальною патологією потребує особливої уваги та постійного контролю через високу ймовірність материнської смерті. Частина вагітних з важкою ЕГП, попри вимогу скерування в ОПЦ, продовжує народжувати на місцях. Так, у минулому році 28 вагітних з важкою ЕГП, які були на прийомі в обласному центрі планування сім’ї, або на яких були надані сповіщення, народжували в ЦРЛ.

Також в обласному перинатальному центрі народили 36 вагітних з важкою ЕГП (цукровий діабет, вроджені вади серця, гіпотиреоз, епілепсія, тощо), на яких не були надані сповіщення і які жодного разу не були на прийомі в обласному центрі планування сім’ї. Олександр Львович наголосив, що необхідно неухильно дотримуватись вимог щодо обстеження, лікування та своєчасності скерування вагітних на вищі рівні надання допомоги.

Крім того, в області проводиться постійна робота із запобігання випадків материнської та малюкової смертності. В цілому, забезпечено дотримання вимог щодо народження маловагових дітей в обласному перинатальному центрі. У минулому році у Кам`янець-Подільському перинатальному центрі народився лише 1 недоношений з вагою до 1 кг, ще 3 – у ХМПЦ, а решта 26 – в обласному перинатальному центрі. З 57 новонароджених, вагою до 1,5 кг, 10 народились в ЦРЛ, 9 – у ХМПЦ та 38 – в обласному перинатальному центрі.

Олександр Жилко підкреслив, що основною стратегією служби охорони материнства залишається впровадження ефективних перинатальних технологій, зокрема у профілактиці ускладнень і в оптимізації оперативних методів розродження. Експерти МОЗ України вважають, що показник кесарського розтину не повинен перевищувати 15%. В області 21,7% пологів закінчились оперативним шляхом. При цьому знизилося використання вакуум-екстракції та акушерських щипців.

Найбільш небезпечним ускладненням пологів є маткові кровотечі. Рівень ускладнення пологів кровотечею дещо знизився. Необхідно і в подальшому ретельно виділяти в жіночих консультаціях групи ризику щодо акушерських кровотеч, проводити планові госпіталізації цієї групи вагітних з подальшим своєчасним їх розродженням.

За словами Олександра Жилка, всі пологові стаціонари забезпечені медикаментами та препаратами для надання ургентної допомоги в разі кровотеч. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має достатню кількість сучасних кровоспинних та інших препаратів. У 2016 році спеціалізована акушерська бригада здійснила 50 виїздів за викликом до вагітних пацієнток. На місці було прооперовано 11 жінок та 4 транспортовані на ІІІ рівень надання допомоги.

Надзвичайно важливою проблемою залишається діагностика злоякісних новоутворень, що посідають одне з чільних місць у загальній захворюваності та смертності жіночого населення. На Хмельниччині значно зросла захворюваність на візуальні форми раків. Так, за минулий рік було зареєстровано 182 випадки раку шийки матки (2015 р. – 162) і обласний показник дещо перевищує загальнодержавний. При цьому викликає занепокоєння зниження якості цитологічного скринінгу жінок.

За минулий рік було вперше взято на облік 466 хворих на рак молочної залози, з яких 26 – у ІІІ ст. та 15 – у IV. Ймовірною причиною такої ситуації є той факт, що практично в усіх ЦРЛ не використовуються можливості УЗО молочної залози. А це дозволило б значно покращити якість діагностики захворювання.

На думку головного акушер-гінеколога ДОЗ, вимагає посилення санітарно-просвітницька робота серед населення з профілактики та запобігання переривань вагітності, покращення виявлення та лікування запальних процесів та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Більшість випадків непліддя потребують лікування методами малоінвазивної хірургії. В області вони широко застосовуються у ХМПЦ та ОПЦ, впроваджуються у Шепетівській, Волочиській, Чемеровецькій ЦРЛ. Також необхідно більш активно проводити такі операції у відділенні гінекології міської лікарні, Дунаєвецькій, Ізяславській, Красилівській ЦРЛ. Олександр Жилко вважає, що використання сучасних методів оперативного лікування, нових методів консервативного лікування та діагностики збільшить довіру пацієнтів.

Про стан надання нефрологічної допомоги населенню області поінформувала головний позаштатний нефролог Департаменту Наталія Кушнір. Вона повідомила, що нефрологічна служба області представлена амбулаторно-поліклінічним та стаціонарним етапами, а також нирковою замісною терапією, що проводиться методами гемо- та перитонеального діалізу. В області таке лікування здійснюється у Центрі екстракорпоральної детоксикації Хмельницької обласної лікарні (ХОЛ) та її сателітних філіях (Кам’янець-Подільській міській лікарні, Шепетівській та Старокостянтинівській ЦРЛ), а також у нефрологічному відділенні ХОЛ. На жаль, визнала Наталія Іванівна, через низку юридичних та економічних проблем, рівень трансплантації нирки вкрай низький та є майже не доступним для пацієнтів в Україні.

Станом на 01 січня цього року, в ЛПЗ області зареєстровано 18.25 штатних посад лікарів-нефрологів, на яких працюють 18 фізичних осіб. На амбулаторному етапі посади лікарів-нефрологів залишились у містах Хмельницькому, Кам’янець-Подільському та Шепетівській ЦРЛ. На жаль, у м. Хмельницькому працюють лише 2 нефрологи – у поліклініках № 1 та № 2, що не забезпечує стабільності організації спеціалізованої нефрологічної допомоги жителям обласного центру.

У 4 ЦРЛ функцію нефролога виконують районні терапевти, в інших закладах допомогу надають лікарі терапевти та сімейні лікарі. І лише лікарі 5 ЦРЛ проходили спеціальну підготовку на робочому місці у нефрологічному відділенні ХОЛ.

У структурі захворювань нефрологічного профілю І місце посідає хронічний пієлонефрит, ІІ – діабетична нефропатія, ІІІ – хронічний гломерулонефрит. За останній рік збільшились показники захворюваності на гіпертонічну нефропатію та полікістоз нирок.

За останні 10 років збільшилась кількість хворих з хронічною хворобою нирок – з 15232 до 23285 осіб.

У структурі інвалідності І місце посідає хронічний пієлонефрит, ІІ – хронічний гломерулонефрит (ХГН). Крім того, в області зареєстровано 1384 хворих на ХГН, але тільки 1332 з них знаходяться під диспансерним наглядом. В цілому, по області диспансерним наглядом охоплено 15179 хворих з хронічним пієлонефритом.

Діагностична база в ЛПЗ області представлена лабораторним обладнанням, УЗД-та рентгенологічними апаратами, електрокардіографами та КТ. Не в усіх ЦРЛ є можливість визначити мікроальбумінурію. Бувають перебої з поставкою лабораторних реактивів не тільки в ЦРЛ, а навіть в ХОЛ.

В окремих ЦРЛ не в повному обсязі використовуються можливості лабораторії щодо визначення добової протеїнурії у хворих з нефрологічною патологією та цукровим діабетом. На жаль, деякі аналізи можна зробити лише в приватних лабораторіях.

Нефрологічне відділення обласної лікарні нині єдине в області для надання стаціонарної допомоги нефрологічним хворим, в тому числі і хворим у переддіалізний період, діабетикам з нефропатією, кількість яких швидко зростає. У зв’язку з оптимізацією ліжкового фонду, з жовтня 2016 року у відділенні діють 30 ліжок.

Наталія Кушнір констатує, що у 2016 році на замісній нирковій терапії в області знаходилось 345 хворих, з них вперше взято 57 осіб. Завдяки забезпеченості методами ЗНТ область посідає 3 рангове місце по Україні

При цьому, витрати на ЗНТ складають левову частку в медичному бюджеті області. Так, у 2016 році для проведення програмного гемодіалізу (ПГД) використано 53,6 млн. грн., на витратні матеріали для перитонеального діалізу (ПД) – 9,2 млн. грн., для хворих із трансплантованими нирками – 3,9 млн. грн., закуплено препарати еритропоетину «Мірцера» та «Рекормон» на суму 400 тис. грн. Також Наталія Кушнір надала пропозиції щодо покращення нефрологічної допомоги населенню області.

Головний позаштатний токсиколог ДОЗ ОДА Сергій Одолінський додав, що на початок травня 2017 року на замісній нирковій терапії у вигляді програмного гемодіалізу в області знаходиться 541 пацієнт. У основному відділенні центру (у ХОЛ) є 17 діалізних апаратів, 16 діалізних місць, відділення працює у 4 зміни. Лікування гемодіалізом проходять 105 пацієнтів, з них 65 – жителі міста Хмельницького. У Кам’янець-Подільській філії – 12 діалізних машин, 11 діалізних ліжок, отримують  лікування 62 пацієнти у 3 зміни. У Шепетівській філії – 12 діалізних машин, 10 діалізних ліжок, лікування проходять 58 пацієнтів у 3 зміни. У Старокостянтинівській філії – 6 апаратів, 5 діалізних місць, 16 пацієнтів лікуються у 2 зміни.

За 2016 рік в області проведено 36 800 гемодіалізів, 1359 гемодіафільтрацій, 349 діалізів у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю. Також пацієнти гемодіалізу в області безкоштовно отримують розхідні матеріали для процедури гемодіалізу (діалізатор, магістраль, голки, діалізний розчин), а також медикаменти та вироби медичного призначення: гепарин, фізрозчин, шприци, рукавички, бинти, дезінфікуючі розчини.

Сергій Одолінський наголосив, що для жителів районів (крім м. Хмельницького) організовано транспортування до діалізних центрів. В Хмельницькому діалізному відділенні у 2017 році проведено заміну діалізних машин фірм Фрізеніус і Гамбро на діалізні апарати п’ятого покоління Surdial X фірми Ніпро. Апарати дозволяють проводити процедури в режимі гемодіалізу, гемодіафільтрації, ізольованій ультрафільтрацій, прості у використанні, надійні в експлуатації. В подальшому планується поступова заміна діалізної апаратури в філіях на апарати Surdial X.

До проблем Сергій Сергійович відносить складну ситуацію з вільними діалізними місцями у Хмельницькому центрі та діалізних філіях у містах Кам’янець-Подільський та Шепетівка. Тому виникає нагальна потреба в розширенні мережі діалізних відділень. Так, управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради отримало доручення щодо підготовки приміщення для міської філії. Його потребують 64 хворих обласного центру. Також є доцільним відкриття діалізних філій у Дунаєвецькій ЦРЛ (для 13 жителів Дунаєвецького району та 5 – Новоушицького), Славутській ЦРЛ (для 13 жителів Славутського р-ну). Частково зніме питання перевантаженості діалізних філій у містах Кам’янець-Подільський та Шепетівка їх переведення на 4-змінний графік роботи. Також необхідно збільшити фінансування для придбання окремих препаратів та вирішити питання із розширенням площі Шепетівської філії.

Головний позаштатний дитячий нефролог ДОЗ ХОДА Наталія Урбан повідомила про стан надання нефрологічної допомоги дитячому населенню краю. За її словами, в області організовано сучасну модель поетапної медико-профілактичної допомоги  дітям із хворобами нирок та сечовивідних шляхів. Так, дільничні педіатри та сімейні лікарі активно виявляють дітей з нефрологічною патологією. Діють діагностичні профільні кабінети, а стаціонарна допомога надається на базі нефрологічного відділення обласної дитячої лікарні, де функціонують 40 ліжок. Замісну ниркову терапію діти проходять на базі центру детоксикації ХОЛ, Кам’янець-Подільської міської лікарні № 1 та Шепетівської ЦРЛ, а також НДСЛ «ОХМАТДИТ». На даний час технічне оснащення відділення детоксикації ХОЛ не дозволяє проводити дітям  до 12 років програмний гемодіаліз, що характерно для західного регіону України. Реабілітацію хворих проводять на базі санаторіїв «Україна» (Маків) та «Джерело» (м. Трускавець).

Зростає кількість звернень дітей першого року життя, що зумовлено покращенням УЗД вроджених вад розвитку нирок в антенатальному періоді. Проводиться амбулаторне динамічне спостереження цих дітей, щороку їх госпіталізують для проведення рентгенологічного обстеження.

Близько 51 % звернень до нефрологічного кабінету Хмельницької обласної дитячої консультативної поліклініки (ХОДКП) через гострий та хронічний пієлонефрит. Частка хронічної ниркової недостатності складає 1,5%. Основною причиною звернень пацієнтів до дитячого нефролога є мікробно-запальні захворювання.

Персоніфікований реєстр дітей та підлітків з хронічною хворобою нирок дозволяє своєчасно прогнозувати хронічні захворювання нирок, своєчасно лікувати причинне захворювання, проводити реноорганопротекцію, вакцинацію проти гепатиту В, підготовку до трансплантації нирок, перитонеального та програмного гемодіалізу, соціальну адаптацію.

За словами Наталії Урбан, протягом року нефрологи систематично здійснюють виїзди в райони області у складі консультативної бригади лікарів для надання консультативної та організаційно-методичної допомоги на місцях. В районах проводиться відбір контингентів дітей, які потребують поглибленого обстеження, для верифікації діагнозу в нефрологічному відділенні; контроль за диспансерним наглядом, реабілітацією дітей з патологією нирок і сечовивідних шляхів; консультації дітей з раніше встановленим діагнозом, корекція лікування.

Частота захворювань нирок та СВШ в останні 3 роки зросла на 8-10%.

Показники поширеності та захворюваності нефропатій вище державного, що свідчить про активне виявлення цієї патології на місцях. Спостерігається збільшення питомої ваги мікробно-запальних захворювань у дітей раннього віку та у підлітків. Зростає поширеність інфекцій нирок, хронічного пієлонефриту, в порівнянні з показниками 2015 року серед дітей до 14 років. Ймовірно, за рахунок інфекцій, що передаються статевим шляхом у підлітків.

Навпаки, зменшується поширеність та захворюваність на гломерулонефрит, особливо хронічний. Обласні показники нижчі за державні, що свідчить про ефективність лікування гострого гломерулонефриту, зменшення хронізації процесу.

Головний позаштатний дитячий нефролог краю Наталія Урбан впевнена, що важливим показником ефективності надання медичної допомоги є терміни лікування дітей з патологією нирок в стаціонарі. Фіксується стійка тенденція до зменшення вказаного показника практично у всіх нозологіях, що пояснюється покращенням якості діагностичного процесу та застосуванням нових ефективних схем лікування патології.

При обстеженні та лікуванні у нефрологічному відділенні ХОДЛ пацієнти в основному забезпечуються ліками. Проте окремі препарати батьки змушені закупляти за власні кошти.

Інвалідність дітей із нефрологічною патологією посідає 8-9 місце у структурі загальної дитячої інвалідності.

Ефективність надання нефрологічної допомоги в світі оцінюється за кінцевим результатом – розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН). На даний час персоніфікований комп’ютерний реєстр дітей з хронічними хворобами нирок включає 1256 дітей та підлітків.

Для верифікації діагнозу в повному обсязі задіяні можливості лабораторії ХОДЛ, при необхідності використовуються лабораторії інших ЛПЗ, в тому числі приватні, і центри комп’ютерною томографії. Крім того, впроваджено сучасні методики обстеження.

З 2005 року проведено 9 трансплантацій донорської родинної нирки дітям (7 – у Центрі трансплантології у м. Київ, 1 – в м. Запоріжжі; 1 донорська нирка – в дитячому центрі уронефрології м. Мінська). 1 дитина перебуває в листі очікування у м. Мінськ (підготовка до трансплантації донорської нирки).

У 2016 році встановлено вперше ХНН 7 дітям, проведено трансплантацію нирки 1 дитині, отримують ПГД на базі НДСЛ „ОХМАДИТ” 2 дітей, розпочато ПГД 1 дитині, 2 дітей отримують ПД на базі відділення детоксикації ХОЛ.

На завершення виступу, Наталія Урбан висловила свої пропозиції щодо покращення роботи нефрологічної служби області.

Про стан обліку та звітності в закладах охорони здоров’я області доповідала начальник обласного інформаційно-аналітичного центру Олена Юлик. Вона наголосила, що уже незабаром будуть створені єдині державні реєстри та єдиний простір обміну даними між медичними інформаційними системами України. Але для реалізації цього завдання необхідна комп’ютеризація робочих місць практично всіх лікарів. Сьогодні ЛПЗ області забезпечені комп’ютерами вкрай недостатньо. Всього в закладах близько 1750 одиниць комп’ютерної техніки, а це 6 штук на 100 працівників. Безпосередньо лікарі первинної ланки, які вже у поточному році повинні підключитись до державної інформаційної системи, мають лише 32 комп’ютери (штатних посад лікарів первинної медичної допомоги – 935, фізичних осіб – 762).

Олена Олександрівна звернула увагу, що для повної інформатизації медичних закладів області додатково потрібно закупити понад 5 тисяч одиниць комп’ютерної техніки, в т.ч. для первинного рівня – близько 950 одиниць, вторинного – 2800, третинного – 1400. Крім того, до запровадження на всіх рівнях надання медичної допомоги комплексних інформаційних систем та, відповідно, електронного документообігу, медичні заклади зобов’язані забезпечити якісне ведення медичної документації, достовірний облік та звітність.

За результатами розгляду питань порядку денного, колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідні рішення.

Хмельницький обласний Центр здоров’я.

Поділитись —