20 грудня у конференц-залі Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА за участю заступника голови облдержадміністрації Валерія Олійника провели останню у 2017 році колегію. До роботи колегії запросили начальників управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головних лікарів обласних, міських лікувально-профілактичних закладів, центрів ПМСД, ЦРЛ, КЗ НМР «СМСЧ м.Нетішин», вузлових лікарень станцій Гречани та Шепетівка, обласних дитячих санаторіїв, директорів медичних коледжів та училищ.

Стан клінічної лабораторної діагностики в ЛПЗ області аналізувала головний позаштатний лаборант ДОЗ ОДА Людмила Шевчишина. Вона повідомила, що у складі медичних закладів області вторинного та третинного рівнів функціонують 63 клініко-діагностичних лабораторії (КДЛ), а також 6 бактеріологічних (Славутської ЦРЛ, Чемеровецька ЦРЛ, СМСЧ м. Нетішин, ХМП № 4, ХМПЦ) та 6 спеціалізованих.

Матеріально-технічна база КДЛ області дещо покращилась. Це вдалося зробити завдяки закупівлі значної кількості лабораторного обладнання, на яке кошти були виділені з обласного та районних бюджетів.

Ремонти провели у КДЛ Старосинявської, Дунаєвецької, Славутської, Шепетівської ЦРЛ. Ізяславська КДЛ та баквідділ Віньковецької ЦРЛ перейшли в нові приміщення.

Людмила Шевчишина зазначила, що найкраще забезпечені обладнанням КДЛ Волочиської, Старокостянтинівської, Шепетівської, Кам`янець-Подільської, Деражнянської, Дунаєвецької ЦРЛ. Серед міських закладів — ХМПЦ, ХМДЛ, ХМЛ, ХМП № 4, ХМП № 1, серед обласних — ХОЛ, ХОДЛ, ХООД, ХОКД, ХОПТД, ХОЦПБ-СНІД.

У 2017 році покращилась матеріально-технічна база КДЛ Хмельницької ЦРЛ, Нетішинської СМСЧ, ХМП № 1, 2, 3, ХОДЛ. Проте незадовільно оснащеними і досі залишаються КДЛ Старосинявської, Білогірської, Віньковецької та Летичівської ЦРЛ.

Фахівець констатувала, що майже в усіх лабораторіях існує проблема з визначенням електролітів. У Летичівській, Віньковецькій, Красилівській ЦРЛ відсутні гемокоагулометри, визначення основних тестів системи гемостазу в цих лабораторіях проводиться рутинними методами.

Недостатня кількість аналізаторів для визначення глюкози в лабораторіях Старосинявської, Кам`янець-Подільської, Віньковецької ЦРЛ, Кам`янець-Подільської МЛ, що суттєво впливає на якість цього показника.

Крім того, автоматичні біохімічні аналізатори відсутні майже в усіх великих лабораторіях, що впливає на якість та термін проведення біохімічних аналізів. Автоматичні аналізатори потрібні для Славутської, Шепетівської, Старокостянтинівської ЦРЛ, Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських лікарень.

До того ж, в усіх лабораторіях не вистачає допоміжного обладнання – сухожарових шаф, термостатів, холодильників, центрифуг, автоклавів, дистиляторів, бінокулярних мікроскопів.

Також не вирішено питання ремонту та технічної профілактики лабораторного обладнання: цим, як і раніше, займаються приватні фірми або інженери фірм-постачальників.

За 9 місяців 2017 року КДЛ області провели більше 32, 5 млн. аналізів. Зокрема, на базі обласного перинатального центру ХОЛ для вагітних області безкоштовно здійснюють біохімічний скринінг, тромбоеластографію, визначення прокальцитоніну. У КДЛ ХОЛ, ХМПЦ, ХОДЛ, ХМІЛ визначають гормони щитоподібної залози, статеві гормони, маркери гепатиту. У КДЛ ХООД визначають онкомаркери.

Людмила Шевчишина підкреслила, що на реактиви, в середньому, на рік лабораторіям виділяють 100-150 тис. грн., чого вкрай недостатньо. Лабораторії області майже не впроваджують нових методик, оскільки в цьому році бракує коштів на реактиви. У порівнянні з попередніми роками, зменшилась кількість складних лабораторних досліджень, таких, як гормони, ферменти, ТОRCH-інфекції, електроліти, гази крові. Також це пов’язано з мізерним фінансуванням і коштовними тест-системами.

Дещо покращилася лабораторна бактеріоскопічна діагностика туберкульозу. Усі протитуберкульозні кабінети в районах облаштовані відповідно до табеля оснащення, а на базі ХОПТД проводять семінари з лікарями та лаборантами з лабораторної діагностики туберкульозу.

Головний позаштатний лаборант ДОЗ ОДА Людмила Шевчишина додала, що усі КДЛ області здійснюють внутрішньолабораторний контроль якості усіх видів досліджень на правильність та відтворення. Також фахівець поінформувала про проблеми лабораторної служби та шляхи їх вирішення.

Про стан бактеріологічної діагностики в ЛПЗ області говорила головний позаштатний бактеріолог ДОЗ ОДА Тетяна Мота. Вона розповіла, що мережа бактеріологічної служби в ЛПЗ області нараховує 6 баклабораторій та 22 баквідділи КДЛ. 2 ЦРЛ (Красилівська та Ярмолинецька) обслуговують на базі територіальних відділень обласного лабораторного центру МОЗ України.

Власної бактеріологічної служби не мають ХОДЛ, ХООД, ХОКД, обласне бюро СМЕ, Державний патологоанатомічний центр. Ці заклади обслуговують баклабораторія ХМП № 4 та баквідділ КДЛ ХОЛ.

Фахівець вважає проблемним укомплектування штатних посад фізичними особами лікарів-бактеріологів. В окремих закладах посади не перепрофільовані, в кількох ЛПЗ працюють молоді спеціалісти без категорії або лікарі-бактеріологи за сумісництвом. Негативом у цій ситуації стало і скорочення посад у 4 ЛПЗ у 2016 році.

Також Тетяна Мота повідомила, що баквідділ КДЛ Віньковецької ЦРЛ переведено у відремонтовану будівлю, збільшено площу приміщення Хмельницької ЦРЛ, а баквідділ Теофіпольської ЦРЛ перенесли в інше приміщення.

На противагу цьому, у Старосинявській ЦРЛ баквідділ КДЛ розташований у приміщенні, що не відповідає встановленим вимогам. Баклабораторія ХМП № 4 розташована в аварійному приміщенні У ХОГВВ площа баквідділу КДЛ замала.

Оснащення бактеріологічних підрозділів відповідно до табеля необхідним обладнанням недостатнє. Устаткування, що використовують для досліджень, переважно застаріле.

Крім того, 90% лабораторій не забезпечені комп’ютерною технікою для користування програмою Whonet 5.6 на створення бази даних проведених досліджень та моніторингу антибіотикорезистентних організмів. Така є лише у ХОЛ, ХМПЦ, ХМП № 4, СМСЧ м. Нетішин, Славутській та Волочиській ЦРЛ. 64 % лабораторій не мають апарату для визначення мутності мікроорганізмів. А єдиний в області автоматичний бактеріологічний аналізатор працює у ХОЛ.

Бактеріологічні підрозділи краю найбільше потребують напівавтоматичних бактеріологічних аналізаторів (26 одиниць), комп’ютерів (20), денситометрів (20), автоклавів (7). Орієнтовно, на закупівлю обладнання необхідно 15 млн. грн. Крім того, баклабораторіям та баквідділам КДЛ необхідні нові холодильники, сухожарові шафи, морозильні камери, лабораторний посуд (пробірки, чашки Петрі, піпетки) та захисний одяг для персоналу.

Загалом, за 9 місяців 2017 року в області здійснили майже 750 тисяч бакдосліджень.

Таким чином, Тетяна Мота запропонувала вважати стан організації бактеріологічної лабораторної діагностики в ЛПЗ області таким, що в цілому відповідає вимогам регламентуючих документів та потребує суттєвого подальшого удосконалення.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Наталія Федів озвучила присутнім план основних організаційних заходів ДОЗ ОДА на 2018 рік.

За результатами розгляду питань порядку денного колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідні рішення.

Хмельницький обласний Центр здоров’я.

Поділитись —