6 жовтня у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру відбувся семінар на тему: «Організаційні питання діяльності та найбільш часті клінічні проблеми в практиці сімейного лікаря». На семінар завітали Президент Української асоціації сімейної медицини, доктор медичних наук, професор Лариса Матюха, член правління Української асоціації сімейної медицини Костянтин Надутий, інші імениті столичні медики. Крім того, участь у заході взяли лікарі загальної практики-сімейної медицини, дільничні терапевти та педіатри міських і обласних ЛПЗ, заступники та головні лікарі центрів ПМСД, а також ЦРЛ.

Відкриваючи зібрання, заступник директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Тетяна Косовська наголосила, що найкраще функції первинної ланки надання медичної допомоги прописані у Законі України щодо внесення змін до основ законодавства про охорону здоров’я. Цей документ датований липнем 2012 року і читати його Тетяна Петрівна порадила не лише керівникам ЛПЗ, а й кожному лікарю. У документі чітко розтлумачено усі засади організації первинної допомоги в Україні, залишається лише виконувати ці вимоги. До речі, безпосередню участь у розробці багатьох документів, які лягли в основу організації роботи первинної ланки галузі охорони здоров’я, брав гість семінару Костянтин Надутий.

За словами Тетяни Косовської, відповідно до вимог згаданого Закону, з 2013 року практично у всіх районах та містах Хмельницької області відкрилися територіальні центри первинної медико-санітарної допомоги. Саме виділення центрів ПМСД як юридичних осіб дало поштовх до власне розвитку первинної допомоги. На порозі створення – центри ПМСД у Хмельницькому та Нетішині. Нині, каже Тетяна Петрівна, увага до первинної ланки дуже серйозна, як на рівні Департаменту, так і на рівні обласної влади. Тим більше, наразі триває формування територіальних громад. Наша область у цьому процесі займає передові позиції.

У краї вже діють 22 громади. Департамент охорони здоров’я активно співпрацює з керівниками цих структур, старостами сіл. Особливу увагу радять приділяти саме покращенню фінансування амбулаторій, оснащенню їх відповідно до табеля, а також матеріальним стимулам для лікарів та середніх медпрацівників. У той же час, Міністерство рекомендує організовувати міжрайонні або й міськрайонні Центри. Водночас, існують чіткі нормативи щодо кількості амбулаторій в місті та селі, так само й щодо чисельності населення і відстані до АЗПСМ.

Так, у районах багатоповерхової забудови амбулаторія має розташовуватись в межах 500 м, в малоповерховій – 1,5 км, а в селах – 7 км.

Серйозним питанням залишається і кадрове медичне забезпечення на місцях. Однак, над тим, як зацікавити кваліфікованого спеціаліста залишитися працювати у сільській місцевості, має думати влада територіальних громад.

Як свідчить аналіз роботи ФАПів краю, у багатьох із них матеріально-технічне оснащення бажає бути кращим. Кульгає і організація роботи в амбулаторіях. Наразі в області діють 892 ФАПи. Відповідно до нормативів, ФАП може працювати в населеному пункті, де проживає не менше 300 чоловік. 36 % ФАПів обслуговують менше, ніж 300 мешканців. Натомість, у таких селах має бути створений медичний пункт тимчасового базування, куди за графіком приїжджає лікар амбулаторії, до якої має стосунок цей пункт.

Також у своїй доповіді заступник директора Департаменту Тетяна Косовська наголосила на чіткому дотриманні лікарями уніфікованих та локальних протоколів діагностики та лікування пацієнтів.

Підтримала колегу Президент Української асоціації сімейної медицини, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» Лариса Матюха. Вона подякувала за гарну організацію зібрання і наголосила, що має бути чітко розмежована робота лікаря та медсестри, оскільки досить часто їх функції дублюються. Наразі в Українській асоціації сімейної медицини працюють над книжкою, яка називається «Функція сімейного лікаря і сімейної медсестри при виконанні уніфікованих протоколів».

На переконання фахівців, кожна амбулаторія, використовуючи уніфіковані протоколи, має розробляти локальний для свого закладу – на кілька сторінок, що стосуються саме його роботи.

Член правління Української асоціації сімейної медицини Костянтин Надутий наголосив, що перша концепція розвитку галузі охорони здоров’я створена у 2000 році. Він підкреслив, що виділенням первинної ланки медичної допомоги займалися ще в часи СРСР. Постанова про запровадження сімейної медицини вперше була прийнята у 1988 році ЦК КПРС. Нею регламентовано експеримент про введення сімейної медицини у Львівській області. Однак, твердить фахівець, потрібно проводити зміни, відповідно до вимог часу. Первинна ланка має стати самодостатньою і достойною поваги, щоб у ній відчували себе добре і працівники, і пацієнти, які приходять на прийом. Адже з проблемою людина звертається, в першу чергу, до сімейного лікаря, і саме він повинен скерувати пацієнта у подальших діях.

По завершенні заходу його учасники одержали відповідні сертифікати.

За матеріалами обласного Центру здоров’я.

Поділитись —