21 жовтня у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру відбулась регіональна нарада-семінар на тему «Імплементація міжнародних та вітчизняних рекомендацій в клінічну практику лікаря інтерніста». У засіданні взяв участь головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», член-кореспондент НАМН України, професор Василь Нетяженко.

Почерпнути нову потрібну для роботи інформацію запросили близько 150 терапевтів, кардіологів, інтервенційних кардіологів, неврологів, лікарів загальної практики-сімейної медицини ЛПЗ краю, а також викладачів факультету ПДО ВНМУ ім. М. І. Пирогова та лікарів-курсантів.

На початку наради професор Василь Нетяженко проаналізував надання невідкладної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом та інсультами в Україні, обговорив настанови та протоколи МОЗ України. За його словами, є області, які виділяються на фоні низького рівня надання медичної допомоги, є ті, які бажають бути кращими. Хмельницька область хоч і маленька, однак місцеві лікарі намагаються виконувати свою роботу краще за інших. Вдається не завжди, але головне – що є бажання. Аналогічні конференції Василь Нетяженко називає не перевіркою роботи, а обміном думками, адже нині в державі ситуація щодо надання ургентної допомоги хворим критична. Крім того, пацієнтам доводиться витрачати кошти ліки, які суттєво не поліпшують стану хворого, як-от заспокійливі чи інші препарати.

Також Василь Нетяженко нагадав, що з 1 січня наступного року має стартувати проект щодо реімбурсації препаратів від гіпертонічної хвороби, цукрового діабету і бронхіальної астми. Професор входить до складу відповідної робочої групи при Кабінеті Міністрів України. У переліку ліків, впевнений головний позаштатний терапевт МОЗ, мають бути лише препарати, які дійсно матимуть довготривалий ефект. Якщо у Кабміні прислухаються до професійних пропозицій робочої групи, проект реімбурсації матиме результат.

Крім того, впевнений Василь Нетяженко, лад необхідно навести і на фармацевтичному ринку. Адже ганебно, що на один і той же препарат ціни у кількох аптеках різняться на десятки гривень.

Начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню, головний терапевт Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Аліна Костенко відзвітувала про діяльність терапевтичної служби краю у 2015-му та за 9 місяців 2016 року. Вона нагадала, що в області працюють більше 1 тисячі лікарів терапевтичного профілю. Майже 60 % медиків мають високий рівень кваліфікації.

За поширеністю у Хмельницькій області 1 місце посідають хвороби системи кровообігу, 2 – органів травлення, 3 – органів дихання, 4 – ендокринної системи, 5 – кістково-м`язової системи. Структуру захворюваності традиційно формують хвороби органів дихання, кровообігу, сечостатевої та м’язової систем.

Серед причин первинного виходу на інвалідність лідерство тримають онкологічні, недуги системи кровообігу, травми та отруєння, хвороби кістково-м’язової  та сполучної тканин. За словами головного терапевта, у 61% випадків причинами смертності стають хвороби системи кровообігу, в 11% –  новоутворення, у 6% – старість. Ішемічна хвороба серця стає головним чинником у більш як половині випадків смертності від хвороб системи кровообігу. В таких умовах гіпертонічна хвороба стає призвідником для розвитку ішемічної хвороби серця та атеросклеротичного ураження судин. Особливо актуальною ця проблема є для сільської місцевості. Адже саме там спостерігається недостатнє охоплення населення медичними оглядами, лікування хворих без звернення до медичних закладів. Як наслідок – невчасне виявлення патології та її ускладнень.

За інформацію Аліни Костенко, однією з найчастіших причин інвалідності і смертності пацієнтів є гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок неадекватного лікування гіпертонічної хвороби та дефібриляції передсердь.

Крім того, на окремих територіях спостерігається досить високий показник смертності від пневмонії, що не може не тривожити. Тривожна статистика і щодо ускладнень від цукрового діабету. Через довготривале та дороговартісне лікування від цукрового діабету, збільшується кількість хворих з хронічною нирковою недостатністю, які потребують лікування в умовах гемодіалізу. На думку Аліни Миколаївни, слід посилити контроль за станом диспансеризації хворих на цукровий діабет, проведення спеціальних лабораторних досліджень, роботи «Шкіл діабету» та «Діабетичної стопи», створення кабінетів діабетичної ретинопатії.

Протягом 5 попередніх років збільшилась кількість хворих на хронічну недугу нирок та хронічну ниркову недостатність 3-4 стадії.

Як запевнила головний терапевт ДОЗ Аліна Костенко, Хмельницька область готова брати участь у пілотному проекті щодо державного регулювання цін на інсуліни. Так, за кошти обласного бюджету були придбані 26 ноутбуків для лікарів-ендокринологів, які будуть виписувати рецепти. Всі робочі місця підключені до мережі інтернет, забезпечені принтерами. В області проживає 7906 осіб, які потребують інсулінотерапії. Держлікслужба та аптеки, які працюють у медзакладах вторинного рівня, в рамках участі у пілотному проекті, будуть забезпечувати хворих інсулінами.

Напередодні сезонного підвищення захворюваності на грип та ГРВІ Аліна Костенко зазначила, що підготовка до епідсезону проведена  не в повному обсязі. Так, для вакцинації від грипу медперсоналу закуплено лише 18 % від запланованого. А щеплення зробили лише 12 % працівників з групи ризику.

Одним з головних завдань терапевтичної служби краю на найближчу перспективу – створення на базі обласного кардіологічного диспансеру Хмельницького обласного центру кардіології.

У рамках наради-семінару учасники заслухали ще цілу низку актуальних доповідей. За результатами засідання його учасники отримали відповідні сертифікати.

Інна Левінська,

Хмельницький обласний Центр здоров’я

Поділитись —