До обговорення регіональної програми долучилися представники Держенергоефективності України, проєкту USAID «Енергетична безпека», громад області, бізнесу та інші запрошені.

Це уже третє засідання робочої групи з розробки регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності при Хмельницькій ОВА. Ключовими питаннями, що потребують розгляду сьогодні є створення системи енергетичного менеджменту та підготовка конкретних проєктів у рамках підготовки регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності Хмельницької області.

Як зазначила директор Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства ОВА Віра Бригадир, в умовах обмеженості ресурсів територіальним громадам доводиться на сьогодні вирішувати чимало важливих питань, а саме: зменшення споживання енергії, облік витрат на енергоносії, запровадження заходів із забезпечення енергетичної ефективності та використання потенціалу енергозбереження. А через російську військову агресію ці питання набули ще більшої актуальності та стали пріоритетними для органів місцевого самоврядування. Тому зважаючи на важливість енергетичної безпеки та раціональне використання наявних ресурсів, система енергетичного менеджменту все частіше стає невід’ємною складовою загальної системи ефективного управління бюджетним та комунальним секторами кожної громади.

Посадовиця наголосила, що в контексті управління громадою, енергоменеджмент надзвичайно важливий, оскільки витрати на енергопостачання для громадських будівель складають від 5 до 20% місцевого бюджету (в залежності від кількості й призначення будівель), але ці кошти можуть бути значно зекономлені завдяки підвищенню енергоефективності на місцевому рівні.

Також, за її словами, іншою важливою складовою розробки та впровадження регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності Хмельницької області є безпосередньо підготовка та реалізація конкретних проєктів. Відтак, голови територіальних громад мають взяти під особистий контроль питання підготовки проєктів, які можна було б реалізувати в рамках регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності.

Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва зазначила, що питання впровадження енергоефективних заходів надзвичайно важливе, а тому вже зараз місцеві громади повинні займатись розробкою проєктів з енергоефективності та підготовкою фахових енергоменеджерів, які працюватимуть на місцях. Ганна Замазєєва подякувала USAID ПЕБ за підтримку, яку проєкт надає енергосектору України, високу професійність та фаховість в співпраці, зокрема від фінансування окремих проєктів до експертних рекомендацій щодо відбудови об’єктів енергетичного сектору. Вона повідомила, що для забезпечення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки місцевих громад 11 квітня 2023 р. був створений по суті перший фінансовий інструмент – Фонд декарбонізації та енергетичної трансформації України, який наповнюватиметься від податків СО2. Ці гроші будуть направлені на потреби муніципалітетів, територіальних громад, бізнесу та населення для впровадження заходів з енергоефективності, для розвитку відновлюваної енергетики (ВДЕ) та альтернативних видів палива.

Заступник керівника ПЕБ Вадим Вірченко повідомив, що проєкт підтримує Хмельницьку область з перших кроків розробки РПЗЕЕ, концепцію яку було затверджено у квітні 2023 р. Поточний етап розробки програми – це ініціювання та розробка енергоефективних проєктів, які включають малу та середню когенерацію, утилізацію скидного тепла, використання енергетичного потенціалу стічних вод, але не обмежуються лише цим. «Ми хотіли б бачити створення системи енергоменеджменту в Хмельницькій області з метою ініціювання енергоефективних проєктів та залучення інвестицій для їх успішної реалізації», – додав Вадим Вірченко.

Інше важливе питання, яке акцентував представник ПЕБ, це взаємодія енергетичних планів місцевих громад та РПЗЕЕ. Адже РПЗЕЕ спирається, з одного боку, на енергетичні плани громад, а з іншого боку – задає пріоритетні напрямки розробки місцевих енергетичних планів. Тому РПЗЕЕ – це важливий інтегруючий документ, який узагальнює проєкти місцевого рівня і включає проєкти та заходи регіонального рівня. ПЕБ в свою чергу продовжуватиме надавати підтримку, співпрацюючи в цьому з Держенергоефективності. Крім того, в рамках донорської допомоги ПЕБ в 4 громадах Хмельницької області планує поставити вісім когенераційних установок (КГУ) для покращення енергозабезпечення систем теплопостачання та об’єктів критичної інфраструктури.

Діана Корсакайте, керівник напрямку теплопостачання USAID ПЕБ: Проєкт енергетичної безпеки надає велику багатомільйонну підтримку підприємствам теплокомуненерго та органам місцевого самоврядування, в тому числі Хмельницької області. І ця підтримка продовжуватиметься! Намір встановити 8 КГУ – це лише частина великої програми з встановлення в 19-ти населених пунктах України когенераційних установок потужністю 22 МВт.

Діана Корсакайте повідомила, що ПЕБ поступово відновлює надання технічної підтримки сектору теплопостачання України, зокрема в частині планування теплогенеруючих підприємств та розробки інвестиційних проєктів. «Ми очікуємо, що протягом циклу розробки Регіональної програми забезпечення енергоефективності Хмельницької області ПЕБ матиме можливість долучитись і до розробки попереднього техніко-економічне обґрунтування одного – двох проєктів в рамках імплементації даної програми».

Експерт ПЕБ Євген Нікітін розповів у презентації про поточний стан та особливості регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності (РПЗЕЕЕ) Хмельницької області, а також про можливості впровадження малої розподіленої генерації як перспективного шляху забезпечення стійкості та енергетичної ефективності населених пунктів. За аналізом ПЕБ, всі регіональні програми енергоефективності, розроблені в 2010–2015 рр. відповідно до методики, стосуються бюджетної сфери, переважно будівель. Таким чином відсутні програми і методики, у яких комплексно розглядається енергетична ефективність регіону (генерація, транспортування та споживання різних видів енергії) і розробка комплексних програм забезпечення енергоефективності надзвичайно важлива. Розроблена концепція РПЗЕЕ Хмельницької області:

– базується на цілісному підході до секторів генерації та споживання енергії (електро-, тепло-, газопостачання, комунальна інфраструктура, промисловість, сільське господарство, інші сектори), виявленні та використанні міжсекторальної синергії з пріоритетністю розробки мультиефективних проєктів;

– визначає фінансове та ресурсне забезпечення для кожного проєкту РПЗЕЕ, включаючи банківське фінансування, власні кошти суб’єктів господарювання, державно-приватне партнерство, ЕСКО-схеми);

– враховує особливості умов військового часу та важливість критерія стійкості енергопостачання.

За словами Євгена Нікітіна, ключова роль у наповненні РПЗЕЕ конкретними проєктами належатиме органам місцевої влади, тому активізація місцевих громад критично важлива. На поточному етапі вже створена база даних енергоефективних проєктів, яку потрібно наповнювати.

Основні технічні напрямки реалізації РПЗЕЕ відповідно до затвердженої комцепції:

– Підвищення енергоефективності будівель, переважно бюджетної сфери;

– Створення регіональної мережі малої розподіленої когенерації та зміцнення стійкості регіонального електрозабезпечення;

– Енергоефективна трансформація систем теплозабезпечення населених пунктів, включаючи централізоване теплопостачання. Збільшення частки електроопалення з використанням електричних котлів, теплових насосів та теплових акумуляторів;

– Використання скидної теплової енергії та дальнє транспортування теплової енергіївід Хмельницької АЕС;

– Виробництво енергії з твердих побутових відходів (ТПВ) та звалищного газу з полігонів ТПВ;

– Створення енерго-екологічних комплексів на каналізаційних очисних спорудах для виробництва біопалива з мулових осадів;

– Створення стійкої регіональної сонячної електричної генерації за рахунок комбінації СЕС і балансуючої малої когенерації на природному газі;

– Впровадження КГУ та котлів на біопаливі;

– Створення енергетичних плантацій та регіонального ринку біопалива.

В рамках розробки РПЗЕЕ Хмельницької області когенерація розглядається як ключовий проєкт забезпечення стійкості енергопостачання та енергетичної ефективності, оскільки виробництво електричної енергії та тепла під час окремих технологічних циклів потребує значної кількості первинної енергії, на відміну від когенерації, коли вироблення електричної енергії та тепла відбувається під час одного технологічного циклу і відтак потреба в первинній енергії знижується на 10% – 30%. Як інструмент забезпечення енергетичної незалежності та сталості енергопостачання, мала розподілена генерація може бути встановлена на котельнях системи централізованого постачання, системах автономного теплопостачання, малих стабільних енергетичних комплексах у складі сонячних електростанцій та КГУ. При цьому, як зазначив Євген Нікітін, когенерація буде ефективною для використання в умовах війни, а також і після її завершення. Варто зазначити, що деякі теплокомуненерго Хмельницької області вже мають успішний досвід використання КГУ як для забезпечення власних потреб, так і для населених пунктів та об’єктів критичної інфраструктури. Відповідно до змін в законодавстві, прийнятих в першій половині 2023 р., теплогенеруючі підприємства відтепер також мають можливість продавати надлишок електричної енергії в мережу.

Учасники круглого столу, метою якого є саме активізація та зацікавленість місцевих громад Хмельницької області у розробці енергоефективних проєктів, обговорили також питання організаційно-правового забезпечення та методичних аспектів створення місцевих систем енергетичного менеджменту, державно-приватного партнерства, залучення міжнародних фінансових коштів та енергосервісних контрактів (ЕСКО-схеми) як джерел фінансування реалізації проєктів, тощо. Регіональної програми забезпечення енергетичної ефективності Хмельницької області буде розглядатись як пілотний проєкт для масштабування в інших областях України.

Поділитись —