27 липня в актовій залі Державного патологоанатомічного центру України відбулась підсумкова колегія ДОЗ за 6 місяців цього року. У засіданні взяв участь заступник голови облдержадміністрації Валерій Олійник.

До участі у колегії запросили начальників управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головних лікарів міських закладів охорони здоров’я, обласних ЛПЗ, ЦРЛ, центрів ПМСД, СМСЧ м. Нетішин, вузлових лікарень ст. Гречани та ст. Шепетівка, заступників головних лікарів з лікувальної роботи, головних лікарів обласних дитячих санаторіїв, директорів медичних коледжів, училищ, головних штатних та позаштатних спеціалістів ДОЗ ОДА.

У ході засідання Валерій Олійник повідомив, що в обласній державній адміністрації сподіваються на вирішення 2 пріоритетних питань – будівництва нового корпусу обласної дитячої лікарні та реконструкції кардіоцентру. Так, за попередньою домовленістю голови адміністрації Олександра Корнійчука з народним депутатом Сергієм Мельником, у вересні на базі облдержадміністрації відбудеться виїзне засідання бюджетного комітету Верховної Ради України. Можливо, саме ця зустріч стане вирішальною і питання таки вдасться зрушити з мертвої точки. Бо, за словами Валерія Олійника, обласний бюджет не подужає профінансувати такі проекти самостійно, без допомоги зі столиці.

Начальник відділу моніторингу та розвитку охорони здоров’я ДОЗ ОДА Лілія Демчук наголосила, що лише реформування галузі допоможе надавати доступну та якісну медичну допомогу усім верствам населення. Зокрема, у поточному році медики області продовжують працювати над розвитком первинної ланки, створенням госпітальних округів, впровадженням системи реімбурсації ліків для певних видів захворювань. Також опрацьовані та впроваджуються зміни у системі фінансування закладів охорони здоров’я. Проте як первинний, так і вторинний рівні надання медичної допомоги потребують належного оснащення закладів обладнанням та апаратурою.

Первинна медична допомога визначена пріоритетом у галузі охорони здоров’я. З січня 2017 року в області запрацювали 2 центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в обласному центрі та в смт. Сатанів Городоцького району. Поки не створений центр ПМСД як самостійний заклад лише у Нетішині.

Наразі в області функціонує 26 самостійних центрів ПМСД, з них – 3 міських, 20 районних та 3 селищних (у смт. Чорний Острів, Меджибіж, Сатанів). У структурі цих закладів 237 лікарських амбулаторій, 869 ФАП/ФП та 97 мобільних пунктів тимчасового базування (МПТБ).

Однак, мережа амбулаторій ЗПСМ розширюється досить повільно. У цьому році у сільській місцевості відкрито лише 2 амбулаторії (Юрівська у Білогірському та Стружська у Новоушицькому районах). Тому необхідно створити ще 28 амбулаторій: по 5 у Кам`янець-Подільському та Дунаєвецькому районах; по 2 – у Білогірському, Красилівському, Старокостянтинівському та Новоушицькому районах; по 1 – у Віньковецькому, Городоцькому, Славутському, Старосинявському, Теофіпольському, Хмельницькому та Ярмолинецькому районах .

За словами Лілії Яківни, у поточному році продовжувалась робота з оптимізацїї ліжкового фонду цілодобових стаціонарів і скорочено 134 ліжка. В цілому, ліжко працювало по області 167,3 дні. Проте, необхідно й надалі приводити кількість ліжок цілодобових стаціонарів до реальної потреби населення.

Не задовольняє Департамент організація роботи з розвитку паліативної та хоспісної допомоги в області. В ЛПЗ зареєстровано 139 хоспісних ліжок, з них окреме відділення на 25 ліжок функціонує в Хмельницькому обласному протитуберкульозному диспансері. У цьому році відкрито лише 5 ліжок у Летичівській ЦРЛ, однак взагалі відсутні такі ліжка у 3 ЦРЛ.

Госпітальні округи у Хмельницькій області створено, проте госпітальні ради через низький рівень виконавської дисципліни досі так і не затверджені.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» регламентовано здійснення автономізації закладів охорони здоров’я шляхом створення комунальних неприбуткових підприємств. Уже таку процедуру проведено у Кам’янець-Подільській міській стоматполіклініці, також заплановано у Деражнянському центрі ПМСД та Хмельницькій об’єднаній міській стоматполіклініці.

Оптимізація роботи обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ОЦЕМД та МК) передбачає створення централізованої оперативно-диспетчерської служби, розширення мережі пунктів базування бригад ШМД, приведення до вимог роботи відділень ЕМД у багатопрофільних лікарнях.

У цьому році відкрито 2 пункти постійного базування швидкої медичної допомоги: у місті Кам`янці–Подільському та с. Підгірне Старокостянтинівського району. Заплановано відкрити ще 6 з 13 необхідних: у cелах Купіль Волочиського, В. Зозулинці Красилівського, В.Жванчик Дунаєвецького, Вільховець Новоушицького та Базалія Теофіпольського району.

Відділення екстреної медичної допомоги створені у Хмельницькій міській лікарні та 8 ЦРЛ.

Окрема увага суспільства приділяється соціально значущим хворобам. Так, протягом останніх років в нашій області відносно стабілізувалась епідемічна ситуація з туберкульозом. Зокрема, у І півріччі захворюваність на сухоти знизилась як серед дорослого, так і серед дитячого населення.

Особливу увагу Лілія Демчук рекомендувала звернути на здійснення профоглядів серед декретованого контингенту. За 6 місяців цього року захворіли 14 осіб, з яких 6 – працівники шкіл та дитячих дошкільних закладів

Напруженою залишається епідситуація з ВІЛ-інфекції. За І півріччя в області вперше взято під нагляд 115 таких осіб (при 72 за аналогічний період минулого року) і показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію зріс майже в 1,5 рази.

Показник захворюваності на СНІД в I півріччі 2017 року залишився на рівні минулого, при цьому показник смертності дещо знизився. Зріс відсоток передачі ВІЛ статевим шляхом – з 13 % (у 1996 році) до 66 % (за 6 міс. 2017 року).

Загалом, в області під диспансерним наглядом перебувають 1956 ВІЛ-інфікованих. На обліку знаходиться 124 дитини, народжених ВІЛ-позитивними жінками, у 50 з них діагноз «ВІЛ-інфекції» підтверджено.

В ЛПЗ області функціонують 23 кабінети «Довіра», з них на базі 8 впроваджена антиретровірусна терапія. Доступність цієї терапії щорічно розширюється і нині таке лікування отримують 1108 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, у т.ч. 47 дітей.

Для якісної діагностики ВІЛ-інфекції в області функціонують 2 лабораторії. Доступність тестування не обмежена і його можна провести безкоштовно. Проте все більше осіб звертаються за лікуванням у 4 стадії захворювання, що призводить до значного коштовності лікування і великої ймовірності летального наслідку. Щоб виявляти ВІЛ-інфікованих на ранніх стадіях необхідно покращити тестування груп ризику та осіб, які перебувають на лікуванні в ЗОЗ.

На фоні продовження воєнних дій на східних кордонах України, залишається актуальним питання організації та надання медичної, реабілітаційної, зокрема, психологічної допомоги учасникам та демобілізованим із зони АТО бійцям в територіальних закладах охорони здоров’я за місцем проживання таких осіб.

З початку проведення АТО із 5278 демобілізованих учасників АТО – мешканців області, медичний огляд проведено 87 % осіб, на «Д» облік взято 1815 (34 % від всіх), проліковано амбулаторно 54 % з них та стаціонарно – ще 34 %, прооперовано 33 особи. Лише у 5 районах профілактичними медичними оглядами охоплені всі учасники АТО.

У І півріччі цього року в Хмельницькому обласному госпіталі ветеранів війни вперше виявлено 10 випадків онкопатології, 1 випадок туберкульозу легень та 1 випадок цукрового діабету. І це вимагає відповіді на запитання щодо якості проведення профоглядів ветеранів, інвалідів, учасників війни, учасників АТО.

У 2016 році було використано 80 % направлень на лікування у ХОГВВ згаданих категорій населення. За 6 міс. цього року уже використано 88 % путівок.

Крім того, на цей рік обласне відділення ФСС з ТВП виділило 30 путівок для медико-психологічної реабілітації постраждалих учасників АТО у санаторії «Авангард» Вінницької області. Їх розподіл здійснює ХОГВВ, уже використано 12 путівок.

На думку Лілії Демчук, необхідно прискорити ремонт та відкриття реабілітаційного відділення (для відновного лікування хворих із захворюваннями і травмами опорно–рухового апарату та нервової системи) на 25 ліжок у ХОГВВ.

Начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню, головний терапевт Департаменту Аліна Костенко повідомила, що за даними Головного управління статистики в Хмельницькій області, демографічна ситуація є вкрай напруженою. Це зумовлене зменшенням кількості населення, у т.ч. підлітків, жінок фертильного віку та народжених, чисельність наявного населення скорочується, кількість померлих майже в 1,8 рази більше, ніж кількість народжених. Значних втрат зазнає сільське населення за рахунок міграції у міста та надзвичайно високих показників смертності, що майже вдвічі перевищують показники по містах.

Серед причин смерті населення області І місце посіли хвороби системи кровообігу (62,5%), ІІ – новоутворення (11,6%), ІІІ – зовнішні причини смерті (4,6%).

Пріоритетним завданням держави у галузі охорони здоров’я є збереження життя та здоров’я матерів та дітей. Малюкова смертність є одним з головних показників рівня системи охорони здоров’я. Рівень малюкової смертності за перше півріччя дещо вищий минулорічного показника. Проте рівень первинної інвалідності дітей трохи знизився.

Кількість пологів, на жаль, і в цьому році зменшується і за 6 місяців відбулось 5668 пологів, що на 593 менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найменша кількість пологів (лише 11) відбулась в Старосинявській ЦРЛ, проте головний лікар й далі ігнорує рішення колегії ДОЗ ОДА щодо припинення пологів в закладі. Натомість, прийом пологів більше не здійснюють у Білогірській та Новоушицькій ЦРЛ.

З жовтня 2016 року розпочав роботу Кам’янець-Подільський перинатальний центр, який у перспективі буде регіональним (південним) перинатальним центром ІІ рівня (в 2016 році відбулося 1139 пологів, за 6 місяців 2017 – 557).

Для створення північного перинатального центру ІІ рівня актуальним питанням залишається добудова корпусу Шепетівської ЦРЛ (за 2016 рік – 895 пологів, за 6 міс. 2017 року – 403).

Відбулось 9 пологів поза лікарняним закладом проти 5 в 2016 році. Ці факти становлять ризик материнської та малюкової смерті і потребують впливу з боку керівників центрів ПМСД.

Кількість кесарських розтинів в області, у порівнянні з минулим роком, не зменшилась і склала 22 %. Також потребує реагування робота жіночих консультацій з попередження передчасних пологів.

Позитивом головний терапевт ДОЗ вважає те, що передчасні пологи (до 37 тижнів) своєчасно скеровуються в обласний перинатальний центр. Так, з 11 пологів з масою тіла новонародженого до 1000 г., 7 відбулось в обласному перинатальному центрі, а з 27 пологів з масою тіла новонародженого від 1000 до 1500 г., 21 відбулись на ІІІ рівні.

Однією з найактуальніших медико-соціальних проблем сучасності є артеріальна гіпертензія, яка обумовлена не лише її поширеністю, а й значною кількістю ускладнень, що призводять до інвалідизації населення та високого рівня смертності. Саме артеріальна гіпертензія є основним фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, а також цереброваскулярної патології, зокрема, мозкового інсульту.

За І півріччя 2017 року в області зареєстровано 844 хворих з гострим інфарктом міокарда. Лікарняна летальність при ГІМ склала 13,5%, що вище минулорічного показника.

Про своєчасність госпіталізації та якість лікування у стаціонарі свідчать низькі показники лікарняної летальності в Красилівській ЦРЛ (3,7%), Славутській (5,4%), Хмельницькій (5,9%), Віньковецькій (7,14%), Дунаєвецькій (7,7%). Одночасно надзвичайно висока летальність в Кам’янець-Подільсьій ЦРЛ (26,1%), Новоушицькій (25,0%). В інших територіях показники летальності наближені до обласного показника.

Однією з найчастіших причин інвалідності та смертності населення є гострі порушення мозкового кровообігу внаслідок неадекватного надання допомоги пацієнтам з гіпертонічною хворобою та фібриляцією передсердь на амбулаторному етапі.

За 6 місяців 2017 року зареєстровано 513 транзиторних ішемічних нападів. Позитивним є той факт, що цей показник є дещо нижчим, ніж за аналогічний період минулого року.

У структурі судинних захворювань головного мозку провідне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу. Так, за 6 місяців 2017 року в області зареєстровано 1791 хворий з гострим порушенням мозкового кровообігу і показник поширеності в зв’язку зі зменшенням кількості населення, залишився практично на рівні минулого року. При цьому, обласний показник постійно вище показника державного.

Згідно наказу МОЗ України особи, які захворіли на гостре порушення мозкового кровообігу, повинні перебувати під диспансерним наглядом протягом 1 року. Станом на 01.07.2017 року під диспансерним наглядом перебували 68, 9% від зареєстрованих хворих.

Аліна Костенко додала, що з 1 квітня 2017 року на території області діє Урядова програма «Доступні ліки». У Центрах первинної медико-санітарної допомоги чітко організована робота з дотримання галузевих вимог рецептурної виписки лікарських засобів при лікуванні окремих захворювань за цією програмою. Участь у ній беруть 176 аптек та 281 аптечних пункти (всього 457 закладів). До виписки рецептів залучено 706 лікарів первинної ланки, які станом на 21 липня виписали 254 351 пільгових рецептів. При цьому, відшкодування здійснено за 75 % рецептів. Станом на 21.07.2017 року освоєно 5 538,0 тис. грн., що становить 33% від річного плану.

За 6 місяців 2017 року в стаціонари області доставлено 2444 хворих з терміновими хірургічними станами. В структурі діагнозів цих осіб переважають гострий апендицит (948 випадків), гострий панкреатит (315), гострий холецистит (292), шлунково-кишкова кровотеча (254), травми внутрішніх органів, грудної та черевної порожнини (144).

Епідемічну ситуацію в області Аліна Костенко охарактеризувала як нестійку: є ріст захворюваності за окремими нозологіями та сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб. Водночас, показники за більшістю нозологій – на рівні державних.

Зокрема, майже у всіх регіонах області спостерігається зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції. Приміром, зареєстроване збільшення кількості випадків вірусних гепатитів А, гострих та хронічних форм вірусного гепатиту С.

Крім того, вдвічі зросла захворюваність на хворобу Лайма. Так, у 13-ти регіонах області зареєстровані такі випадки (минулого року фіксувались лише в 4-х регіонах). При лабораторному дослідженні ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» виявили, що кожен 3-й кліщ – інфікований.

Особливу увагу головний терапевт ДОЗ вимагає звернути на попередження інфекцій засобами імунопрофілактики, яка є найбільш ефективним методом боротьби з цими хворобами.

За 6 місяців зареєстровано 5 випадків кору, в тому числі 2-є дітей. З числа хворих, троє дорослих – щеплені та у всіх діагноз підтверджений лабораторно.

З червня 2016 року імунобіологічні препарати надходять відповідно до заявки 2015 року, а в поточному році – відповідно до заявки 2016 року (за виключенням вакцин проти туберкульозу та гепатиту В).

Крім того, на часі проблема забезпеченості закладів охорони здоров’я області протидифтерійними, протиправцевими, протиботуліністичними сироватками, сироваткою проти отрути гадюки, протиправцевим анатоксином, антирабічним імуноглобуліном, які закуповуються за кошти місцевих бюджетів.

Фахівець нагадала, що для досягнення рівня захисту території необхідно щеплювати не менше 95% населення або за 6 місяців – 47,5%.

Однак, за І півріччя цього року показник виконання плану вакцинації дітей, віком до 1 року, склав:

– проти дифтерії, правцю, кашлюку – лише 21,9 %;

– гемофільної інфекції – 14,8 %;

– проти поліомієліту – 18,3 %;

– гепатиту В у пологових відділеннях – 28,4 % та до 1 року – 7,4 %;

– проти туберкульозу – 33,7 %;

– кору, паротиту та краснухи – 47,8 %.

Плани вікових ревакцинацій виконано (понад 47,5%) в 3 позиціях із 9 контрольних: у віці 6 та 14 років проти поліомієліту, в 6 років – проти кору, паротиту та краснухи.

Аліна Миколаївна наголосила, що, хоча нині рівень забезпечення імунобіологічними препаратами значно покращився, проте в деяких регіонах імунопрофілактика – на досить низькому рівні.

Вакцинація дітей до 1 року АКДП виконана лише на 21,9%. Починаючи з листопада 2016 року, станом на 14 липня 2017 року було вакциновано вакциною АКДП виробництва «Серум Інститут» Індії 42 438 дітей, з них у 2133 або 5 % зареєстровані реакції на введення вакцини АКДП, з яких 18 дітей були госпіталізовані.

План вакцинації проти поліомієліту дітей до 1 року виконаний на 18,3 %, проти гемофільної інфекції – на 14,8 %. На окремих територіях не виконаний план ревакцинації дітей проти дифтерії та правцю у 18 місяців, 6 та 16 років.

Навіть при наявності вакцин план ревакцинації дорослих проти дифтерії та правцю виконаний лише на 12,3%.

Викликає занепокоєння і туберкулінодіагностика, яка проведена лише 29,2% дітей віком 4-14 років, які є обов’язковим контингентом. Основна причина – у відсутності закупівель туберкуліну. Зазначені недоліки свідчать про відсутність належного контролю за станом імунопрофілактики в закладах охорони здоров’я. Проте, проведення імунопрофілактики як важливої складової всієї профілактичної роботи, покладене саме на центри.

Начальник відділу післядипломної освіти та кадрового забезпечення Департаменту Наталія Ткачук поінформувала, що у лікувально-профілактичних закладах області зареєстровано 5392.00 штатних лікарських посад. Укомплектованість фізичними особами лікарів складає 80,34 %, в закладах районної ланки – 78,27 %. Зареєстровано 11 109,00 штатних посад середнього медперсоналу. Укомплектованість їх фізичними особами становить 96,70 %.

У закладах первинної ланки зареєстровано 1146.00 штатних лікарських посад. Укомплектованість штатних посад фізичними особами складає 77,7 %, в районних центрах ПМСД – 74.4 %. Кількість незайнятих посад 159, з них 30 – у м. Хмельницькому. Низький рівень укомплектованості штатних посад сімейних лікарів у Віньковецькому (72.2%), Волочиському (73.3), Славутському (72.7%) центрах ПМСД, і наднизький – у Городоцькому (61.2%), Старокостянтинівському (60,0%) та Шепетівському (48,1%) центрах ПМСД.

На первинній ланці окрім сімейних лікарів працюють 170 дільничних педіатрів (з них 131 – у містах) та 111 дільничних терапевтів (з них 73 – у містах).

У закладах вторинної ланки зареєстровано 3329.25 штатних лікарських посад, на яких працюють 2738 лікарів, укомплектованість становить загалом по всіх закладах 82.24 % і практично однакова як у районних, так і міських закладах вторинного рівня.

Зокрема, низький рівень укомлектованості лікарських посад у 7 ЦРЛ. У 8 ЦРЛ та СМСЧ м. Нетішина висока частка працюючих пенсіонерів, що загрожує поглибленням кадрового дефіциту у перспективі. Натомість, рівень укомплектованості вторинної ланки молодшими медичними спеціалістами достатньо високий – 99,9% у ЦРЛ, 94 % – в м. Кам`янці-Подільському, 91,7 % – в м. Хмельницькому. В цілому по області він складає 97 %.

Наталія Ткачук наголосила, що деякі зміни в чинному законодавстві регламентують порядок працевлаштування молодих фахівців. В результаті змінюються підходи до процесів забезпечення закладів медичними (в першу чергу лікарськими) кадрами. Таким чином, тепер випускники, у переважній більшості випадків, мають право вільно обирати місце роботи. Так само, випускники вищих навчальних закладів, які навчались за державним замовленням, можуть відмовитись від місць працевлаштування у закладах охорони здоров′я та за спеціальностями, запропонованими Комісіями по розподілу. У таких випадках місце працевлаштування та спеціальність в інтернатурі обирають самостійно, звертаючись до керівників закладів.

Наталія Євгенівна додала, що уже добігає кінця процес зарахування в інтернатуру. З тих, хто навчався за кошти державного бюджету, уже зараховано 118 випускників. У більшості випадків їх скерували за місцем проживання та за бажаними спеціальностями.

Оскільки зміни в законодавстві не дозволяють направляти випускників на роботу всупереч їх бажанню, практично неможливо укомплектувати ФАПи. До прикладу, з 2-х груп фельдшерів Хмельницького базового медичного коледжу та Кам`янець-Подільського медичного училища майже ніхто не згодився працювати в селі.

Департамент охорони здоров’я вживає заходів для укомплектування закладів первинної ланки середнім медперсоналом та підготовки фахівців навчальними медичними закладами області. Так, на виконання доручення заступника голови ОДА Володимира Кальніченка ДОЗ підготував листа на ім’я голів районних рад та територіальних громад. В документі містяться пропозиції розглянути можливість навчання на базі вищих медичних навчальних закладів області фахівців з числа молодших медичних спеціалістів за кошти місцевих бюджетів. Запропоновано укладати угоди між такими студентами та відповідними територіальними громадами та з урахуванням перспективної (прогнозної) потреби у зазначених фахівцях. 

Такий підхід може бути ефективний лише у випадках, якщо абітурієнт рекомендується до зарахування на навчання за контрактом, однак не має змоги сплачувати за навчання. Якщо на первинній ланці буде потреба у фахівцеві, а громада зацікавлена мати фельдшера та має можливість сплатити – можливо укласти відповідну угоду, яка в наступному зобов′язує випускника відпрацювати певний термін в тому чи іншому закладі.

Наталія Ткачук вважає, що більш дієвим методом стимулювання спеціалістів працювати на селі була б доплата спеціалістам (як фельдшерам, так і лікарям, в першу чергу, первинної ланки). Високий рівень зарплатні та інші соціальні гарантії (житлове забезпечення, сплата комунальних послуг тощо) – єдині фактори, що можуть втамувати кадровий голод. Поки питання зарплати не вирішено на державному рівні, слід вживати дієвих заходів на місцях. Крім того, необхідно морально підтримувати молодих спеціалістів, представляти їх в колективах як молодих колег, готовність передавати їм досвід, можливість кар′єрного зростання, доброзичлива атмосфера, тощо.

Заступник голови ОДА Валерій Олійник підкреслив, що об’єднані територіальні громади висловили готовність допомогти у питанні підготовки медичних кадрів за кошти громади.

Начальник відділу обліку, економіки та супроводу державних програм Департаменту Олена Мартинюк повідомила, що саме фінансовий ресурс є головним рушієм розвитку та модернізації галузі. Консолідований бюджет охорони здоров’я області на 2017 рік по загальному фонду склав 1 млрд. 149,8 млн. грн.

Фактичні видатки у І півріччі 2017 року на одного мешканця склали 721,79 грн., за аналогічний період 2016 р. — 586,97 грн. Найбільше виділяли на 1 особу у місті Нетішині – 684,51 грн., найменше – у Хмельницькому районі – 425,57 грн.

У структурі видатків 73 % йде на заробітну плату з нарахуваннями, 10 % – на медикаменти, 2,4 % – на харчування, 8 % – на енергоносії та комунальні послуги.

Зокрема, на медикаменти та вироби медичного призначення за І півріччя використано 115 млн. 610 тис. грн., 57,7 % цих коштів надані з обласного бюджету.

Вартість ліжкодня за витратами на медикаменти, в середньому, по районах склала 15,02 грн. В містах ситуація дещо краща – 46,21 грн., в т.ч. у лікарнях міста Хмельницького — 56,63 грн.

Видатки на медикаменти для лікування хворих в педіатричному відділенні на 1 ліжкодень, в середньому, по територіальних закладах склали 9,87 грн., у міських закладах – 57,55 грн.

Видатки на медикаменти для лікування хворих у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії за І півріччя, в середньому, склали 318,38 грн., в т.ч. по районах – 187 грн., по містах – 543,85 грн., по обласних закладах – 290,39 грн.

Окремо по видатках на медикаменти для невідкладної допомоги на ФАПах на 1 жителя – середній показник за 6 місяців склав 4,69 грн.

Від надання платних послуг та залучення позабюджетних коштів за І півріччя 2017 року надійшло 48 млн. 443 тис. грн. (аналогічний період 2016 — 37,4 млн. грн.).

Департамент охорони здоров’я проводить роботу щодо забезпечення найбільш вразливих верств населення життєво-необхідними препаратами. Зокрема, на виконання заходів, передбачених програмою “Централізоване забезпечення медичних закладів дороговартісним медобладнанням, медикаментами та виробами медичного призначення на 2016-2018 роки” передбачено на рік 82 251,9 тис. грн., використано 10 009,9 тис. грн. на медикаменти та витратні матеріали для хворих з трансплантованими органами, хворих з хронічною нирковою недостатністю, тощо.

Крім того, для забезпечення лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет передбачено 22 723,5 тис. грн. Відповідно до Постанови КМУ по реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, яка змінила діючу систему забезпечення хворих на цукровий діабет, з 1 червня в області запроваджена система відшкодування. Розпорядженням голови ОДА цільові кошти розподілені між територіями, в залежності від кількості хворих.

Станом на 01.07.2017 року лікувально-профілактичні заклади області, на виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», отримали лікарських засобів та виробів медичного призначення на 25 711,55 тис. грн. за кошти державного бюджету 2016 року. Це складає близько 19% запланованих на 2016 рік поставок. Станом на 01.07.2016 року в область було поставлено медикаментів на 67 029,44 тис. грн.

Так, у 2017 році область отримала медикаменти та вироби медичного призначення для боротьби з соціально-небезпечними хворобами (СНІД, онкологія, туберкульоз); лікарські засоби для забезпечення Конвенції ООН.

Натомість, взагалі відсутні поставки медикаментів, заявлених на 2016 рік для лікування хворих на гемофілію (для дорослих), розсіяний склероз, нефрологію, цукровий діабет (тест-смужки для дітей та вагітних), ендопротези. За 33 напрямками Департамент опрацював та направив до МОЗ заявки. Проте за кількома напрямками (туберкульоз, дитяча онкологія та онкогематологія, дитячі гепатити) збір заявок не проводився.

Олена Мартинюк додала, що для поліпшення якості надання медичної допомоги в області необхідне придбання сучасного обладнання та апаратури. Так, за 6 місяців 2017 року для закладів ПМСД закуплено апаратури та обладнання на 1555,53 тис. грн. за рахунок бюджетних коштів та на 46,29 тис. грн. за рахунок залучених коштів.

Потребують поліпшення оснащення необхідною апаратурою і заклади вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги.

Для проведення капітальних ремонтів та реконструкцій закладів первинної медико-санітарної допомоги за 6 місяців 2017 року використано 254,16 тис. грн. бюджетних коштів та 309,9 тис. грн. залучених позабюджетних коштів. Також в області тривала робота над поліпшенням стану будівель 9 ЛПЗ ІІ рівня надання медичної допомоги. Крім того, у м. Кам’янець-Подільському проведено ремонт міської лікарні – 1112,5 тис. грн. (залучені кошти), міської поліклініки 278,8 тис. грн. (місцевий бюджет). А в м. Хмельницькому здійснили капітальні та поточні ремонти на загальну суму 1704,2 тис. грн.(за рахунок місцевого бюджету).

Про роботу та подальший розвиток первинної медичної допомоги доповідала головний лікар Хмельницького міського ЦПМСД № 1, головний позаштатний спеціаліст з ЗПСМ Департаменту Валентина Гесаль.

Про надання вторинної медичної допомоги населенню, яку здійснювала у І півріччі 2017 року Хмельницька ЦРЛ повідомляв головний лікар закладу Олександр Костюк.

Підсумувала роботу підлеглих за 6 місяців цього року головний позаштатний спеціаліст з ультразвукової діагностики ДОЗ ОДА Галина Ільчук.

Роботу наркологічної служби ЛПЗ області за І півріччя поточного року проаналізував головний лікар обласного наркологічного диспансеру, головний позаштатний нарколог ДОЗ ОДА Богдан Проскурняк.

За результатами розгляду та обговорення питань порядку денного колегія Департаменту ухвалила відповідні рішення.

Інна Левінська,

Хмельницький обласний Центр здоров’я                                                                               

Поділитись —