26.10.2017 — 17:10

Роботи з ідентифікації та ре­ставрації документів, що постраждали внас­лідок пожежі у Кам’янець-Поділь­ському міському архіві у 2003 році, тривають

Під час розширеного засідання колегії облдержадміністрації, яке відбулося 26 жовтня, учасники засідання заслухали інформацію директора Державного архіву Хмельницької області Володимира Байдича  про стан робіт з ідентифікації та ре­ставрації документів, що постраждали внас­лідок пожежі у Кам’янець-Поділь­ському міському архіві у 2003 році.

Як зазначив Володимир Григорович, протягом 2004-2017 років Державним архівом області вживалися за­ходи з ліквідації наслідків пожежі у Кам’янець-Подільському міському архіві 2003 року, що визнана гуманітарною катастрофою європейського масштабу, подібної якій архіви України не знали з часів Другої світової війни.

У пожежі 10 квітня 2003 року в культовій споруді – костелі Франци­сканців, частина якого використовувалася Кам’янець-Подільським міським архівом як архівосховище, – знищено та ушкоджено 101 тис. 225 справ п’яти найцінніших фондів – унікальної джерельної бази з історії Поділля кінця XVIII-початку ХХ століття, що становили 17% від загальної кількості фондів цієї архівної установи.

Втрачено 53,3 тис. справ Подільської казенної палати, 27,5 тис. справ Подільського губернського з селянських справ присутствія, 10,7 тис. справ Канцелярії Подільського губернатора та 70 справ Подільського військо­вого губернатора. Зазначені фонди містили найважливіші відомості про сфе­ри життєдіяльності, економіку, населення, соціальні процеси однієї із найбіль­ших українських губерній. Втрачено неповторні документи Кам’янець-Поділь­ської міської управи 1875-1920 років, у тому числі періоду Української Народної Рес­публіки.

На сьогодні питання реставрації та збереження залишків постраждалих унікальних фондів є одним із пріоритетних напрямів у діяльності архіву області.

Ідентифікація обгорілих документів (поаркушний розбір фрагментів справ) є надзвичайно складним, трудомістким та шкідливим для здоров’я про­цесом, який потребує високого рівня історичних знань. На 01 жовтня 2017 ро­ку вдалося ідентифікувати 36,9 тис.ум.од.зб. доку­ментів НАФ, ушкоджених пожежею.

Об’єктивна оцінка сучасного стану масиву пошкоджених документів після 12 років ідентифікаційних робіт є більш обнадійливою, ніж у 2003 році та дозволяє прогнозувати, що близько 60% із 3,8 млн. арк. документів можливо та доцільно реставрувати.

Згідно з дорученнями Президента України, у Держархіві області у 2004 році ство­рено та укомплектовано необхідним технологічним обладнан­ням Центр реставрації пошкоджених документів НАФ. Проте штатних пра­цівників для зазначеного центру не виділено.

Відповідно до нормативів та видів робіт штатна чисельність Державного архіву області, що на сьогодні становить 46 одиниць, має бути не менше 74 одиниць. Через відсутність фінансування залишилися не виконаними прийняті за поданням Державного архіву області дві обласних програми, що передбачали заходи з ліквідації наслідків катастрофи: Обласна цільова програма ліквідації катастрофічних наслідків пожежі у Кам’янець-Подільському міському архіві на 2007-2011 роки та Обласна програма розвитку архівної справи на 2011-2015 роки.

Як наслідок, незважаючи на ефективну роботу реставраторів та виконан­ня відповідних планів з реставрації, на 01 жовтня 2017 року відреставровано ушкоджені пожежею 148468 арк. (1779 справ) або усього 5,5% від загальної кількості врятованих справ.

В умовах нестачі реставраторів як основної умови успішного прове­дення реставраційних робіт з постраждалими документами Держархівом області постійно здійснюється пошук варіантів пришвид­шення темпів оцифрування документів, що дасть змогу ство­рити страховий фонд користування, надасть можливість усім зацікав­леним сторонам безперешкодно отримувати інфор­мацію із зазначених документів до завершення циклу реставраційних робіт.

За кошти обласного бюджету у 2015 році було придбано сканувальне обладнання на суму 406,0 тис. грн., яке використовується і для оцифрування погорілих документів.

Розвивається співпраця із вітчизняними та іноземними громадськими профільними формуваннями щодо оцифрування документів. До кінця 2017 ро­ку планується закупити мережеве файлове сховище та супутнє обладнання для організації зберігання електронних копій документів.

Проблемним питанням залишається організація забезпечення гаранто­ваної збереженості документів. Здані в експлуатацію у 1974 (корпус № 2) та 1989 (корпус № 1) роках будівлі Держархіву області, які є власністю обласної ради, до цього часу капітально не ремонтувалися. Недотримання основних нормативних вимог щодо температурно-вологісного режиму у сховищах та відсутність сучасної системи кондиціювання повітря вкрай негативно впливає на фізичний стан документів, створює сприятливі умови для розвитку різних форм їх біоураження. Залишаються не вирішеними питання забезпечення функціонування пожежної сигналізації у корпусах № 1 та 2, а також автома­тичної системи газового пожежогасіння у корпусі № 1.

Підсумовуючи доповідь, Володимир Байдич зазначив, що активізація ідентифікаційно-реставраційних робіт з постраждалими до­кументами, забезпечення збереженості документів, що перебувають на дер­жавному зберіганні, а також розв’язання інших проблемних питань у діяль­ності Держархіву області, спричинених відсутністю достатнього фінансу­вання установи, стануть можливими за умови прийняття Обласної програми розвитку архівної справи на 2018-2021 роки.