Нещодавно у Департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації підсумували результати роботи галузі охорони здоров’я Хмельницької області за 9 місяців цього року. Участь у засіданні взяла заступник голови облдержадміністрації області Світлана Павлишина. Вітаючи присутніх, посадовець висловила  сподівання, що спільна праця допоможе створити позитивний імідж реформи охорони здоров’я та наголосила, що незважаючи на всі складнощі у втіленні цих перетворень, необхідно працювати спільно, щоб в результаті був зацікавлений кожен з його учасників.

Серед позитивів у роботі галузі охорони здоров’я краю Світлана Андріївна відзначила зміцнення матеріально-технічної бази закладів усіх рівнів. За інформацією Департаменту фінансів ОДА, у закладах, що пройшли «першу хвилю» перетворення у КНП і підписали достатню кількість декларацій, зарплата лікаря складає, в середньому, близько 11 тис. грн. Крім того, лікарів на селі планують забезпечити службовими автівками.

Керівникам закладів охорони здоров’я області Світлана Павлишина рекомендувала лобіювати перед місцевими радами питання додаткового матеріального заохочення лікарів. Лише таким чином вдасться зберегти кадри та залучити молодих фахівців у сільську місцевість. У Дунаєвецькій міській ОТГ, до прикладу, молодим лікарям первинної ланки щомісячно доплачуватимуть по 10 тис. грн. Ці гроші отримають ті, хто прийде на вільні місця сільських лікарів сімейної медицини. Зараз в ОТГ є три такі вакансії.

Заступник директора ДОЗ ОДА Тетяна Косовська повідомила, що в поточному році активно проводиться реформування ЗОЗ області первинної ланки: відбуваються зміни у системі їх фінансування, впроваджується єдина система електронного здоров’я, триває підписання лікарями декларацій з населенням, формується спроможна мережа закладів з надання ПМД населенню області. Вона представлена 30 зареєстрованими центрами ПМСД: з них 20 – районних, 6 міськихі 4 селищних.

У структурі всіх центрів функціонує 242 лікарські амбулаторії, з них 38 в містах та 205 в районах. Цього року відкрито 4 міських амбулаторії, з них 2 – у м. Нетішині.

На виконання Президентської програми в області робоча група «Медична рада реформ» визначила, погодила та затвердила План спроможних мереж надання ПМД населенню. До цієї мережі увійшли 197 територій доступності, в яких функціонуватиме 1043 місця надання ПМД, у т.ч. 99 амбулаторій групової практики, 109 – монопрактики та 835 ФАПів.

Автономізацію або зміну статусу з бюджетної установи на КНП провели 27 з 30 ЦПМСД. Усі автономізовані заклади мають отримати нову ліцензію протягом 3 місяців після перетворення. Без діючої ліцензії заклад ПМД не може підписати договір з Національною службою здоров’я, а ті, що вже підписали — отримувати виплати за новою моделлю фінансування.

Договір з НСЗУ за новою моделлю фінансування з 1 липня уклали 9 ЦПМСД, у другій хвилі з 1 жовтня – ще 13. Разом по області 22 ЦПМСД працюють безпосередньо з НСЗУ і отримують фінансування за надані послуги з державного бюджету.

Крім того, 3 суб’єкти підприємницької діяльності області уклали угоди з НСЗУ. Вносяться корективи для надання можливості вакцинації та видачі лікарняних листків приватними медичними закладами, що уклали угоди з НСЗУ.

Наша область посіла 5 місце за обсягом грошових виплат від Нацслужби після м. Києва, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської областей.

На сьогодні 7 центрів ПМСД (Меджибізький, Сатанівський, Наркевицький, Чорноострівський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Волочиський районний) отримують фінансування за рахунок коштів медичної субвенції, а Шепетівський міський центр фінансується з міського бюджету.

Наприкінці листопада – на початку грудня стартує 3 етап підписання договорів з КНП, що увійшли до реформи. Також всім центрам потрібно перезаключити угоди на наступний 2019рік.

Зі слів заступника Міністра Павла Ковтонюка, у наступному році не буде іншого способу фінансування, окрім договорів з НСЗУ. Тобто, у закладів первинки буде 2 шляхи: або договір з НСЗУ, або утримання за кошти місцевого бюджету без медичної субвенції чи за інші джерела фінансування. У наступному році тариф за медичну послугу залишається на рівні 370 грн. за пацієнта на рік.

Тетяна Петрівна підкреслила, що МОЗ розглядає механізм фінансування через НСЗУ реімбурсації шляхом використання електронних рецептів: планами передбачено з 2020 року, але можливо і з ІІ-ІІІ кварталу 2019 року.

Це дасть можливість реалізовувати наданий електронний рецепт у будь-якій аптеці країни та контролювати лікарські призначення.

Також з 2019 року передбачено впровадження електронної медичної карти пацієнта та електронних лікарняних листків.

Таким чином, питання використання інформаційних технологій в галузі вкрай актуальне і стосується ведення документації, електронної рецептури, електронних лікарняних листків, кодування, звітування тощо.

В електронній системі охорони здоров’я працюють всі 29 ЦПМСД, але використовують класифікацію ІСРС у роботі лише 16.

Оснащено автономізованими робочими місцями на первинному рівні 93% від всіх амбулаторій та 80% від всіх лікарів. Повністю забезпечені технікою лікарі лише 5 центрів.

В той же час, актуальним залишається питання комп’ютеризації лікарів закладів вторинного та третинного рівнів. На вторинному рівні забезпечення становить 49% від оптимальної потреби: ЦРЛ забезпечені на 45%, міські заклади – на 55%.

Заклади третинного рівня в цілому забезпечені комп’ютерами на 66% від потреби, у тому числі поліклініки – на 33%, стаціонари – на 55%.

Станом на 26 жовтня, декларації про вибір лікаря підписали 60,6% населення області. Активно працюють Волочиський міський, Сатанівський, Деражнянський, Полонському, Старокостянтинівський, Славутський ЦПМСД, де показник – понад 70%.

В цілому, по області за 9 місяців на 1 сімейного лікаря припало від 19 до 2001 декларації, дільничного терапевта – від 76 до 2072, дільничного педіатра – від 14 до 1236. Проте, в деяких центрах ПМСД трапляються випадки, коли заключено більше декларацій при нормативі на сімейного лікаря 1800, на дільничного терапевта 2000, дільничного педіатра 800. А це, за висновком фахівців, негативно впливає на якість медичного обслуговування.

Для реалізації Урядової програми «Доступні ліки» станом на 26 жовтня використано майже 25 млн. грн. або 75% від річного обсягу субвенції. За програмою працюють 814 лікарів та 212 аптечних заклади. Відшкодовано 86% виписаних пільгових рецепта. З початку року за програмою забезпечено майже 240 тисяч хворих, з них 74% – із серцево-судинними захворюваннями, майже 7% з бронхіальною астмою та 19% – із цукровим діабетом II типу.

За повідомленням МОЗ, з другої половини 2019 року поступово буде впроваджено програму «Безкоштовна діагностика». Таким чином, за направленням сімейного лікаря пацієнт зможе проходити рентген, УЗД, мамографію, ехокардіографію серця та інші аналізи і діагностичні процедури в будь-якому закладі з наліпкою «Безкоштовна діагностика» за своїм вибором та з оплатою цих послуг НСЗУ.

На первинному рівні в області працюють 895 лікарів, з них 57% сімейних лікарів, 17% дільничних педіатрів, майже 10% дільничних терапевтів та 53 інтерни. Укомплектовано лише 79% штатних посад сімейних лікарів.

Показники інфекційної захворюваності населення області по більшості нозологій перебувають на рівні державних, проте епідситуація в області оцінюється як нестійка внаслідок росту певних нозологій та наявності сприятливих умов для поширення інфекційних хвороб.

Зокрема, у червні мав місце спалах сальмонельозу у Ярмолинецькому і Хмельницькому районах (захворіло 52 особи) та ріст цієї патології у м.Хмельницькому. У жовтні реєстрували спалах сальмонельозу серед дітей у м. Нетішин. Спостерігається ріст захворюваності на вірусні гепатити А в Ізяславському районі та хронічні форми вірусного гепатиту В і С у ряді регіонів.

Як і в минулому році, зареєстровано 8 випадків ботулізму у дорослих. Допомогу надавали у повному обсязі зі своєчасним введенням протиботулінічної сироватки, всі хворі вижили.

Майже вдвічі зросла захворюваність на хворобу Лайма.

Майже на третину зросла захворюваність на грип та на 4% – на ГРІ, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Вкрай актуальною залишається робота з попередження інфекцій, що керуються засобами імунопрофілактики, а це є найбільш ефективним методом боротьби з цими хворобами.

За 9 місяців року зареєстровано 752 випадки кору (в минулому році 8). 40% хворих становлять дорослі та 60% – діти. 60 % з них не були щеплені. Найбільша захворюваність у Хмельницькому, Ярмолинецькому, Волочиському, Красилівському, Полонському районах.

На сьогодні область повністю забезпечена МІБП як для профілактики, так і для лікування. Але за 9 місяців норматив вакцинації дітей віком до 1 року життя по жодній позиції не виконаний.

Зі слів заступника Міністра охорони здоров’я П.Ковтонюка за «Законом про медичні гарантії» початок реформи спеціалізованої та госпітальної допомоги припадає на 2019 рік та реалізація у 2020 році.

Відділення екстреної медичної допомоги функціонують у 10 лікарнях області.

На Хмельниччині створено 3 госпітальних округи і функціонують госпітальні ради, які за положенням мають розробити плани подальшого функціонування закладів охорони здоров’я в межах округу.

Розвиток обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передбачає створення єдиної оперативно-диспетчерської служби, встановлення радіозв’язку в потребах надзвичайних ситуацій та оновлення автопарку. На сьогодні джерела покриття цих потреб (сумарно це понад майже 70 млн. грн.) відсутні.

Стратегічним для влади області є розпочате будівництво нового корпусу та реконструкція старого корпусу обласної дитячої лікарні.

Удосконалення надання високоспеціалізованої багатопрофільної медичної допомоги дорослому населенню області передбачає створення обласного центру кардіології та кардіохірургії.

В обласній лікарні, крім передачі кардіохірургічної служби до нового кардіоцентру, необхідно:

• створити уронефрологічний центр на базі нефрологічного, урологічного відділень та центру екстракорпоральної детоксикації,
• сформувати ефективний неврологічний центр,
• розвивати обласний перинатальний центр,
• покращувати матеріально-технічну базу і оснащення сучасним медичним обладнанням.

У поточному році облпсихлікарню №2 реорганізовано у відділення облпсихлікарні №3. Стаціонар обласного наркодиспансеру у вигляді наркологічного відділення переведено на базу та у склад облпсихлікарні №1.

Вишукуються можливості покращення бази облнаркодиспансеру як амбулаторного закладу. Це зумовлює необхідність організації експертизи осіб на предмет алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння на базі відділення невідкладної допомоги Хмельницької міської лікарні з боку УОЗ ХМР.

Для покращення умов надання медичної допомоги пацієнтам відбувається зміна приміщень обласного психоневрологічного диспансеру та обласної МСЕК.

Потребує подальшого покращення стан будівель, оснащення сучасним медичним обладнанням та апаратурою обласного онкологічного диспансеру.

Велику увагу влада приділяє приведенню у відповідність до потреб та галузевих вимог функціонування обласного госпіталю ветеранів війни, де суттєво покращена матеріально-технічна база та організовано реабілітаційне відділення.

Передбачено оптимізація державної системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню, яка полягатиме в об’єднанні тубзакладів в єдиний обласний протитуберкульозний центр.

Система громадського здоров’я є основою профілактичної медицини і за рішенням вересневої сесії обласної ради створено КНП «Хмельницький обласний центр громадського здоров’я» шляхом реорганізації (злиття) обласних комунальних ЗОЗ обласної ради: центру здоров’я, інформаційно-аналітичного центру, центру централізованого обслуговування ЗОЗ. До структури центру також увійдуть відділи моніторингу і оцінки обласних протитуберкульозного диспансеру та центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Робота з перетворення наразі триває.

Тетяна Косовська наголосила, що політика МОЗ України – забезпечити кожній людині в Україні гарантоване покриття основних медичних послуг первинної, спеціалізованої, екстреної допомоги через Національну службу здоров’я. І додатково – дати роботодавцям, державним установам, місцевій владі та пацієнтам усі можливості скористатися з переваг страхування.

МОЗбачитьрозвитокстраховоїмедицини в Українісаме у формуванні конкурентного ринку, на якомупацієнт та роботодавецьмаєвільнийвибір страховика.

Заступник директора ДОЗ ОДА Наталія Федів повідомила, що консолідований бюджет галузі охорони здоров’я області на 2018 рік по загальному фонду склав понад 2 млрд. грн., за 9 місяців профінансовано 72 % від зазначеної суми.

Структура видатків залишається стабільною:заробітна плата з нарахуваннями становила 75% від загальної суми, медикаменти – 8,6%, енергоносії – 6,3%. На первинний рівень витрачалося 20%, вторинний рівень – 44%, третинний рівень – 36%.Місцеві органи влади виділили 357 420,9 тис. грн. додаткових коштів або 20% до загальних видатків :

Державні поставки на виконання бюджетної програми КПКВ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» відбувається зі значним запізненням. У 2018 році було отримано медикаментів на загальну суму близько 115,0 тис. грн., що складає близько 70 % від заявленої суми на 2017 рік, але вказана сума отримань включає в себе:

– допоставки препаратів за кошти ДБ 2016 року;

– поставки препаратів за кошти ДБ 2017 року;

– медикаменти отримані згідно перерозподілів за кошти бюджетів минулих років.

На офіційному веб-сайті Департаменту охорони здоров’я розміщено посилання на сайт «Є ліки», на якому громадяни можуть переглянути наявність лікарських засобів, закуплених за бюджетні кошти, в конкретних лікувально-профілактичних закладах області. Уже 80 закладів Хмельницької області зареєстровано на цьому ресурсі. Закладам, які цього не зробили,необхідно терміново підключитися.

Концепція реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення ухвалена на засіданні Кабінету Міністрів України 26 вересня. Вона передбачає створення ефективного механізму забезпечення ліками, в якому пацієнт отримуватиме якісне лікування у найбільш зручний спосіб. Для кожного препарату і медичного виробу, які зараз є у переліку централізованих закупівель, підбирається найбільш оптимальний шлях доставки до пацієнта:через програми реімбурсації,включення у вартість медичної послуги або закупівлі Центральною закупівельною агенцією.Концепція реалізовуватиметься протягом 2018-2021 рр. Наразі триває процес створення дорожньої карти закупівлі лікарських засобів. Цей етап планується завершити до кінця 2018 року. У цей же період буде створено Центральну закупівельну агенцію, яка вже у 2018 році здійснюватиме пілотні закупівлі за кошти Глобального фонду.

Згодом Центральна закупівельна агенція буде займатися закупівлею стратегічних програм за кошти держбюджету (вакцини, інфекційні захворювання), а також патентованих дороговартісних ліків. Крім того, Агенція буде працювати з ринком щодо зниження цін, об’єднувати місцеві закупівлі, проводити рамкові закупівлі, формувати і вести електронні каталоги, а також підвищувати рівень професійності в сфері закупівель ліків та медвиробів.

Після старту реформи вторинної ланки, коли Національна служба здоров’я почне оплачувати тариф на медичну послугу, до вартості якої буде включено вартість препаратів і медвиробів, наприклад, стентування при гострому інфаркті міокарда, Агенція зможе закуповувати стенти, що будуть входити до вартості медичної послуги.

Також планується запровадити електронний каталог лікарських засобів та медичних виробів, який буде мати вигляд онлайн-магазину у системі ProZorro. Це дозволить медичним закладам зручним способом, без бюрократичного навантаження самостійно купувати ліки та медичні вироби.

Наталія Василівна розповіла, що на капітальні видатки з будівництва, реконструкції та капітального ремонту за 9 місяців 2018 року використано з усіх джерел 62 539,8 тис. грн. По центрах ПМСД – 2033,8 тис. грн., по ЦРЛ – 6 766,3 тис. грн. Міста спрямували 10392,1 тис. грн., в т. ч. м. Хмельницький – 6386,1 тис. грн.

На закупівлю обладнання, в тому числі й дорого вартісного, спрямовано 60348,1 тис. грн.

З обласного бюджету на капітальні видатки обласних закладів використано 80 млн. 973,5 тис. грн., в т.ч. на будівництво, реконструкції та капітальні ремонти – 43 347,6 тис. грн., на закупівлю обладнання – 37625,9 тис. грн.

Серед пріоритетних напрямках, на які спрямовуються кошти обласного бюджету, – обласна дитяча лікарня. Розпочато будівництво лікувально-діагностичного корпусу на 190 ліжок. З обласного бюджету виділено 30 млн.грн., з державного бюджету 10 млн. грн. Освоєно 13,2 млн. грн.

Крім того, проводиться капітальний ремонт гематологічного відділення, освоєно 1672,1 тис. грн. з 4738,3 виділених. Завершено капремонт та оснащення відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Загальна сума коштів спрямована на це відділення склала 12549,8 тис. грн. На закупівлю медичного обладнання в цьому році витрачено 1626,8 тис. грн.

Для створення обласного центру кардіології та кардіохірургії на поточний рік з обласного бюджету закладено 17978,0 тис. грн., освоєно 13164 тис. грн. З державного бюджету 10 млн. грн. Крім того, закупляється ангіографічне обладнання, вартістю 23 млн. грн.

Розпочато роботи з благоустрою території обласної лікарні. Відповідно до ПКД, вартість робіт складає 15 млн. грн., на поточний рік передбачено 5 млн. грн. На закупівлю медичного обладнання передбачено 13,4 млн. грн., уже закуплено на суму 7720,0 тис. грн.

Обласний онкологічний диспансер суттєво покращив свою матеріально-технічну базу: закуплено обладнання на суму 10118 тис. грн., зокрема, рентгенапарат, трубка для комп’ютерного томографа. Придбано м’який інвентар.

Завершується реконструкція очисних споруд обласного госпіталю ветеранів війни (9207,7 тис. грн.), обласного протитуберкульозного диспансеру в с.Осташки (875,5 тис.грн.) та розпочато реконструкцію в ОПЛ №1 (11763,1 тис. грн.)

Наталія Федів додала, що реформа охорони здоров’я реально розпочалась і уже видно перші результати. Трансформація системи дає медзакладам економічну свободу. Це можливість підвищувати зарплати медичним працівникам, ухвалювати управлінські рішення без погоджень, припинити «утримуватися» і почати заробляти. Але для цього кожен медзаклад має пройти процес автономізації.

Медзаклади первинної медичної допомоги, які зробили це, змогли укласти договір з НСЗУ та перейти на нову модель фінансування та ринкової конкуренції –«гроші за пацієнтом».

На наступний рік анонсовано реформу спеціалізованої медичної допомоги. З 2019 року розпочнуться зміни у фінансуванні спеціалізованої (амбулаторної) медичної допомоги: вони почнуть укладати договори з НСЗУ, а заклади стаціонарної медичної допомоги – з 2020 року. І найважчий тягар перетворень ляже на плечі саме медпрацівників.

Після заслуховування усіх доповідей з порядку денного, питань організаційного характеру колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідні рішення.

Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я

Поділитись —