26 червня у Департаменті охорони здоров’я відбулася чергова колегія. На ній розглянули стан надання планової хірургічної допомоги хворим з виразковою хворобою, організацію первинної медичної допомоги населенню області, а також надання медичної допомоги при неплідді. Так, голова групи експертів ДОЗ ОДА зі спеціальності «Хірургія» Анатолій Суходоля під час своєї доповіді повідомив, що хірурги мають проводити у закладах вторинного рівня консультативні огляди хворих з виразковою хворобою шлунку та 12-типалої кишки з метою визначення хворих, які підлягають диспансерному нагляду. Крім того, необхідно здійснювати повноцінний диспансерний нагляд за хворими з ускладненою виразковою хворобою;визначити групу пацієнтів з виразковою хворобою, які, за клінічними даними та результатами обстеження, підлягають плановим хірургічним втручанням та ін. У центрах первинної медико-санітарної допомоги у визначені терміни мають провести ревізію хворих з виразковою хворобою та їх обстеження, відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а також направити на вторинний рівень хворих з виразковою хворобою для консультацій лікарів-хірургів.

Про організацію первинної медичної допомоги населенню області доповідала головний спеціаліст з організації та надання первинної (спеціалізованої) медичної допомоги відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню ДОЗ ОДА Ольга Трач. Вона підкреслила, що, за даними ВООЗ, 80% усіх звернень пацієнтів вирішуються на рівні лікаря первинної ланки. А близько 40% смертей можна було б запобігти, якби кожен мав свого сімейного лікаря, котрий займався б не лише лікуванням, а й профілактикою захворювань.

Ольга Трач наголосила, що усі центри ПМСД області вже набули статусу комунальних некомерційних підприємств (КНП) та отримують фінансування за новою моделлю. Зокрема, у складі 31 ЦПМСД діють 204 амбулаторії (в тому числі у сільській місцевості – 153) та 846 ФАПів/ФП.

З 1 квітня 2018 року в Україні з’явилась можливість вільно обирати свого лікаря. І станом на 24 червня цього року таким правом вже скористалися 79% подолян. Найбільше декларацій підписали лікарі центрів ПМД м.Волочиськ – 94%, Сатанівської ОТГ – 93% та Хмельницького ЦПМСД № 2 – 92,6%.

У свою чергу, це стало передумовою для збільшення заробітної плати для педіатрів, терапевтів та сімейних лікарів, котрі, в середньому, отримують від 12 до 15 тис. грн. на місяць. При цьому, й зарплата медсестри складає 5 – 6тис.грн. Тому лікар отримує додаткову мотивацію для постійного підвищення свого професійного рівня.

Також Ольга Трач нагадала про будівництво 27 нових амбулаторій та дооснащення діючих, забезпечення сучасним автотранспортом та приладами телемедицини, покращення матеріально-технічної бази та підключення закладів до системи Ehealth.

Головний лікар Хмельницького міського ЦПМСД № 1, експерт ДОЗ ОДА із спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» Валентина Гесаль додала, що партнерами Національної служби здоров’я України станом на 01.04.19 р. вже стали 31 комунальне некомерційне підприємство,3 приватних підприємства, 2 ТзОВ та 3 ФОПи, де надають первинну медичну допомогу мешканцям області.

На її думку, в умовах конкуренції між закладами ПМД велике значення має клієнтсервісний напрямок: інформаційні дошки з найбільш потрібною інформацією; ввічливий персонал; налагодження комунікацій між пацієнтом та медичним колективом; створення умов комфортного перебування клієнтів; облаштування зручних куточків очікування для дітей; лікар, який з увагою та зацікавленістю слухає людину; перехід до відкритих реєстратур.

Головною метою закладів охорони здоров’я має стати досягнення високої якості надання медичних послуг, їх надійність та безпечність, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Цього можна досягти завдяки безперервному навчанню персоналу;придбанню нового обладнання;створенню умов для стимулювання працівників за якісне виконання робіт, запланованих заходів, направлених на підвищення якості медичних послуг, що надаються;поліпшенню системи управління якістю шляхом постійної оцінки результативності та ефективності її функціонування і проведенню внутрішніх аудитів.

Про надання медичної допомоги при неплідді повідомив головний спеціаліст (акушер-гінеколог) відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню ДОЗ ОДА Олександр Жилко. За його словами, наразі стан репродуктивного здоров’я нації перебуває далеко за межами міжнародних стандартів. Однією з причин скорочення репродуктивного потенціалу населення є зниження природної фертильності, що відбувається на фоні збільшення частки безпліддя.

Безпліддя є одним з інтегральних показників стану репродуктивного здоров’я, а безплідний шлюб в Україні є особливо важливою проблемою в соціальному, медичному та індивідуально-психологічному плані. Безпліддя, частота якого складає від 10 до 20%, можна розглядати як прямі репродуктивні втрати.

Проблема безпліддя поширена у всьому світі. ВООЗ занепокоєна тим, що у ХХI столітті ця патологія може стати третім за поширеністю захворюванням після онкологічної патології і захворювань серцево-судинної системи. За деякими даними, у світі на безпліддя страждають понад 80 мільйонів людей. За даними Європейської асоціації репродуктологів, безплідними є близько 10% подружніх пар світу.

Вважається, що в Україні кожна п’ята подружня пара є безплідною, кожна шоста жінка має розлади гормонального фону, спостерігається прогресивний ріст чоловічого безпліддя.

Відомо, що у країнах Євросоюзу структура безпліддя наступна: по 30% – жіноче, чоловіче і поєднаного генезу та 10% нез’ясованого походження.Критичною для держави на рівні депопуляції є частота непліддя від 10-15 до 18-20%.

Олександр Жилко нагадав, що репродуктивним віком в Україні для жінки визначено вік 15-49 років, для чоловіків – 18-59 років. А безпліддя – це захворювання у подружжя репродуктивного віку, що характеризується неможливістю досягти клінічної вагітності після 12 місяців регулярного статевого життя без використання контрацепції внаслідок порушення здатності до репродукції – індивідуальної або спільно з партнером. У жінок старше 35 років період статевого життя без настання вагітності скорочується до 6 місяців, у жінок старше 40 років – до 3 місяців.

У 2017 році в Україні було зареєстровано понад 38 тисяч жінок з безпліддям.

Загалом у Хмельницькій області, за даними медичної статистики, на обліку з непліддям зареєстровано: у 2016 році – 617 жінок, у 2017 році – 897, 2018 році – 921, у І кварталі поточного року – 835. Відповідно показники реєстрації жіночої неплідності дещо менші за державні.

Головний акушер-гінеколог ДОЗ пояснив, що безпліддя виникає внаслідок різних патологічних процесів в репродуктивній системі жінок і чоловіків. Найбільш часто непліддя обумовлено трубно-перитонеальними та матковими факторами. За даними літератури ці захворювання є причиною непліддя в 30-40% випадків.

Жінки, непліддя яких обумовлено матковими та трубно-перитонеальними факторами, практично у 100% потребують оперативного лікування із застосуванням сучасних малоінвазивних технологій. Переважна більшість ЦРЛ забезпечена устаткуванням для проведення малоінвазивної хірургії. Але виконання малоінвазивних втручань не можливо оцінювати, оскільки вони виконуються епізодично, окрім закладів обласного центру. Низький рівень діагностики непліддя, пов’язаного з матковими трубно-перитонеальними факторами, не дає можливості покращити якість надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги жінкам цієї групи.

Чоловічий фактор: зареєстровано аж 119 випадків непліддяу 2016 році, 2017 році – 125, 2018 році – 131, у І кварталі 2019 року – 128. Показник стабільний та складає від 14-19% (не 30!) від усієї групи непліддя, що свідчить про недоліки діагностики чоловічого непліддя, відсутність її повної реєстрації та, головне, нерозуміння того, що проблема непліддя є проблемою не лише жінки.

Широкий діапазон коливання показників поширеності жіночого та чоловічого безпліддя на окремих територіях області потребує уваги фахівців щодо якості діагностики та повноти реєстрації випадків.

Оцінкою якості лікування жіночого безпліддя є кількість пологів у жінок цієї групи. Природнім шляхом завагітніли та доносили вагітність: у 2016 році- І кварталі 2019 року 82-94-100-51 жінка.

При відсутності ефекту від консервативної терапії та оперативного лікування, доцільним є використання сучасних методів допоміжних репродуктивних технологій або екстракорпорального запліднення, особливо у подружніх пар з різними факторами ризику.

ДРТ – це сукупність методик лікування безпліддя, що включають різного роду маніпуляції з гаметами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку, що здійснюються в умовах invitro. Нові репродуктивні технології включають індукцію овуляції, внутрішньоматкову інсемінацію, запліднення invitro, інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїда в яйцеклітину, донацію яйцеклітин і сперматозоїдів, сурогатне материнство. ДРТ на сьогодні – це не тільки спосіб подолання різних форм жіночого та чоловічого безпліддя, а й можливість профілактики та лікування спадкових захворювань за допомогою преімплантаційної молекулярної діагностики та клітинних технологій. Широке впровадження у практику ДРТ та постійне їх удосконалення допомагає від безпліддя багатьом подружнім парам, які ще донедавна були просто приречені на бездітність, і дає їм можливість мати своїх дітей.

Олександр Жилко наголосив, що в обласному центрі планування сім’ї в структурі обласного перинатального центру проводиться моніторинг безплідних пар, яким показано лікування методами ДРТ. Відповідно до наказу МОЗ України від 29.11.2004 р. № 579 «Про затвердження порядку направлення жінок на лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за абсолютними показниками за бюджетні кошти», здійснюється відбір жінок області на лікування в державні центри репродукції людини з державною допомогою за кошти державного бюджету в межах наданої квоти місць – для нашої області це Прикарпатський (м. Івано-Франківськ) та Київський.

У 2018 році за визначеною МОЗ квотою на лікування методами ДРТ направлено 5 жінок. Наказом МОЗ від 29.12.2018 р. № 2497 квота області була 17 місць. Зрозуміло, що виділені за квотою обсяги не забезпечують повну потребу області, і частина жінок фінансують ДРТ за власний кошт.

Загалом, після використання ДРТ у 2016 році 110 жінок доносили вагітність, 2017 році – 105, 2018 році – 122, у І кварталі 2019 року – 50 жінок. В цілому, завдяки різним методам лікування непліддя в області завагітніло та народило: в 2016 р. 192 жінки або 31,1 % від усіх жінок з непліддям, у 2017 р. – 199 жінок або 22,2%, 2018 р. – 222 жінки або 24,1%, у І кварталі 2019 р. – 101 жінка або 12,1%.

Варто наголосити, що з лютого 2017 року за сприяння Хмельницької міської ради на базі Хмельницького міського перинатального центру придбано спеціальне дороговартісне обладнання та створено відділ ДРТ з використанням методів внутрішньоматкової інсемінації та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда в яйцеклітину.

Олександр Жилко висловив сподівання, що значні вкладення коштів на обладнання сприятимуть ефективності лікування непліддя жінок безпосередньо в області.

Таким чином, робота закладів охорони здоров’я області з надання медичної допомоги при неплідді потребує удосконалення діагностики та терапії безпліддя, що обумовлено з одного боку його високою частотою, а з іншого – надзвичайною різноманітністю факторів, що його спричиняють. До цього дотичні заклади всіх рівнів надання медичної допомоги – від первинного, вторинного спеціалізованого до високоспеціалізованого третинного.

У ході свого виступу головний лікар Хмельницького міського перинатального центру Андрій Ропотанповідомив, що серед безплідних пар в Україні за допомогою звернулися лише 30 %, ще 70 % пар із безпліддям потребують кваліфікованої медичної допомоги. Проте, не лише це має бути основним напрямком роботи з покращення репродуктивного здоров’я нації. Потрібно особливу увагу звертати на зменшення малюкової, материнської та перинатальної смертності, а також частоти абортів. Розв’язати цю складну ситуацію можна лише спільними зусиллями сфери охорони здоров’я, закладів освіти, соціальних служб, центральних та місцевих органів влади, громадських організацій та ЗМІ.

Андрій Ропотан підкреслив, що, на жаль, нині поширеною недугою серед пацієнток репродуктивного віку є онкологія. При проведенні протипухлинного лікування частина пацієнток може втрачати фертильність. Консультація фахівця з репродуктивної медицини дозволяє заготовити генетичний матеріал або призначити протекторну терапію.

Крім того, середній вік пацієнток, які звертаються за допомогою до репродуктивних технологій, збільшився – з 32 (3 роки тому) до 35 років.

За словами Андрія Ропотана, у 2017 році у відділі ДРТ при ХМПЦ зроблено 16 внутрішньоматкових інсемінацій, 6 транвагінальних пункцій, 6 культивувань ембріонів та 6 ін’єкцій сперматозоїда в яйцеклітину.

У 2018 році проведено лікування 84 сімейних пар з непліддям: проведено 48 внутрішньоматкових інсемінацій (ефект – настання вагітності у 14,5%), 17 транвагінальних пункцій та культивувань ембріонів, 14 ін’єкцій сперматозоїда в яйцеклітину (ефективність 9,5%). Вагітність настала загалом у 16 випадках: шляхом внутрішньоматкової інсемінації 7 пар та 9 пар через ін’єкції сперматозоїда в яйцеклітину. Ефективність лікування (настання вагітності) склала 19%.

За 6 місяців 2019 року на облік взято 51 пару.

На завершення виступу головний лікар ХМПЦ визначив пріоритетними шляхами розвитку ДРТ та покращення результатів лікування безпліддя вдосконалення лабораторних методів, оптимізацію клінічних протоколів та обов’язкове визначення прогностичних критеріїв.

Хмельницький обласний Центр громадського здоров’я.

Поділитись —