Рукописні тексти сторінок українського старовинного Євангелія, писаного монахами в православних монастирях Двірця й Пересопниці рідною мовою ще всередині XVI столітті, донині випромінюють лагідне сяйво золочених букв і незбагненну потужну благотворну енергетику, викликають у людей почуття захоплення і душевного трепету, блаженства, умиротворення та сердечної поваги до Української Першокниги і її творців.

28 серпня виповнюється 460 років від початку робіт зі створення нашої рукописної національної святині – Двірецько-Пересопницького Євангелія, Української Першокниги, на якій присягають новообрані президенти нашої держави. Хмельниччина має безпосереднє відношення до цього, адже творення унікальної книги, якою пишаємося ми сьогодні, розпочалося у свято Успіння Пресвятої Богородиці 15 серпня за старим стилем (28 серпня за новим стилем) 1556 року в Свято-Троїцькому монастирі у селі Двірці на Ізяславщині. І хоча будь-яких слідів від цієї обителі на сьогодні не лишилося, але є згадка про цю подію, село і монастир на одній з 482 рукописних сторінок Першокниги, залишена її  творцями.

З нагоди цієї дати в селі Двірець Ізяславського району відбулись урочистості. Їх учасники згадали про людей, котрі докладали зусиль для створення цієї книги, зокрема, княгиню Анастасію Заславську та її сподвижників – українських православних монахів Григорія і Михайла, котрі написали Святе Письмо рідною мовою і не злякалися переслідувань та утисків, якими в ті часи супроводжувався процес полонізації і окатоличення українських земель.

Символічно, що на ювілейному заході головним об’єктом уваги стала факсимільна копія Двірецько-Пересопницького Євангелія, яка зберігається у фондах Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею. Хай лише у копії, Першокнига перебувала у мальовничому поліському селі, де у давні часи почалося її творення.

На урочистості до Двірця та його жителів завітали представники районної влади, громадськості, духовенства.

Двірецький сільський голова Тетяна Гнатюк, вітаючи учасників дійства,  зазначила, що Двірецько-Пересопицьке Євангеліє є національною святинею українського народу і яскравим прикладом зв’язку багатої української культури з історією України.

Далі відбулося урочисте богослужіння, під час якого присутні молитвою згадали загиблих борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.

Дуже знаково, що продовженням свята, присвяченого річниці створення Двірецько-Пересопницького Евангелія, стало відкриття  нового приміщення сільської бібліотеки.

Необхідно аби наші громадяни, в першу чергу молодь, глибше пізнавали історію творення Української Першокниги і розуміли її значення для українського народу та його державності, адже патріотизм юних громадян розпочинається зі знання історії малої батьківщини і гордощів за неї та її людей достойних.

Двірецько-Пересопницьке Євангеліє, цей унікальний рукопис, протягом маже 5 століть кожним своїм рядком стверджує: є така держава – Україна, є такий народ – український, є така мова – українська. Були, є і будуть!

В.Кучерук

Поділитись —