Двадцять років тому було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО – надзвичайно важливий для нашої країни міжнародний документ, який вже тоді засвідчив наш зовнішньополітичний вибір і сьогодні залишається одним із ключових маркерів, який визначає наше майбутнє.

За ці двадцять років наша країна пройшла непростий політичний шлях у своєму прагненні відірватися від комуністичного колоніального минулого і стати повноправним членом сім’ї вільних народів.

На засіданні «круглого столу», який відбувся 10 липня в читальному залі Ізяславської центральної районної бібліотеки, було розглянуто питання історії розвитку партнерських відносини між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Співробітництва (НАТО) та напрямки поглибленні євроатлантичної інтеграції України.

Участь у заході взяли заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимир Левченко, керуючий справами Ізяславської районної ради Леся Божко, керівники окремих  підрозділів районної державної адміністрації та районної ради, представники громадськості, працівники районної книгозбірні.

Звертаючись до учасників «круглого столу» заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко зазначив, що на необхідності поглиблення євроатлантичної інтеграції України в сучасних умовах.

«Прямим доказом незворотності євроатлантичного вибору України є та найвища ціна, яку сьогодні платить наша в боротьбі проти російського агресора. За наше право бути вільними і самим вирішувати власну долю, на Донбасі кладуть життя найкращі сини і дочки України – молоді воїни, які зі зброєю в руках захищають нашу Незалежність від реваншистської путінської Росії», – сказав Володимир Левченко.

Також посадовець відмітив, що Хартія «Україна-НАТО» у 1997-му році заклала підвалини для нашої подальшої союзницької співпраці. З того часу пройшло декілька хвиль розширення Північноатлантичного Альянсу. У 1999-му до НАТО вступили Чехія, Угорщина і Польща, у 2004-му – Болгарія, Словаччина, Словенія, Румунія, і, незважаючи на шалений спротив Росії, – Латвія, Естонія і Литва. Економічні та інформаційні війни не давали бажаного для Кремля ефекту, а тільки посилювали бажання народів захистити себе від імперської експансії. У 2009 році в НАТО прийняли Албанію та Хорватію.

Останній крок НАТО – прийняття у свої члени Чорногорії у 2017 році – зіткнувся не просто з російським економічним чи енергетичним шантажем. Цього разу Кремль здійснив пряму спробу державного перевороту, організованого і керованого російськими спецслужбами, а здійснюваного руками балканських найманців, що воювали і на Донбасі проти України.

“Однак, окрім успіхів Північноатлантичного Альянсу, яким ми щиро радіємо, – зазначив Володимир Борисович, – ще більш відчутними для нашої країни, і для інших народів, які не мислять себе поза Вільним Світом, є неприйняті, або надовго відтерміновані рішення”.

Те, що Грузію та Україну у 2008-му так і не було запрошено до НАТО, не в останню чергу і спричинило російську агресію проти наших держав. Путін, щоби втримати, так звану «сферу впливу Росії», обрав тактику створення заморожених конфліктів та постійних погроз відкритої війни як Україні, так і європейським державам.

З основними положеннями Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписаної у Мадриді 9 липня 1997 року, та основними історичними віхами співпраці України та НАТО учасників зібрання ознайомив завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук.

Директор Ізяславської центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька провела для учасників «круглого столу» огляд літератури та інформаційних матеріалів представлених та виставці «Європейська та євроатлантична інтеграція України».

Підводячи підсумки зібрання Віктор Кучерук наголосив, що завдяки мужності і жертовності українців на Революції Гідності та в ході проведення Антитерористичної операції на сході України, російський реваншизм зазнав поразки.  Можна лише уявити які були би наслідки для безпеки Європи, НАТО, всієї євроатлантичної спільноти, якби путінський план не провалився!  Без перебільшення, Росія стала прямою загрозою для безпеки Європи та всього цивілізованого світу.

Завдяки мужності українських добровольців, а також безпрецедентно швидкому відродженню та реформуванню Збройних сил України, ворогу не вдалося здійснити своїх підступних планів в Україні. На Донбасі сьогодні Україна стоїть щитом, захищаючи Європу від маніакальних планів Путіна, який марить про російські танки на кордонах Польщі, Чехії, Румунії, а в перспективі і далі – на кордонах колишнього Варшавського договору.

В Української держави і Північноатлантичного Альянсу однакові цінності, цілі і завдання. Перш за все – це відсутність будь-яких агресивних намірів і територіальних претензій. А також тверде бажання жити у мирному та стабільному вільному світі.

Українці підтримують вступ України в НАТО. За три роки після Революції Гідності ця підтримка зросла втричі. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, більше 50 відсотків населення готові голосувати за Україну в НАТО. У випадку проведення референдуму, від кількості тих, хто готовий взяти у ньому участь, підтримка може перевищити 67 відсотків. І що характерно – число прихильників союзу з Росією сьогодні скоротилося до історичного мінімуму.

Вибір громадян чітко відображає і діючий український парламент. 8 червня 2017 року Верховна Рада підтримала законопроект № 6470, який закріпляє зовнішньополітичний курс України, де пріоритетом визначено вступ нашої держави до НАТО. За відповідне рішення проголосували 276 народних депутатів. Цей документ днями підписав Президент Петро Порошенко.

Попереду – історичні рішення, що змінять світ. Не маємо права піддатися зовнішньому тиску – інакше знову лише реагуватимемо на чергову, тільки вже в рази масштабнішу, кризу. Ми не маємо права допустити, щоб знову горіли міста, тисячі невинних гинули, а мільйони ставали біженцями.

Учасники «круглого столу»  були одностайні в тому, що  вступ України до НАТО є стратегічною метою Української держави і української нації. Вистражданою метою. Україна є демократичною державою Європи, котра зі зброєю в руках довела відданість цінностям Вільного Світу, і своє право бути визнаною і невід’ємною його частиною.

За інформацією Ізяславської райдержадміністрації 

Поділитись —