28.11.2018 — 12:49

Наша мета – доступна та якісна медицина для кожного мешканця області, – В. Лозовий

На цьому наголосив голова обласної державної адміністрації Вадим Лозовий, 27 листопада під час розширеного засідання колегії обласної державної адміністрації, обговорюючи питання про реформування закладів охорони здоров’я області.

Так, директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Яків Цуглевич проінформував, що заходи з реформування закладів охорони здоров’я області проводяться відповідно до державної політики і діючих вимог законодавства поетапно. У поточному році активно проводиться реформування первинної ланки: відбуваються зміни у системі їх фінансування, впроваджується єдина система електронного здоров’я, триває підписання лікарями декларацій з населенням, формується спроможна мережа закладів із надання первинної медичної допомоги (ПМД) населенню області.

Мережу представлено 30 зареєстрованими центрами первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), з них 20 районних, 6 міських і 4 селищних. У структурі всіх центрів функціонує 242 лікарських амбулаторії, з них 38 у містах та 205 у районах, у тому числі безпосередньо в сільській місцевос­ті – 153. Цього року відкрито 4 міських амбулаторії: 2 – у м. Нетішин та по 1 – у містах Славута і Кам’янець-Подільський. У листопаді створено Гуменецький сільський ЦПМСД.

Обласною робочою групою “Медична рада реформ” визначено, погод­жено та затверджено План спроможних мереж надання ПМД населенню. До мережі увійшло 197 територій доступності, у яких функціонуватиме 1043 міс­ця надання ПМД, у тому числі 99 амбулаторій групової практики, 109 – монопрактики та 835 ФАПів.

У рамках пілотного проекту у сільській місцевості буде побудовано 27 амбулаторій з житлом для лікарів, у тому числі 18 в об’єднаних територі­альних громадах (ОТГ), з них 10 для нових амбулаторій та 17 нових приміщень для діючих.

Значною залишається кількість ФАПів – 846 або 15,3 на 10 ти­сяч сільського населення, найбільше у Кам’янець-Подільському районному (76) та понад 50 – у Красилівському, Дунаєвецькому, Старокостянтинівському ЦПМСД, високий їх рівень (понад 23) у Летичівському, Наркевицькому селищних, Теофіпольському районному ЦПМСД.

Автономізовано або змінено статус закладу з бюджетної установи на ко­мунальне неприбуткове підприємство (КНП) у 29 з 30 ЦПМСД, а Нар­кевицький селищний ЦПМСД проходить процедуру автономізації та зали­шається бюджет­ною установою.

24 ЦПМСД оновили ліцензію на медичну практику у статусі КНП. Потребують оновлення ліцензії Волочиського, Старокостянтинівського район­них, Старосинявського, Сатанівського селищних ЦПМСД, отримання – Гуменецький сільський ЦПМСД.

Договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за новою моделлю фінансування укладено 22 ЦПМСД, які працюють напряму з НСЗУ і отримують фінансування за надані послуги з державного бюджету. Також угоди з НСЗУ заключили три суб’єкти підприємницької діяльності з міст Шепетівка та Хмельницький. Область посіла 5 місце за обсягом грошових виплат від НСЗУ.

До кінця року Меджибізький, Сатанівський, Наркевицький, Чорно­острівський, Старосинявський селищні, Старокостянтинівський та Волочись­кий районні ЦПМСД будуть отримувати фінансування за рахунок коштів медичної субвенції, а Шепетівський міський центр – з міського бюджету.

Також незабаром розпочнеться 3 етап підписання договорів з КНП, які увійшли до реформи. Також усім ЦПМСД потрібно буде переукласти угоди на 2019 рік.

МОЗ України розглядає механізм фінансування через НСЗУ реімбурсації шляхом використання електронних рецептів. Також передбачено впроваджен­ня електронної медичної карти пацієнта та електронних лікарняних листків. Уже зараз вносяться корективи для на­дання можливості вакцинації та видачі лікарняних листків приватними медич­ними закладами, які уклали угоди з НСЗУ.

Автоматизованими робочими місцями на первинному рівні оснащено 93% від усіх амбулаторій та 80% від усіх лікарів. На вторинному рівні забезпечення становить 49% від оптимальної по­треби: ЦРЛ забезпечено на 45%, міські заклади – на 55 відсотків. Заклади третинного рівня забезпечено комп’ютерами на 66% від опти­мальної потреби, у тому числі поліклініки – на 33%, стаціонари – на 55 %.

На 09 листопада 62,8% населення уклало декларації про вибір лікаря. Найбільше у Волочиському міському – 82%, Сатанівському селищному 78,6%, Деражнянському – 76,6%, Полонському – 76%, Старокостянтинів­ському – 75% районних ЦПМСД. Найнижчий рівень – у Во­лочиському – 32,8%, Кам’янець-Подільському – 50% районних, Старосинявському – 52%, Наркевицькому – 50% селищних. У Чорно­острівському селищному ЦПМСД заключено 536 декла­рацій та Шепетів­ському міському – 1415.

За словами доповідача, на реалізацію Урядової програми “Доступні ліки” використано 24,8 млн. грн. або 75% від річного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (33,1 млн.грн.).

За програмою працюють 814 лікарів та 212 аптечних закладів. Відшко­довано 86% виписаних пільгових рецептів. З початку року за програмою за­безпечено майже 240 тисяч хворих, з них 74% із серцево-судинними захворю­ваннями, майже 7% з бронхіальною астмою (частка зменшилася) та 19% з цукровим діабетом II типу (частка збільшилася).

На первинному рівні працюють 895 лікарів, з них 57% сімейних лікарів, 17% дільничних педіатрів, майже 10% дільничних терапевтів та 53 інтерни. Утримується дефіцит сімейних лікарів – укомплектовано 79% штатних посад.

Початок реформи спеціалізованої та госпітальної допомоги припадає на 2019, її реалізація – на 2020 роки. Автономізація закладів вторинного рівня надання медичної допомоги у поточному році має пільги з оцінки майна та зобов’язань кредиторам. У таких закладах оплата комунальних послуг і в подальшому буде проводитися за кошти місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України. В області автономізовано лише Кам’янець-Подільську стоматполіклініку, яку ліквідовано, та у жовтні – спеціалізовану медико-санітарну частину ( СМСЧ) м. Нетішин.

Через НСЗУ та звіти лікарів на електронну систему охорони здоров’я буде відслідковуватися навантаження та надаватися фінансування відповідно до наданих населенню медичних послуг. Якщо за кошти, які заклад отримав за надані послуги, він не може себе забезпечити, а район не матиме достатніх коштів для сплати комунальних послуг, його буде перепрофільовано в менш фінансово-затратний формат медичної установи (реабіліта­ційний центр, хоспіс тощо), а пацієнтів направлено в більш ефективний та забезпечений медичний заклад.

Потужність лікарень вторинного рівня в розрахунку на 10 тисяч насе­лення різниться від великих цифр (крім м. Хмельницький, де наявні відділення обласного рівня) у Кам’янець-Подільській, Шепетівській, Віньковецькій, Старосинявській центральних районних лікарнях (далі – ЦРЛ), до малих – у Деражнянській, Ярмолинецькій, Славутській, Теофіпольській, Новоушиць­кій ЦРЛ.

Кількість спеціальностей, за якими ведеться амбулаторний прийом, ко­ливається від 53 у містах Хмельницький та Кам’янець-Подільський, до 18-20 у Старосинявській, Теофіпольській, Новоушицькій, Віньковецькій ЦРЛ.

Висока відвідуваність лікарів у розрахунку на 1 жителя у СМСЧ м. Не­тішин, Шепетівській, Волочиській, Летичівській ЦРЛ, низька – у Хмель­ницькій, Славутській, Ізяславській, Старокостянтинівській, Городоцькій, Но­воушицькій ЦРЛ.

Кількість пологів у закладах охорони здоров’я області за 9 місяців зменшилася і на вторинному рівні становить менше 7 тисяч. Шість із 20 за­кладів вторинного рівня можуть не перейти на показник більше 400 пологів за рік (визнаний оптимальним) – це Хмельницький і Кам’янець-Подільський міські перинатальні центри, Шепетівська, Дунаєвецька, Старокостянтинівська ЦРЛ та СМСЧ м. Нетішин.

У цілому по лікарнях вторинного рівня ліжко працювало лише 243 дні при нормативі за 9 місяців 255. Для надання хоспісної та паліативної допомоги на вторинному рівні функціонує 119 ліжок, де проліковано 1226 хворих.

Крім того, в області створено 3 госпітальних округи і функціонують госпітальні ради, які за положенням мають розробити 5-річні плани подальшого функ­ціонування закладів охорони здоров’я у межах округу.

Усі заклади охорони здоров’я третинної високоспеціалізованої медичної допомоги є об’єктами спільної власності територіальних громад області: це 32 заклади загальною потужністю стаціонарів 3930 ліжок або 36% від усього ліжкового фонду. Також за вимогами Бюджетного кодексу України за кошти обласного бюджету утримуються міські заклади, що надають високоспеціалі­зовану медичну допомогу: Хмельницькі міські – інфекційна лікарня на 150 ліжок і протитуберкульозний диспансер та Кам’янець-Подільська станція переливання крові.

Подальший розвиток обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передбачає створення єдиної оперативно-диспетчерської служби, встановлення радіозв’язку в потребах надзвичайних ситуацій та онов­лення автопарку.

За словами Якова Миколайовича, стратегічним є будівництво нового та реконструкція старого корпусу обласної дитячої лікарні, що вже розпочато.

Так, удосконалення надання високоспеціалізованої багатопрофільної медич­ної допомоги дорослому населенню області передбачає створення обласного центру кардіології та кардіохірургії та передачу кардіохірургічної служби обласної лікарні до нового кардіоцентру, створення уронефрологічного центру (на базі нефрологічного, урологічного відділень і центру екстракорпоральної детоксикації), формування ефективного неврологічного центру, розвиток об­ласного перинатального центру, подальше покращення матеріально-технічної бази і оснащення сучасним медичним обладнанням.

Упорядковано заклади надання психіатричної допомоги – обласну пси­хіатричну лікарню № 2 реорганізовано у відділення обласної психіатричної лікарні № 3, а стаціонар обласного наркологічного диспансеру переведено на базу та у склад обласної психіатричної лікарні № 1 як наркологічне від­ділення.

Також посадовець проінформував, що вишукуються можливості покращення бази обласного наркологічного диспансеру як амбулаторного закладу. Для покращення умов надання медич­ної допомоги пацієнтам відбувається зміна приміщень обласного психоневро­логічного диспансеру та обласної медико-соціальної експертної комісії.

Крім того, потребує подальшого покращення стан будівель та оснащення сучасним ме­дичним обладнанням і апаратурою обласного онкологічного диспансеру. Велика увага приділялася приведенню у відповідність до потреб та галузевих вимог функціонування обласного госпіталю ветеранів війни, де суттєво покращено матеріально-технічну базу та організовано реабілітаційне відділення.

Передбачено оптимізацію державної системи протитуберкульозної ме­дичної допомоги населенню шляхом об’єднання тубзакладів у єдиний облас­ний протитуберкульозний центр із стаціонаром на 90 ліжок для хворих на хіміорезистентний туберкульоз, які доцільно розмістити у корпусах облтуб­диспансеру с. Осташки. У зв’язку з цим, буде визначено перспективу функціо­нування Голозубинецької та Славутської туберкульозних лікарень.

Система громадського здоров’я є основою профілактичної медицини і за рішенням обласної ради створено КНП “Хмельницький обласний центр громадського здоров’я” шляхом реорганізації (злиття) облас­них комунальних закладів охорони здоров’я обласної ради: центру здоров’я, інформаційно-аналітичного центру, центру централізованого обслуговування закладів охорони здоров’я. До структури центру також увійдуть відділи моніторингу і оцінки обласних тубдиспансеру та центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Робота з перетворення на разі триває.

“Сьогодні подоляни переймаються впровадженням реформи охорони здоров’я. Така увага громадськості до перетворень у галузі та до діяльності органів влади щодо реформи медичної системи як в державі, так і в області, є абсолютно обґрунтованою, адже галузь охорони здоров’я залишається одним з найскладніших напрямів соціальної сфери. Тому нашою метою є доступна та якісна медична допомога усім громадянам області та поліпшення їх здоров’я. Крім того, матеріальний стан закладів охорони здоров’я і надалі має залишатися пріоритетним завданням місцевих органів влади”, – сказав голова адміністрації.

Також Вадим Миколайович наголосив, що необхідно активно вирішувати питання залучення молодих спеціалістів, особливо у сільських амбулаторіях, шляхом виділення житла, ділянок під будівництво житла для них, економічної мотивації праці, інших місцевих матеріальних стимулів.