13 грудня в актовій залі Хмельницького обласного онкологічного диспансері відбулося чергове засідання обласної протиракової комісії.

Про особливості організації онкологічної допомоги населенню області в умовах реформування медичної галузі та визначення  шляхів покращення і  пріоритетів онкологічної служби доповів головний позаштатний онколог ДОЗ ОДА, головний лікар Хмельницького обласного онкологічного диспансеру В’ячеслав Мороз. Він повідомив, що захворюваність населення на злоякісні новоутворення постійно зростає. Тому лікарі загальної практики – сімейної медицини (ЗПСМ) повинні забезпечувати відповідну профілактичну роботу, тим самим сприяти виявленню ЗН на ранніх стадіях та організовувати медичну допомогу хворим. Наразі не існує єдиної моделі такої допомоги, проте вона повинна включати профілактику, виявлення ЗН на ранніх стадіях розвитку та організацію медичної допомоги хворим на ЗН.

Фахівець підкреслив, що ефективну комплексну медичну допомогу лікарі ЗПСМ зможуть надавати лише у тісній співпраці з лікарями-онкологами.

Також головний лікар обласного онкодиспансеру детально розповів колегам про функціонально-організаційну модель надання онкологічної допомоги на первинному і вторинному рівнях. Зокрема, запропонована модель складатиметься з 4 блоків: профілактичної роботи, виявлення ЗН у населення на ранніх стадіях розвитку, організації медичної допомоги хворим на ЗН та ресурсне забезпечення ПМСД для організації зазначеної роботи.

Крім того, В’ячеслав Мороз озвучив низку завдань, що стоять перед районними (міськими) онкологами, починаючи від надання фахової консультативної допомоги та завершуючи організацією системи  диспансерного спостереження за контингентом онкологічних хворих і організаційно-методичною роботою.

Головний онколог краю впевнений: якщо лікарі, медичні сестри ЗПСМ, лікарі-онкологи та лікарі-«діагности» будуть сумлінно виконувати свої професійні обов’язки, додаткові фінансові ресурси не знадобляться. Оскільки практично всі ЛПЗ, що надають медичну допомогу другого рівня, укомплектовані необхідним обладнанням.

Про застосування інформаційної технології популяційного канцер-реєстру в системі диспансеризації онкологічних хворих повідомила заступник головного лікаря ХООД Тетяна Закрижевська. Вона розповіла, що організація протиракової боротьби в Україні здійснюється через систему державних заходів, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування, диспансерне спостереження і реабілітацію онкологічних хворих. Контингент онкохворих в Україні становить 1 млн. осіб, а в області – 30 905 осіб. При диспансеризації онкологічні хворі мають проходити обстеження: на першому році – 1 раз на 3 місяці, на другому – 1 раз на 6 місяців, в подальшому – 1 раз на рік.

Інформаційна технологія Національного канцер-реєстру (НКР) суттєво розширила можливість об’єктивізації показників, за якими оцінюється стан організації онкологічної допомоги населенню, в тому числі диспансерного спостереження. Так, за організацію диспансерного спостереження контингентів онкохворих відповідальні районні та міські лікарі-онкологи. Безпосередньо виконувати таке спостереження повинні сімейні лікарі та вузькі профільні фахівці вторинного рівня. Якщо виникне така необхідність, необхідно залучати профільних фахівців третинного рівня.

За словами Тетяни Закрижевської, суть диспансеризації полягає у своєчасному обстеженні хворих, які закінчили лікування з приводу раку; проведенні їм реабілітації та симптоматичної терапії; нагляді за хворими з інкурабельними пухлинними хворобами; коригуванні симптоматичної терапії, що проводиться сімейними лікарями.

Застосування інформаційної технології Національного канцер-реєстру  при диспансеризації та спостереженні за онкологічними хворими дає можливість вивчати реальний стан онкоепідеміологічної ситуації; об‘єктивно відображати дату останнього контакту з хворим; автоматично впорядковувати списки хворих, які підлягають диспансеризації; виявляти недоліки в організації диспансерного спостереження; планувати та регулярно проводити поетапну ревізію персоніфікованої інформації про онкохворих.

Головний позаштатний торакальний хірург Іван Чубар проаналізував стан надання медичної допомоги хворим зі злоякісними новоутвореннями легень. Він повідомив, що нині в структурі онкологічної захворюваності чоловіків рак легень посідає 1 місце. При цьому, показник захворюваності у Хмельницькій області дещо перевищує загальнодержавний. А в світі від раку легень помирає кожен 20-й чоловік. Також, фахівець озвучив проблеми та шляхи покращення надання допомоги хворим зі злоякісними новоутвореннями легень.

Про імунотерапію як метод спеціального медикаментозного лікування злоякісних новоутворень розповідала завідувач хіміотерапевтичного відділення ХООД Ганна Чекерда. Зокрема, вона повідомила, що новітні імунопрепарати порівнюють з відкриттям антибіотиків і хіміопрепаратів. Більшість ракових клітин мають на поверхні пухлинні антигени-білки або вуглеводи, що можуть бути виявлені і знищені пильною імунною системою. Імунотерапія активує імунітет, перетворюючи його в зброю проти багатьох видів раку. Фахівець розповіла про типи імунотерапії, механізми їх дії та головні недоліки, серед яких – висока вартість препаратів.

Крім того, учасники засідання обласної протиракової комісії обговорили ряд питань робочого характеру.

Хмельницький обласний Центр здоров’я.

Поділитись —