Співпраця влади, бізнесу, науковців, медійників, громадських діячів заради розвитку відновлювальної енергетики: підписано меморандум про створення Хмельницького енергетичного кластера
Тривалий час людство, не замислюючись, без перебільшення по-хижацьки використовувало багатства Землі, знищуючи своєю діяльністю все живе, забруднюючи ріки, моря та океани, повітря і ґрунти. Сьогодні ми пожинаємо наслідки цих дій. Наші міста потопають у горах сміття, колись родючі землі перетворюються на пустелю, ми потерпаємо від різких перепадів погоди, повеней та буревіїв. Людство своєю діяльністю викликало глобальні невідворотні зміни у природі та кліматі.
Світова спільнота відкрито визнала, що так далі тривати не може, адже ці зміни ставлять людство на грань виживання. Особливо актуальним є питання підвищення температури на планеті внаслідок зростання в атмосфері концентрації парникових газів, зокрема діоксиду вуглецю, внаслідок господарської діяльності. Зростання вмісту вуглекислого газу в повітрі порушує природні процеси терморегуляції планети, внаслідок чого відбувається поступове зростання середньої температури атмосфери, що в свою чергу викликає цілий ряд невідворотних наслідків, як то танення льодовиків Арктики та Антарктики, підйом рівня Світового океану, через яке відбувається затоплення цілого ряду територій, зростання температури води океанів, що спричиняє виникнення надпотужних буревіїв та кліматичних аномалій. Зараз вчені впевнено говорять про те, що якщо людство не припинить забруднювати атмосферу парниковими газами, усі ті жахливі картини, що зображаються у фільмах-катастрофах, уже найближчим часом втіляться у реальному житті.
Саме тому на міжнародному рівні вживаються заходи, що спрямовані на скорочення викидів СО2 у транскордонних масштабах. Були підписані Кіотський протокол та Паризька кліматична угода – міжнародні угоди про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Активно розвиваються та впроваджуються новітні технології енергозбережнення та виробництва енергії із відновлювальних джерел.
Не залишається осторонь від цих тенденцій і Україна. Питання розвитку відновлюваних джерел енергії має для нашої держави стратегічне значення, бо актуальне не в лише контексті глобальних кліматичних змін, а й у контексті боротьби нашого народу з російським агресором.
Хмельниччина також активно включилася у процес розвитку альтернативної енергетики та енергозбереження і енергомодернізації. 26 вересня було зроблено ще один дуже важливий крок у цьому напрямку. В Хмельницькій облдержадміністрації відбулося підписання меморандуму про створення Хмельницького енергетичного кластера.
Об’єднати зусилля задля збереження природи та розвитку відновлювальної енергетики домовилися представники влади, бізнесових структур, промисловців, місцевих ЗМІ, громадських організацій та науковці області. Як представник обласної влади, свій підпис під меморандумом про створення Хмельницького енергетичного кластера поставив голова облдержадміністрації Вадим Лозовий.
Ініціатором підписання угоди виступила громадська організація 350.org, яка є українською гілкою всесвітнього руху 350.org за подолання кліматичної кризи. Як зазначає її представник Степан Кушнір, завдяки такому формату співпраці той резерв досвіду, компетенцій, фінансів, впливовості, який має кластер через його учасників, може практично вирішити будь-яке профільне питання в регіоні.
Вітаючи учасників зібрання із підписанням меморандуму, радник голови облдержадміністрації Олександр Нагурний підкреслив, що розвиток альтернативної енергетики на Хмельниччині обласна влада вважає одним із своїх найголовніших пріоритетів, адже питання енергетичної незалежності є одним із основних в Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України Петром Порошенком.
З 2018 року в Україні запрацював Фонд енергоефективності, відбувається остаточне формування його управлінської структури. Держава вже направила 100 млн. грн, щоб розпочати його роботу. За розрахунками Мінрегіону вже наступного року там закумулюють понад 1,5 млрд. грн, які будуть використані саме на заходи з енергозбереження та енергоефективності, “теплі кредити”, тощо. Саме тому, підкреслив Олександр Олександрович, в облдержадміністрації розуміють важливість сьогоднішньої події для області.
“Ми сподіваємося, що громадський сектор зможе активно нам допомогти у вирішенні саме тих проблем, що заважають нашій області успішно розвиватися. До прикладу, сьогодні у нас є велика кількість комунальних установ та організацій, що витрачають значні кошти на енергоносії. Було б дуже добре, якби громадські організації долучилися до моніторингу та вказали на проблемні місця, аби забезпечити розумне та ефективне використання державних коштів, – зазначив посадовець. – Маємо надію, що зможемо спільно знайти усі точки дотику, та побудуємо нашу роботу, аби допомогти економити кошти і водночас робити доступнішими для усіх заходи з енергомодернізації та енергоефективності, щоб у домівках мешканців області було тепло та затишно.”
Далі в рамках заходу присутні ознайомилися із результатами опитування мешканців області, проведеного за підтримки інтернет-видання “Всім”, яке мало на меті з’ясувати думку наших земляків щодо відновлювальної енергетики та перспектив її розвитку на теренах краю. Також увазі учасників заходу було представлено презентацію про основні напрямки діяльності Хмельницького енергетичного кластера.
На завершення учасники обмінялися думками щодо перспектив подальшої роботи та поділилися напрацюваннями і досвідом впровадження нових енергозберігаючих технологій, залучення ґрантових коштів на проекти з відновлювальної енергетики та заходи з енергозбереження, тощо.
Довідково.
В області діє програма підвищення енергоефективності на періоді до 2021 року, де передбачено:
– термомодернізацію будівель,
– альтернативне енергозабезпечення;
– зменшення споживання енергоресурсів населенням,
– розвиток галузі енергоефективного будівництва,
– залучення інвестицій;
– відшкодування населенню частини відсотків по кредитах на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів;
– зменшення обсягу субсидій для населення за спожиті енергоносії;
– популяризаціюенергозбереження.
Сесією обласної ради від 27.09.2017р. прийнято Порядок використання коштів обласного бюджету, що виділяються на відшкодування частини відсотків по кредитах фізичними особами, ОСББ, ЖБК на впровадження енергозберігаючих заходів та виділено 200 тис. грн. на ці цілі.
За січень-серпень на заходи з енергозбереження та енергоефективості видано жителям області 844 кредити на загальну суму 28,3 млн. грн..
Всього в Україні з початку 2018 року за «теплими кредитами»відшкодовано 270 млн. грн..
За весь час дії програми її учасники одержали з держбюджету 2,3 млрд. грн. компенсацій.Завдяки державній підтримці десятки тисяч родин змогли придбати енергоефективне обладнання, матеріали та провести необхідні роботи.
З обласного та місцевих бюджетів на енергоефеективність на 2018 рік заплановано 94 млн. грн. На 1 вересня профінансовано 58,7 млн.грн..
В області активно проводиться термомодернізація – замінюються котли на більш сучасні та економні, утеплюються зовні будівлі, йде реконструкція мереж вуличного освітлення із заміною ламп на економні світлодіодні, утеплюються підлоги. Активно ця робота ведеться і в бюджетних організаціях.
Впроваджується енергомоніторинг, проводяться робочі наради, семінари з керівниками районів та ОТГ з цих питань.
Скорочення споживання споживання газу в області, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, – на 24,7 млн. м куб.,на 9,1%, (у 2017р. на 5,4%).
На Хмельниччині працюють 154 котельні на альтернативних видах палива, що становить 18% від загальної кількості всіх котелень області.
У I півріччі з відновлювальних джерел енергії вироблено 40,8 млн. кВт/год. електроенергії, з яких:
– 8,1 млн. кВт/год. вироблено малими гідроелектростанціями області; 17 млн. кВт/год. – сонячними електростанціями; 15,7 млн. кВт/год. – біогазовими установками.
В області діють 29 малих гідроелектростанцій та 12 сонячних, загальною потужністю 35 МВт (в т.ч.за січень-вересень введено в експлуатацію 5 СЕС загальною потужністю 12 МВт, сума інвестицій близько 12 млн.дол.).
Всього до кінця року планується введення в експлуатацію 12 СЕС загальною потужністю більше 50 МВт (сума інвестицій складе до 50 млн. дол.):
– Віньковецький район 1 СЕС на 2,8 МВт,Городоцький район 1 СЕС на 10 МВт, Дунаєвецький район ІІ черга на 10 МВт, загальна потужність 20МВт, Кам’янець-Подільський район 2 СЕС, Летичівський район 2 СЕС загальною потужністю 6,5 МВт, Новоушицький район 2 СЕС загальною потужністю 4,5 МВт, Старосинявський район 1 СЕС на 9 МВт, Чемеровецький район 2 СЕС загальною потужністю 15 МВт.
До кінця року планується введення в дію II черги Теофіпольської ТЕС (потужність 10,5 МВт). Загальна вартість проекту близько 1 млрд. грн..
В липні в Кам’янці-Подільському відкрито теплоелектростанцію потужністю майже 45 МВт із комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії твердопаливними та газовими котлами. (2 газових котли по 15 МВт і 2 твердопаливних котли загальною 15 МВт).Кошти на його реалізацію надав Світовий банк у кредит під 0,01 % річних, загальна вартість проекту склала 9,6 млн. дол. Кам’янець-Подільський перше в Україні, третє у Європі та п’яте у світі місто, що використовує цей сучасний метод виробництва тепла. Новітня ТЕС дозволить зменшити споживання газу на 15,5 млн. м3 на суму близько 115 млн.грн. на рік. Виробництво електроенергії–7421 тис. кВт год./рік. Планується забезпечення централізованого теплопостачання та постачання гарячої води для 190 житлових будинків – 22 тис.мешканців, 5 шкіл, 3 ДНЗ.
В Кам’янці-Подільському в серпні запрацювала технологічна лінія з дегазації полігону твердих побутових відходів з виробленням електроенергії. Вартість 1-го етапу 25 млн. грн.. На відміну від сонячної, генерація електроенергії відбувається на постійній основі, без добових коливань. Метан використовується на заміну природного газу (1,5 млн. м3/рік).
28 вересня 2018 року відбудеться відкриття диспетчерського пункту першої в Україні дахової сонячної електростанції в державному закладі освіти, в Хмельницькому національному університеті. Перша черга матиме потужність 132,8 кВт і складається з 3 сонячних електростанцій на даху корпусу 3 (48,6 кВт, к-ть панелей 180 шт., площа 285 м2), корпусу 4 (48,6 кВт, к-ть панелей 180 шт., площа 285 м2), а також даху спорткомплексу (35,6 кВт, к-ть панелей 132 шт., площа 209 м2). Загальна потужність СЕС університету становитиме 0,5 МВт. Завершення проекту планується до кінця 2018 року.