Сьогодні світова спільнота вшановує пам’ять мільйонів жертв одного із наймасовіших в історії геноцидів, який отримав назву Холокост. Ця пам’ятна дата була запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2005 році. Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цього дня світ дізнався про жахіття, що чинилися на цій нацистській фабриці смерті, про мільйони загиблих у газових камерах, померлих від голоду та хвороб, закатованих у нелюдських експериментах.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

На українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною, також мало місце систематичне винищення євреїв  в 1941–1944 роках. За різними оцінками у цей період загинуло близько 900 тис. євреїв. Масові вбивства євреїв у ці страшні роки відбувалися і на території Хмельниччини, зокрема на Ізяславщині, Полонщині, у Проскурові, Кам’янці-Подільському, Шепетівці та в багатьох інших населених пунктах, де існували місця компактного проживання єврейської общини. Як свідчать архівні документи, кількість загиблих сягає 115 тисяч осіб.

Аби вшанувати пам’ять усіх євреїв, знищених у часи Другої світової, пригадати події, що відбувалися у ті часи на території області, краще зрозуміти причини та наслідки цього страшного геноциду єврейської нації, сьогодні в облдержадміністрації провели круглий стіл, присвячений Міжнародному дню пам’яті жертв Холокосту. Захід організовано спільно з Хмельницьким благодійним фондом “Хесед Бешт”.

Як зазначив голова облдержадміністрації Дмитро Габінет, сьогоднішній день пам’яті жертв Холокосту є датою, важливою для усього людства, про яку слід розповідати і нагадувати, аби не допустити повторення цього жахіття.

“Сьогодні виповнюється 75 років з того часу, як був звільнений концтабір Аушвіц-Біркенау. Декілька років тому я побував у музеї, створеному на місці цього концтабору, і враження, які я виніс звідти, залишаться зі мною назавжди, – розповів Дмитро Анатолійович. – Неможливо передати думки і відчуття, коли бачиш сотні кілограм жіночого волосся, особисті речі, прикраси, які залишилися тут як свідчення злочину, вчиненого нацистами проти єврейського народу.”

Посадовець висловив думку, що потрібно влаштовувати поїздки до цього страшного пам’ятного місця для якомога більшої кількості людей, аби усі на власні очі бачили, до чого може приводити людська жорстокість.

“Маємо робити все, щоб більше ніколи не повторювалися події, коли по-звірячому людей знищують тільки тому, що вони іншої національності. Раніше ми думали, що це залишилося у минулому, але події кінця ХХ століття довели, що це не так. Варто лише згадати конфлікт на території  колишньої Югославії, коли люди, що живуть поряд, належать до одного народу, спілкуються однією мовою, але є представниками різних релігійних конфесій, розпочали братовбивчу війну, – нагадав очільник адміністрації. –   Це доводить, що ми маємо добре пам’ятати ці історичні уроки, розповідати про них нашим дітям, бо людина влаштована так, що з проміжком часу починає забувати такі моменти з точки зору свого внутрішнього сприйняття, перестає відчувати.”

Більш детально про Холокост на Хмельниччині та події, що мали місце у ті часи, розповіла Галина Гільберг, представниця Хмельницького благодійного фонду “Хесед-бешт”. Учасники заходу переглянули документальний фільм, що розповідає про цей страшний період історії, а також мали можливість ознайомитися з виставкою архівних документів “Холокост: біль і пам’ять”, де зібрані свідчення очевидців, вирізки з газет та копії листів, світлин та документів, що оповідають по події часів Другої світової війни, пов’язані із геноцидом євреїв на території сучасної Хмельницької області.

Поділитись —