Сьогодні в обласній державній адміністрації відбулося засідання комісії ТЕБ і НС. Провів його голова адміністрації Дмитро Габінет.

Першим питанням порядку денного розглянуто стан готовності органів влади та місцевого самоврядування до пропуску льодоходу, весняної повені та дощових паводків, захисту населених пунктів, об’єктів і сільськогосподарських угідь від підтоплень.

Голова адміністрації поінформував, що територія Хмельниччини знаходиться в межах басейнів річок Дністра, південного Бугу та Прип’яті. Всього в області нараховується 3733 річки, 211 з них, довжиною більше 10 км. В басейнах річок розташовано 2917 ставків та 42 водосховища, загальним об’ємом води 436 млн. кубічних метрів. Відтак, на виконання обласного Плану заходів протягом 10 – 21 лютого поточного року комісійно проведено огляди готовності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо підготовки та готовності до безаварійного пропуску льодоходу та весняного паводку.

За словами Дмитра Анатолійовича, в області практично вирішено проблему, яку становили безхазяйні гідротехнічні споруди. Разом з тим, додав він, не завершено роботи із прийняття на баланс 13-ти ГТС, що розташовані на території Маківської об’єднаної територіальної громади Дунаєвецького району. Також не повністю завершені роботи з розчистки водовідвідних каналів, систем зливової каналізації, особливо в сільських населених пунктах.

Більш детально з даного питання доповів перший заступник начальника Головного управління ДСНС України в області Дмитро Бондар та начальник регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області Юрій Димінський.

Заслухавши доповідачів, Дмитро Габінет, зауважив, що наразі гідрологічна ситуація на території області стабільна, разом з тим, вона може значно ускладнитись під час сильних опадів протягом року. Тому необхідно органам державної влади, місцевого самоврядування, об’єднаним територіальним громадам, селищним, сільським радам, комунальним та дорожнім службам організувати та забезпечити проведення постійного моніторингу та очищення зливових каналізаційних систем, кюветів та водовідних канав, з метою запобігання руйнувань доріг, виникнення підтоплення територій та домогосподарств громадян.

В той же час, додав очільник області, у зв’язку з низькою водністю річок у літній період року, всім водокористувачам необхідно забезпечити неухильне дотримання встановлених режимів роботи водосховищ і ставків та вжити заходів щодо ощадливого та раціонального використання водних ресурсів.

Далі учасники засідання заслухали доповідь начальника управління з питань цивільного захисту населення облдержадміністрації Юрія Кореви про стан травматизму невиробничого характеру в області та хід виконання Плану першочергових заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру у Хмельницькій області у 2019 році.

Як повідомив посадовець, за аналізом травматизму невиробничого характеру, протягом 2019 року на території області від нещасних випадків загинуло 585 людей, що на 13% менше ніж за аналогічний період 2018 року (загинуло 660 людей).

В дорожньо-транспортних пригодах в 2019 році загинуло – 87 осіб ( в 2018 – 97 осіб) -10%. Крім того, складна ситуація залишається із попередження загибелі людей від пожеж. За 2019 рік загинуло внаслідок пожеж 44 особи (в 2018-47 осіб).

Також велике занепокоєння викликає стан справ щодо попередження самогубств. У 2019 році в області найбільше загинуло людей саме з цієї причини (170 осіб).

Підсумовуючи сказане, голова адміністрації наголосив, що питання профілактики і попередження загибелі та травмування людей від нещасних випадків невиробничого характеру стоїть дуже гостро і потребує прийняття певних рішень, а саме головне їх реалізацію, щоб попередити загибель та травмування людей. Відтак, Дмитро Габінет звернув увагу всіх посадових осіб на виконанні Плану заходів з профілактики травматизму.

В продовження, присутні розглянули питання про вжиття заходів з недопущення виникнення пожеж в природних екосистемах.

Голова адміністрації зауважив, що в зв’язку з наближенням теплої пори року та підвищенням температури повітря набуває актуальності питання пожеж в екосистемах. Особливо турбує самовільне спалювання стерні. «Кожний необдуманий та безвідповідальний вчинок під час розведення вогню містить в собі небезпеку для довкілля. – сказав Дмитро Анатолійович. – Залишене без нагляду вогнище, кинутий сірник можуть спровокувати масштабну лісову пожежу, а неконтрольоване випалювання сухої стерні або побутових відходів, зокрема, поблизу торфовищ може призвести до значних матеріальних втрат, а також до загибелі людей».

Для детальної інформації слово було надано першому заступнику начальника Головного управління ДСНС України в області Дмитру Бондару. Так, протягом минулого року на території області зареєстровано більше 300 пожеж в природних екосистемах. Були випадки коли за добу рятувальники гасили 30 і більше пожеж. Під час спалювання рослинних залишків мали факт загибелі людини в Деражнянському районі.

З початку 2020 року, а фактично це за останні два тижні на території області виникло 9 пожеж сухої рослинності та сміття на відкритих територіях, якими завдано збитків державі понад 300 тис. грн.

Поділитись —