На цьому наголосив голова адміністрації Сергій Гамалій під час засідання колегії ОДА, обговорюючи питання про стан поводження з відходами у Хмельницькій області. Доповів з даного питання начальник управління розвитку природно-заповідної справи, еконо­міки природокористування, природо­охоронних програм та зв’язків з громадськістю Департаменту при­­­родних ресурсів та екології ОДА Руслан Якубаш.

За даними статистичної звітності на підприємствах Хмельницької області у 2019 році (оприлюднення статистичних даних за 2020 рік відбудеться у вересні 2021 року) утворилося 0,9 млн т відходів І-ІV класів небезпеки. На 01 січня 2020 року в області накопичено 324,1185 т відходів І класу небезпеки, з них – 253,5185 т становили непридатні та заборонені до подаль­шого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 83,2 т – ІІ, 1724,7 т – ІІІ та 8885372,2 т – ІV класів небезпеки, з яких 8748923,4 т станов­лять тверді побутові відходи.

В області переробляється і повторно використовується 23,1 т полімерних відходів; передано на переробку в якості вторинної сировини 266,9 т відпрацьо­ваних шин; 357,4 т відпрацьованих мастил використано в різних технологічних процесах; на утилізацію передано 7 т гальванічних шламів та 53,9 т відпрацьо­ваних акумуляторів. Найбільшим утворювачем шламів гальванічних у 2019 році було дер­жавне підприємство “Новатор”, яким утворено 8 т відходів.

З метою впровадження системного підходу до поводження з відходами на регіональному рівні рішенням сесії обласної ради від 27.03.2018 року №39-18/2018 затверджено Програму повод­ження з відходами у Хмельницькій області на 2018-2022 роки.

Проблема відходів є актуальною й досить гострою для сільської місце­вості. У більшості сільських населених пунктах відсутні програми поводження з відходами (минулоріч в області діяло 75 місцевих таких програм, термін дії у 50 закінчився 31.12.2020), схеми санітарної очистки населених пунктів та правила благоустрою, що призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ та погіршує екологічний і санітарний стан прилеглих територій. На 01 січня 2021 року налічується 413 розроблених та затверджених схем санітар­ного очищення населених пунктів (при цьому наявні схеми не враховують такого елемента як роздільний збір ресурсоцінних компонентів) та 338 розроб­лених та затверджених правил благоустрою населених пунктів.

Протягом 2020 року в області виявлено і ліквідовано 1756 несанкціоно­ваних сміттєзвалищ загальною площею 19,013 га, з яких зібрано та вивезено 38,03 тис. м³ сміття. Така ситуація повторюється щороку внаслідок неповного охоплення населення службами збирання твердих побутових відходів та низьких штрафів за порушення екологічного законодавства. На території області нараховується 746 полігонів та сміттєзвалищ, у тому числі 21 міський (районний) полігон твердих побутових відходів, 14 селищ­них та 711 сільських сміттєзвалищ.

На 01 квітня 2021 року погоджено та затверджено 524 паспорти місць видалення відходів, у тому числі для 422 сільських, 11 селищних сміттєзвалищ та 21 полігону твердих побутових відходів, 568 реєстрових карт об’єктів утворення відходів, 34 реєстрових карти об’єктів оброблення та утилізації відходів та розроблено 942 технічних паспорти на відходи. Відповідно до вимог власники щорічно мають вносити зміни до паспортів місць видалення відходів та реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за результатами їх перегляду, дані про які подаються до облдержадміністрації для внесення змін до відповідних паспортів, реєстрових карт та реєстрів. У 2020 році такі зміни внесли усього 17 власників об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та 42 влас­ники місць видалення відходів. Із 21 полігону міст обласного значення та райцентрів усього 5 мають проєктно-кошторисну документацію (Городок, Деражня, Нетішин, Славута та смт Теофіполь) та на 21 полігон оформлено паспорти місць видалення відходів.

Досі залишається проблемним питанням незадовільний еколо­гічний стан та незавершена паспортизація місць видалення твердих побутових відходів на території селищних та сільських рад. Існує проблема з перевантаженістю полігонів. У поводженні з побутовими відходами у Хмельницькій області переважає їх захоронення (близько 99,9% побутових відходів), частка компостування та рециклінгу залишається незначною. Збирання побутових відходів здійснюється за допомогою контейнерної системи. Продовжується запровадження роздільного збирання побу­тових від­ходів. Роздільний збір запроваджено у 27 населених пунктах області.

Для цих цілей встановлено євроконтейнери та контейнери з металевими решітками. Роздільно збирають ПЕТ-пляшки, скло, папір, жерстяні банки та плівку. Встановлено більше 960 контейнерів для роздільного збирання. У 2020 році придбано 471 контейнер для збору відходів, у тому числі 117 контей­нерів для роздільного збору, на загальну суму 1735,418 тис. грн та створено 32 контейнерних майданчики на суму 1253,4 тис. грн за кошти місцевих бюд­жетів та власні кошти підприємств. На 01.02.2021 встановлено 10 підземних контейнерних майданчиків.

У вересні минулого року відкрито Центр управління відходами на території полігону твердих побутових відходів м. Хмельницький, де приймають будівельні відходи, “зелені відходи”, меблі, побутову техніку, ПЕТ, скло, папір, поліетилен, упаковку Tetra pak, небезпечні відходи, змішані відходи, метал, одяг. Усього в області діє 33 суб’єкти з приймання вторинної сировини (маку­латура, склобій, металобрухт, пластик, жерстяні банки, плівка).

На сьогодні існують проблеми подальшого запровадження роздільного збирання корисних компонентів відходів, що пов’язано, насамперед, з відсут­ністю реального стимулюючого ринку збуту таких компонентів, зацікавленості у цій проблемі. Крім цього, вторинне використання, переробка та знешкод­ження твердих побутових відходів потребують вкладення значних коштів. В області відсутні сміттєперевантажувальні станції, станції анаеробної переробки, установки для термічного оброблення побутових відходів.

Однією з найгостріших екологічних проблем на Хмельниччині є ситуація у сфері поводження з небезпечними (токсичними) відходами. В області відсутня система управління небезпечними відходами у складі побутових. Управління небезпечними відходами здійснюється суб’єктами їх утворення, або відходи передаються суб’єктам господарської діяльності, що мають відповідні ліцензії.

Загрозу безпеці держави, суспільству та довкіллю створює наявність значних обсягів непридатних до застосування і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин ( ХЗЗР), які накопичилися протягом попередніх років на території області у кількості 253,5185 тонни, та підлягають знешкодженню і зберігаються в 11 міс­цях. Крім того, під час комплексної інвентаризації місць накопичення ХЗЗР та їх обсягів у 2019 році, додатково виявлено 93,75 тонни невідомих хімічних речовин, що мають ознаки ХЗЗР, які потребують визначення складу і власти­востей комісіями з питань поводження з безхазяйними відходами органів місцевого самоврядування, та знешкодження.

Місця зберігання непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин перебувають у неналежному стані (тара, в якій збері­гаються непридатні ХЗЗР, з часом втрачає свою цілісність, порушується її герметичність, що загрожує забрудненню довкілля). Гострим залишається питання визначення підрядника на здійснення знешкодження ХЗЗР та залучення компаній з перевіреними техно­логіями.

Актуальною для області проблемою є знешкодження медичних відходів. Зокрема, низький рівень поводження з медичними відходами, що здій­снюється у закла­дах охорони здоров’я; відсутність холодильного обладнання для зберігання відходів при низьких температурах; обмежені можливості для придбання високоякісного обладнання для оброблення медичних відходів. Проблемою є також безпечна утилізація колючих і ріжучих предметів (голок від шприців, систем, лабораторних скарифікаторів тощо) та викори­станого матеріалу (ватних тампонів, серветок тощо). За даними Головного управління статистики в області у 2019 році утвори­лося 11,4 тонн медичних та біологічних відходів. Відповідальність за утилі­зацію і видалення медичних відходів несуть медичні заклади.

У 2020 році підготовлено проєкт Регіонального плану управління відходами у Хмель­ницькій області до 2030 року та звіт про стратегічну екологічну оцінку Регіо­нального плану, яким передбачається створення нових об’єктів інфраструктури поводження з відходами (полігони твердих побутових відходів, заводи з оброблення твердих побутових відходів та, за потреби, інші об’єкти оброблення відходів для окремих видів відходів); покращення системи зби­рання, сорту­вання, вивезення, повторного використання та перероблення відхо­дів; інші необхідні заходи щодо удосконалення системи поводження з відхо­дами, підвищення обізнаності щодо ефективного поводження з відходами серед населення області.

Також на виконання заходів Національного плану та Програми в навчальні програми включено тематичні позакласні заходи щодо управління відходами. Позаурочна і позакласна екологічна робота з учнями проводиться і усіх школах області. Проведено тематичні заходи “Сортуємо сміття – дбаємо про майбутнє!”, організовано конкурси на кращу листівку та малюнок “Зберігай довкілля – сортуй відходи!”. У закладах загальної середньої освіти проходять екологічні акції: “Пластик – не сміття, а допомога”, “Друге життя паперу”, “Екосумка”, “Чисте довкілля”, “Здай лампу – збережи природу”, “Батарейкам – утилізація!”, “Відходи – у доходи!” тощо.

Крім того, хмельницький інститут післядипломної педагогічної освіти постійно  організовує навчання педагогів з метою вдосконалення їх екологічної компе­тент­ності через різні форми методичної роботи (методичні об’єднання педа­гогів, школи передового педагогічного досвіду, майстер класи тощо). У закладах дошкільної освіти систематично проводяться методичні години для педагогів з презентаціями досвіду “Повторне використання матеріалів”.

У м. Хмельницький у рамках проєкту “Розумне довкілля Хмельницький” передбачено створення навчального центру поводження з відходами для меш­канців міста та області. Центр працюватиме у форматі турів для учнів, сту­дентів, де в інтерактивній формі вони зможуть познайомитися із впливом сміття на довкілля, особливостями поводження з відходами та специфікою роботи сміттє­переробного заводу, який буде збудовано у місті. У багатьох навчальних закладах освіти розміщено контейнери для сорту­вання відходів, створено інформаційні куточки щодо правильного їх сорту­вання.

Підводячи підсумок, голова адміністрації наголосив, що питання поводження з відходами є актуальним протягом останніх років і потребує комплексного підходу усіма державними органами. Також сьогодні в області гостро постає проблема з утилізацією, знешкодженням непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Відтак, у цьому році прийнято Програму охорони навколишнього середовища Хмельницької області на 2021-2025 рік та виділено кошти на знешкодження близько 81 т таких хімічних засобів. “Враховуючи повноваження органів місцевого самоврядування необхідно активізувати роботу по розробленні місцевих програм поводження з відходами, схем санітарного очищення населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, забезпечити 100% охоплення приватного сектору централізованим вивезенням відходів”, – додав він.

Не оминув увагою Сергій Гамалій і питання у сфері поводження з медичними відходами. За його словами, цьогоріч планується розширення споруд та впровадження установки по знешкодженню медичних відходів на базі КНП “Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер” в с. Осташки Хмельницького району. Також на ці цілі передбачено кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. “Наразі ми знаходимося на фінальному етапі розробки регіонального плану управління відходами у Хмельницькій області до 2030 року, метою якого є зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їх переробки та повторного використання. Такий регіональний план є обов’язковою вимогою для фінансування з державного і обласного бюджетів програм і заходів у сфері управління відходами на території області, та стане основою для розроблення місцевих планів управління відходами. Сподіваємося, що територіальні громади з відповідальністю підійдуть до вирішення цих завдань, що безумовно призведе до створення умов для підвищення стандартів якості життя населення та мінімізує навантаження на довкілля”, – сказав Сергій Вячеславович.

Поділитись —